InSight — Вікіпедія

InSight

Зверху: Кубсати Mars Cube One в уяві художника
Знизу: АпаратInSight в уяві художника
Основні параметри
Повна назва Interior Exploration using Seismic Investigations, Geodesy and Heat Transport
Geophysical Monitoring Station
Discovery 12
Організація NASA США США
Виготівник Boeing, Lockheed Martin США США
Оператор Лабораторія реактивного руху США США
Тип апарата Спускний апарат
Дата запуску 5 травня 2018
Ракета-носій Atlas V 401
Космодром Ванденберг
Технічні параметри
Маса 358 кг
Розміри Розкладений 6,1 × 2,0 × 1,4 м
Потужність 600 Вт
Джерела живлення сонячні панелі
Час активного існування 2 роки (заплановано)
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Марс
Вебсторінка
Вебсторінка Сайт проекту

InSight (англ. Interior Exploration using Seismic Investigations, Geodesy and Heat Transport, раніше називався англ. Geophysical Monitoring Station — GEMS) — місія НАСА в рамках програми Discovery з доставки на Марс дослідного посадкового апарата для вивчення внутрішньої будови і складу Червоної планети, для кращого розуміння історії Землі і Сонячної системи[1][2]. Запуск місії успішно здійснено 5 травня 2018 року, апарат успішно здійснив посадку 26 листопада 2018 року на рівнині Елізій[3][4], тоді ж відділиться сейсмометр і тепловий зонд. Також буде проведений радіоексперимент для вивчення внутрішньої структури Марса[5].

Спускний апарат виготовлений компанією Lockheed Martin, підрозділом Lockheed Martin Space Systems у 2010-х роках, запуск планувалось здійснити у березні 2016 року[2][6]. Проте через несправність одного з інструментів запуск було відкладено до 5 травня 2018 року.

Мета InSight — розмістити на поверхні Марса стаціонарний апарат, обладнаний сейсмометром і тепловим датчиком для вивчення ранньої геологічної еволюції планети. Це може надати нове розуміння щодо землеподібних планет — Меркурія, Венери, Землі, Марса та Місяця. Апарат використає технології попередньої станції — «Фенікс», яка успішно здійснила приземлення на Марс у 2008 році, очікується, що кошти і ризик у цій місії будуть зменшені у порівнянні з місією «Фенікс».

Через виявлений витік у вакуумній камері сейсмодатчиків головного інструмента спускного апарата, стартове вікно було пропущено і апарат був повернутий в Денвер, до цехів Lockheed Martin для зберігання. НАСА вирішило у березні 2016 року витратити 150 млн дол. на перенесення запуску апарата на травень 2018 року[7]. Цей час був використаний на усунення несправності сейсмометру, також було збільшено кошторис з 675 млн до 830 млн дол.[8]

Історія[ред. | ред. код]

Збірка InSight, 2015.

Первісно апарат InSight мав назву ГМС (геофізична моніторингова станція), проте назва була змінена на початку 2012 року за дорученням НАСА[9]. У 2010 році для наступної місії за програмою Discovery були отримані 28 пропозицій: три місії було запропоновано відправити до Місяця, чотири на Марс, сім до Венери, одну до Юпітера, одну до Юпітеріанського троянця, дві місії до Сатурна, сім місій до астероїдів і три місії до комет[10][11]. З них були обрані фіналістами три місії, вони отримали 3 млн дол. у травні 2011 року для подальшої розробки концептів. У серпні 2012 року фіналістом стала місія InSight[2]. Розробка проєкту доручена Лабораторії реактивного руху (JPL), яка займалася розробкою марсоходів «Спіріт», «Оппортьюніті» та «К'юріосіті». Вартість місії складає близько 425 млн дол. (без урахування вартості ракети-носія і витрат партнерів з Франції та Німеччини)[12].

НАСА розпочала створення спускного апарата 19 травня 2014 року[13], а головні випробування були заплановані на 27 травня 2015 року[14].

Постійний вакуумний витік у сейсмометрі SEIS[en] призвів до перенесення дати запуску з березня 2016-го на травень 2018 року. Лабораторія реактивного руху взяла на себе розробку вакуумного контейнера для SEIS, інтеграція і тести здійснюватимуться разом із розробником НЦКДФ[15]. Складності з міжпланетним сейсмометром виявилась вперше у спускного апарата «Вікінг-1», коли сейсмометр не запрацював у 1976 р.[16] Сейсмометр «Вікінга» був вмонтований у апарат, це значить, що інструмент піддавався вібраціям від різних операцій апарата, вітру[17]. Дані сейсмометра використовувалися для оцінки товщини геологічної кори Марса між 14 і 18 км на посадковому майданчику «Вікінг-2»[18]. Сейсмометр «Вікінга-2» визначив силу марсіанських вітрів, ці дані доповнили метеорологічні результати[18][19]. Апарат, можливо, сприйняв один землетрус, проте він не був підтверджений через обмеженість конструкції апарата, особливо через побочні шуми, як-от вітер. Дані про вітер виявилися корисними самі по собі, і, незважаючи на обмеження даних, можна було виключити широкомасштабні і великі землетруси[20].

