IEEE 1284 — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2020)

IEEE 1284 (порт принтера, паралельний порт, англ. Line Print Terminal, LPT) — міжнародний стандарт паралельного інтерфейсу для підключення периферійних пристроїв персонального комп'ютера.

В основному використовується для підключення до комп'ютера таких пристроїв як: принтер, сканер та інших зовнішніх пристроїв (часто використовувався для підключення зовнішніх пристроїв зберігання даних), проте може застосовуватися і для інших цілей (організація зв'язку між двома комп'ютерами, підключення будь-яких механізмів телесигналізації і телекерування).

В основі даного стандарту лежить інтерфейс Centronics і його розширені версії (ECP, EPP).

Назва «LPT» походить від назви стандартного пристрою принтера «LPT1» (Line Printer Terminal або Line PrinTer) в операційних системах сімейства MS-DOS.

Інтерфейс Centronics і стандарт IEEE 1284[ред. | ред. код]

Паралельний порт Centronics — порт, який використовується з 1981 року на персональних комп'ютерах фірми IBM для підключення друкуючих пристроїв, розроблений фірмою Centronics Data Computer Corporation; вже давно став стандартом де-факто, хоча насправді офіційно в цей час він не стандартизований.

Спочатку цей порт був розроблений тільки для симплексної (односпрямованої) передачі даних, оскільки передбачалося, що порт Centronics повинен використовуватися тільки для роботи з принтером. Згодом різними фірмами були розроблені дуплексні розширення інтерфейсу (byte mode, EPP, ECP). Потім був прийнятий міжнародний стандарт IEEE 1284, який описує як базовий інтерфейс Centronics, так і всі його розширення.

Роз'єми[ред. | ред. код]

Порт на стороні керуючого пристрою (комп'ютера) має 25-контактний 2-рядний роз'єм DB-25-female («мама») (IEEE 1284-A). Не плутати з аналогічним male-роз'ємом («тато»), який встановлювався на старих комп'ютерах і являє собою 25-піновий COM-порт. На периферійних пристроях зазвичай використовується 36-контактний мікророз'єм стрічкового типу Centronics (IEEE 1284-B), тому кабелі для підключення периферійних пристроїв до комп'ютера по паралельному порту зазвичай виконуються з 25-контактним роз'ємом DB-25-male на одній стороні і 36-контактним IEEE 1284-B на іншій (AB-кабель). Зрідка застосовується AC-кабель з 36-контактним роз'ємом MiniCentronics (IEEE 1284-C).

Існують також CC-кабелі з роз'ємами MiniCentronics на обох кінцях, призначені для підключення приладів в стандарті IEEE 1284-II, який застосовується рідко.

Довжина з'єднувального кабелю не повинна перевищувати 3 метрів. Конструкція кабелю: виті пари в загальному екрані, або кручені пари в індивідуальних екранах. Зрідка використовуються стрічкові кабелі.

Для підключення сканера, та деяких інших пристроїв використовується кабель, у якого замість роз'єму (IEEE 1284-B) встановлений роз'єм DB-25-male. Зазвичай сканер оснащується іншим інтерфейсом з роз'ємом DB-25-female (IEEE 1284-A) для підключення принтера (оскільки зазвичай комп'ютер оснащується тільки одним інтерфейсом IEEE 1284). Схемотехніка сканера побудована таким чином, щоб при роботі з принтером сканер прозоро передавав дані з одного інтерфейсу на інший.

Фізичний інтерфейс[ред. | ред. код]

Базовий інтерфейс Centronics є односпрямованим паралельним інтерфейсом, містить характерні для такого інтерфейсу сигнальні лінії (8 для передачі даних, строб, лінії стану пристрою).

Дані передаються в один бік: від комп'ютера до зовнішнього пристрою. Але повністю односпрямованим його назвати не можна. Так, 4 зворотні лінії використовуються для контролю за станом пристрою. Centronics дозволяє підключати один пристрій, тому для спільного чергового використання декількох пристроїв потрібно додатково застосовувати селектор.

Швидкість передачі даних може варіюватися і досягати 1,2 Мбіт/с.