InSight на шляху до Марса
Зовнішній вигляд апарата в уяві художника
Внутрішній вигляд апарата

Сейсмометри також були застосовані у місіях до Місяця — «Аполлони» -12, -14, -15 і -16 і забезпечили даними щодо місячної сейсмології, відкрили місячні землетруси[21]. Мережа сейсмометрів місій «Аполлон», яка діяла до 1977 року, зафіксувала понад 28 марсотрусів силою до 5,5 бала за шкалою Ріхтера[22].

Радіодоплерівські вимірювання здійснювались апаратом «Вікінг», 20 років по тому — апаратом Mars Pathfinder, і в кожному випадку розраховувалась вісь обертання Марса. Поєднання цих даних, розмір ядра вдалося «зменшити» завдяки тому, що зміна осі обертання за 20 років дала змогу встановити швидкість прецесії, а також обчислити момент інерції планети[23].

Коли запуск апарата було відкладено, космічний апарат було відправлено до наземних цехів Lockheed Martin у Колорадо на зберігання (окрім сейсмометра), ракета-носій Atlas V, яка була заброньована для запуску, замість Insight запустила місію WorldView-4[24].

Другий чип з іменами, на якому містяться 1,6 млн імен, розміщений на апарат InSight у січні 2018 року.

9 березня 2016 року НАСА оголосило, що місія InSight буде відкладена до 2018 року, а кошторис збільшений на 150 млн дол.[7][25] Пускове вікно було призначене на 5 травня 2018 року, а приземлення на Марс — 26 листопада 2018 року. Як і планувалося раніше, апарат запущений за допомогою ракети-носія Atlas V з бази Ванденберг, Каліфорнія[7][25]. Лабораторія реактивного руху НАСА отримала завдання на створення нового вакуумного елемента сейсмометра, а Національний центр космічних досліджень Франції забезпечить встановлення інструменту на апарат і тестування[15][26].

22 листопада 2017 року були завершені термальні тести InSight у вакуумній камері[27]. 23 січня 2018 року були протестовані сонячні панелі апарата і встановлений другий мікрочип з 1,6 мільйона імен, які зробили заявку на сайті, чип вмонтовано на корпус апарата[28].

28 лютого 2018 року InSight завантажений компанією Lockheed Martin Space Systems у Денвері і відправлений на повітряну базу Ванденберг, Каліфорнія, літаком Boeing C-17 Globemaster III для підготовки до запуску[29].

26 листопада 2018 року зонд InSight здійснив посадку на Марсі[30].

У грудні 2018 року InSight передав на Землю аудіозапис вітру. Про це в Twitter повідомив глава НАСА Джим Брайденстайн[31]:

Цілі програми[ред. | ред. код]

Внутрішня структура Землі, Марса і Місяця (в уяві художника)

Місія InSight розмістить на поверхні Марса стаціонарний автоматизований апарат для вивчення внутрішньої структури і дасть змогу відповісти на фундаментальне питання планетології і Сонячної системи: розуміння процесу — як сформувалися кам'яні планети (разом із Землею) у Сонячній системі більше ніж 4 млрд років тому[32].

Головна мета InSight — вивчення найранішої історії еволюції процесів, які сформували Марс. Дані будуть отримані шляхом вивчення розміру, товщини, щільності загальної структури ядра Марса, мантії і кори, а також швидкості виділення тепла планетою, таким чином InSight зазирне в еволюційні процеси всіх землеподібних планет зовнішньої Сонячної системи[32]. Кам'яні зовнішні планети мають спільне походження через процес під назвою акреція. Зі збільшенням розміру тіла його структура нагрівається і перетворюється на планету земного типу, що містить ядро, мантію та кору[33].

Місія визначить, чи присутня на Марсі сейсмічна активність, виміряє кількість теплового потоку планети, здійснить оцінку розміру ядра планети і характеристику ядра — рідке воно чи тверде[34]. Це будуть перші дані про Марс такого спрямування[35]. Також очікується підрахунок частоти падіння метеоритів (10—200 спостережень на рік для InSight), це забезпечить додаткові сейсмо-акустичні дані апарата щодо структури Марса[36]. Друга мета місії полягає в отриманні поглиблених знань з геофізики, тектонічної активності і вплив метеоритів на Марс, що може надати свідчення щодо відповідних процесів на Землі. Виміри товщини кори, мантійної в'язкості, радіусу ядра і його щільності, сейсмічної активності мають бути точнішими у від 3 до 10 разів за поточні дані[35].

З точки зору фундаментальних процесів формування планет вважається, що Марс містить найдавнішу інформацію щодо формування, оскільки він достатньо великий, щоб зазнати найбільш рінніх процесів акреції і внутрішнього нагріву, які формували планети земної групи, проте достатньо малий, щоб мати сліди цих процесів[32].

Конструкція[ред. | ред. код]

Insight у кімнаті для очищення.

Розробка апарата InSight здійснювалась із врахуванням минулих напрацювань місії «Фенікс»[37]. На апараті встановлені сонячні панелі, тому він здійснить посадку біля екватора, щоб поглинати якомога більше енергії. Приблизний час активної роботи — 2 роки (1 марсіанський рік). Конструкція апарата розрахована на запсук ракетою-носієм Atlas V. Разом зі спускним апаратом будуть запущені два кубсати, що будуть подорожувати до Марса окремо[38].

Технічні параметри спускного апарата[ред. | ред. код]

Вага[ред. | ред. код]

  • Загальна: 694 кг[39]
    • Спускний апарат: 358 кг[39]
    • Система спуску посадкового апарата: 189 кг[39]
    • Транспортний модуль: 79 кг[39]
    • Паливо: 67 кг[39]
  • Кубсати Mars Cube One: 13,5 кг кожен[39]

Розміри[ред. | ред. код]

З розгорнутими сонячними панелями — 6 м. Науковий модуль 1,56 м завширшки і 0,83—1,08 м заввишки[39]. Довжина роботизованої «руки» — 2,4 м[39].

Живлення[ред. | ред. код]

Живлення забезпечується двома круглими сонячними панелями, кожна 2,15 м у діаметрі, і складається з багатокомпонетних сонячних панелей. Після приземлення на марсіанську поверхню, панелі розгорнуться, як віяло[40][41].

Наукові інструменти[ред. | ред. код]

InSight із позначками назв інструментів
Тест 2,4 м роботизованої руки апарата, який відділяє сейсмометр
Лазерний ретрорефлектор на модулі InSight

Наукове обладнання посадкового апарата InSight важить 50 кг, воно складається з наукових інструментів і систем забезпечення нормальної роботи, як-от комплект додаткових датчиків корисного навантаження, камери, системи розгортання інструментів і лазерний ретрорефлектор[39]. Наукові інструменти включають два головні інструменти, SEIS and HP3:

  • Seismic Experiment for Interior Structure (SEIS, «Сейсмічний експеримент внутрішньої структури») — сейсмометр для прецезіонного вимірювання тектонічної активності Марса[42]. Надано Національним центром космічних досліджень Франції за участю Паризького інституту геофізики[fr], Швейцарського федерального технологічного інституту, Інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка, Імперського коледжу Лондона і Лабораторії реактивного руху НАСА. Вартість інструменту становить 42 млн. дол.
  • Heat Flow and Physical Properties Package (HP3, «Набір вивчення теплових потоків і фізичних властивостей») — зонд, призначений для вимірювання теплового потоку під поверхнею Марса. Планується, що інструмент пробурить 5-метрову свердловину, що перевершує всі попередні інструменти для збору зразків — скребки, бури, маніпулятори. Це дасть змогу визначити, яка кількість тепла виходить із внутрішніх шарів Марса[42]. Інструмент наданий Німецьким центром авіації та космонавтики[en]
  • Rotation and Interior Structure Experiment (RISE, «Експеримент обертання і внутрішньої структури») — експеримент із прецезіонного вимірювання коливань Марса під впливом Сонця. Шляхом вимірювання допплерівського зміщення і змін в тривалості серії радіопередач між зондом InSight і Землею планується визначити внутрішню будову Марса. Експеримент підготовлений Лабораторією реактивного руху НАСА.
  • Temperature and Winds for InSight (TWINS) («Вимірювання температури і вітру»), виготовлений Центром астробіологічних досліджень[es] Іспанії, здійснюватиме спостереження за погодою на посадковому майданчика[35][43].
  • Laser RetroReflector for InSight (LaRRI) (лазерний ретрорефлектор) — виготовлений Італійським космічним агентством, вмонтований у верхній частині модуля[44][45]. Він дасть змогу орбітальним апаратам знаходити InSight навіть після завершення місії за допомогою пасивного лазерного далекоміра[46] і запропонований як вузол марсіанської геофізичної мережі[47]. Пристрій такого ж типу був встановлений на спускному апараті «Скіапареллі» на інструменті Landing-Roving Laser Retroreflector Investigations (кутовий відбивач для визначення місцезнаходження «Скіапареллі» за допомогою лідара) у вигляді алюмінієвого куполу діаметром 54 мм і з вагою 25 г і з вісьмома відбивачами з плавленого кварцу[46].
  • Instrument Deployment Arm (IDA) (інструмент для розгортання приладів) — 2,4-метрова роботизована рука, яка використовуватиметься для розгортання інструментів SEIS і HP3 на поверхні Марса[23].
  • The Instrument Deployment Camera (IDC) (камера на інструменті для розгортання) — кольорова камера, аналогічна «NavCam», встановленій на марсоходах «Спірит», «Оппортьюніті» і «К'юріосіті». Буде встановлена на руку спускного апарата і послужить для зйомки інструментів на борту і створення тривимірних зображень поверхні довкола апарата. Поле зору камери становить 45°, а роздільна здатність матриці CCD 1024×1024 пікселя[48]. Сенсор камери первісно був чорно-білим, проте пізніше був замінений на кольоровий[49].
  • The Instrument Context Camera (ICC) (контекстна камера) — кольорова камера, яка аналогічна камерам hazcam, встановленим на роверах «Спірит», «Оппортьюніті» і «К'юріосіті». Вмонтована нижче корпусу апарата, і має ширококутове панорамне поле зору в 120° і забезпечить додатковий огляд зони розгортання інструментів. Використовує також роздільну здатність CCD-матриці — 1024×1024 пікселів[48].
Панорама посадкового майданчика апарата Phoenix. Це «батько» апарата InSight. Він здійснив посадку у північному регіоні Марса у 2008 році, InSight здійснить посадку в районі екватора.

Запуск[ред. | ред. код]

Запуск ракети-носія Atlas V з місією InSight та MarCO з авіабази США Ванденберг, пусковий комплекс 3-Е.
Анімація місії InSight: траєкторія від 5 травня 2018-го до 26 листопада 2018 року
       InSight ·       Земля ·       Марс
Wikinews
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Місія InSight успішно була запущена 5 травня 2018 року з бази Ванденберг о 04:05 за Тихоокеанським часом (о 14:05 за київським часом) за допомогою ракети-носія Altas V 401[50]. Це перша міжпланетна місія, запущена з Каліфорнії[51].

Керування запуском здійснювалосЯ підрозділом НАСА Launch Services Program. Первісно планувалось запустити місію 4 березня 2016 року ракетою-носієм Atlas V 401[51], проте запуск було відкладено через несправність вакуумної ємності інструменту місії[52][53][54]. Пускове вікно було призначене на 5—8 травня 2018 року.

Подорож до Марса триватиме 6,5 місяця, апарат пролетить 484 млн км. Очікується, що спуск на поверхню буде здійснений 26 листопада 2018 року[55][3]. Якщо приземлення буде успішним, розпочнеться двомісячна фаза по розгортанню систем в складі дворічної основної місії[45][3].

Місце посадки[ред. | ред. код]

Малюнок: посадка Фенікса, має бути аналогічна посадці InSight

Наукові цілі InSight не пов'язані з будь-якими особливостями поверхні Марса, тому посадкові майданчики обирались виходячи з практичних цілей. Кандидати мали бути біля екватору Марса для забезпечення великої кількості сонячного світла для сонячних панелей цілий рік, низьку висоту для забезпечення достатнього атмосферного гальмування під час посадки. Поверхня має бути пласка (з незначним ухилом), вільна від каміння для зменшення складності посадки під час приземлення і достатньо м'який ґрунт для роботи теплового зонда. Оптимальний майданчик, який задовольняє всім цим вимогам — рівнина Елізій, інші 22 майданчики розміщені у цій місцевості[56]. Лише два майданчика розташовані на необхідній висоті — Рівнина Ісіди і Долини Марінера, проте на них забагато каміння. До того ж у долині Марінера занадто крутий нахил, що може перешкодити безпечній посадці[57].