Спрощена таблиця сигналів інтерфейсу Centronics

Фірмові розширення[ред. | ред. код]

Більшість фірмових розширень початкового інтерфейсу згодом було стандартизовано індустрією, якою процес завершився прийняттям серії стандартів IEEE-1284.

Однак, слід зазначити, що повної відповідності між цим стандартом і попередніми йому фірмовими розширеннями немає. Найвідомішими фірмовими розширеннями є розширення від фірми Hewlett-Packard. Це Bitronics, який забезпечує двосторонню передачу інформації (застосовується перш за все для зняття розширеної інформації про стан принтера) і протокол мультиплексування шини від HP, призначений для того, щоб підключати до одного LPT-порту безліч пристроїв за схемою «ланцюжок». На основі цього протоколу були розроблені стандарти 1284.3-2000 і 1284.4-2000, але повної сумісності досягнуто не було.

В результаті деякі дуже старі пристрої від HP можуть не цілком коректно працювати з портами, зконфігурований в режим IEEE-1284. У переважної більшості сучасної техніки такої проблеми немає.

Режими роботи[ред. | ред. код]

Стандарт дозволяє використовувати інтерфейс в декількох режимах:

• SPP (Standart Paralell Port) — односпрямований порт, повністю сумісний з інтерфейсом Centronics.
• Nibble Mode — дозволяє організувати двонаправлений обмін даними в режимі SPP шляхом використання ліній стану (4 біт, крім Error) для передачі даних від периферійного пристрою до контролера. Історично це був єдиний спосіб використовувати Centronics для двостороннього обміну даними.
• Byte Mode — рідко використовуваний режим двостороннього обміну даними. Використовувався в деяких старих контролерах до прийняття стандарту IEEE 1284.
• EPP (Enhanced Parallel Port) — розроблений компаніями Intel, Xircom та Zenith Data Systems — двонаправлений порт, зі швидкістю передачі даних до 2МБайт/сек. (1991)
• ЕСР (Extended Capabilities Port) — розроблений компаніями Hewlett-Packard та Microsoft — на додаток з'явилися такі можливості, як наявність апаратного стиснення даних, наявність буфера і можливість роботи в режимі DMA.

Стандарт IEEE-1284[ред. | ред. код]

Можна відповідально заявити, що цей стандарт став результатом тривалої боротьби за забезпечення сумісності. Він включає в себе формальний опис всіх вищеперелічених режимів роботи (до його прийняття не було ніякого формального документа, який дозволяв би при його дотриманні розраховувати на коректну роботу пристрою у всіх можливих конфігураціях).

Стандарт містить у собі такі документи:

• IEEE 1284-1994: Standard Signaling Method for a Bi-directional Parallel Peripheral Interface for Personal Computers — двонаправлена передача даних

• IEEE 1284.1-1997: Transport Independent Printer / System Interface-a protocol for returning printer configuration and status — стандартизований метод отримання інформації про стан принтера

• IEEE 1284.2: Standard for Test, Measurement and Conformance to IEEE 1284 (not approved) — тестування на відповідність стандарту (так і не був прийнятий)

• IEEE 1284.3-2000: Interface and Protocol Extensions to IEEE 1284-Compliant Peripherals and Host Adapters-a protocol to allow sharing of the parallel port by multiple peripherals (daisy chaining) — протокол і схема до одного порту багатьох пристроїв, об'єднаних у «ланцюжок»(дозволяє вибрати потрібний пристрій і працювати з ним).

• IEEE 1284.4-2000: Data Delivery and Logical Channels for IEEE 1284 Interfaces — allows a device to carry on multiple, concurrent exchanges of data — протокол одночасної передачі інформації багатьом пристроям (дозволяє працювати одночасно з декількома пристроями в ланцюжку).

В даний час стандарт IEEE-1284 не розвивається. Остаточна стандартизація паралельного порту збіглася з початком впровадження інтерфейсу USB, який дозволяє підключати також і комбіновані апарати (сканер-принтер-копір) і забезпечує більш високу швидкість друку і надійну роботу принтера. Також, альтернативою паралельному інтерфейсу є мережевий інтерфейс Ethernet.

Див. також[ред. | ред. код]

• Інститут інженерів електротехніки та електроніки
• Послідовний порт
• Послідовне і паралельне з'єднання провідників

Це незавершена стаття про апаратне забезпечення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.