У вересні 2013 року кількість варіантів для посадки скоротилося до чотирьох найбільш безпечних з точки зору посадки: це в основному рівна місцевість з невеликою кількістю каменів і незначним ухилом. Усі посадкові місця знаходяться в північній півкулі Марса на рівнині Елізій. Кожен район посадки — еліпс довжиною в 130 кілометрів зі сходу на захід і 27 кілометрів — з півночі на південь. Місце посадки буде визначено за допомогою камер високої роздільної здатності зонда Mars Reconnaissance Orbiter[57][58]. У березні 2017 науковці повідомили, що обрали місце посадки апарата. Воно розташоване у західній частині рівнини Елізій[59]. Посадковий майданчик розташований у 600 км від місця роботи ровера «К'юріосіті» у кратері Ґейл[60].

Всі чотири можливі посадкові майданчики на рівнині Елізій. Цей еліпс - один з цих майданчиків.
Фото Mars Reconnaissance Orbiter для вивчення запланованої посадки Insight. Зі Сходу до Заходу - 160 км.

Посадка[ред. | ред. код]

26 листопада 2018 року, приблизно о 19:54 UTC НАСА отримало сигнал про успішну посадку InSight на рівнині Елізій[55][61][3]. Точне місцезнаходження апарата було визначене пізніше за допомогою супутникової зйомки: 4°30′09″ пн. ш. 135°37′24″ сх. д. / 4.5024° пн. ш. 135.6234° сх. д. / 4.5024; 135.6234[62]. Після приземлення впродовж трьох місяців відбудеться розгортання наукових інструментів[63]. Після цього розпочнуться дослідження Марса, які триватимуть, як очікується, два роки[64].

Робота на планеті[ред. | ред. код]

  • 19 грудня 2018 року на марсіанській землі був закладений сейсмометр[65].
  • 14 березня, 6 квітня, 10 та 11 квітня 2019 року сейсмометр SEIS (Seismic Experiment for Interior Structure) зареєструвала сейсмічні шоки на Марсі[66].
  • 23 вересня 2019 року камера HiRISE американського зонда Mars Reconnaissance Orbiter зробила знімок місця посадки InSight з висоти 272 кілометра, на якому видно дві круглі сонячні панелі з обох сторін корпусу посадкового модуля і яскрава пляма, яка являє собою куполоподібну захисну кришку над сейсмометром SEIS[67].
Сигнал ймовірного марсотрусу
  • У листопаді 2019 р. повідомлено, що модуль InSight, розташований на Марсі, відновив роботу бурової установки HP3, щоб заглибитися на кілька сантиметрів у поверхню Червоної планети[68].
  • У січні 2021 року після численних невдач команда визнала, що інструмент HP3 не здатен заглибитись на потрібну глибину, оскільки ґрунт має властивості, відмінні від очікуваних[69].

Команда та учасники[ред. | ред. код]

InSight завантажується до літака для транспортування у Каліфорнію у грудні 2015 року.

Команда InSight складається зі спеціалістів багатьох галузей, країн та організацій. Команда підписала угоди з співробітництва зі спеціалістами з США, Франції, Німеччини, Австрії, Бельгії, Канади, Японії, Швейцарії, Іспанії та Великої Британії[70].

Інженер проєкту Mars Exploration Rover — Брюс Банердт — головний керівник місії InSight і головний інженер інструменту SEIS[71].

Сюзанна Смрекар, яка займається дослідженнями термальної еволюції планет і яка проводила розробку і тестування інструментів для вимірювання термальних показників і теплового потоку інших планет[72] — головний спеціаліст інструменту InSight — HP3. Самі Асмар, експерт з вивчення радіохвиль[73], головний спеціаліст, відповідальний за інструмент RISE. Команда місії також включає проєктного менеджера Тома Хоффмана і заступника керівника проєкту Генрі Стоуна[70].

Головні агенції і інституції-партнери місії[45]:

Національні агентства:

Допоміжні установи:

Чипи з іменами[ред. | ред. код]

Перший чип з іменами для InSight

У рамках взаємодії з громадськістю НАСА організувало проєкт, за яким усі охочі зможуть відправити своє ім'я на Марс на борту апарата InSight. Через затримку запуску проєкт був подовжений і було зібрано близько 2,4 млн імен[74][75]: 826 923 імені було зареєстровано у 2015 році[76], після цього у 2017 році було зібрано 1,6 млн імен[77]. Електронний промінь використовувався, щоб вигравірувати імена розміром 1/1000 ширини людської волосини на 8 мм кремнієвих пластинах[76]. Перший чип було встановлено у листопаді 2015 року, другий у січні 2018 року[76][77].

Кубсати[ред. | ред. код]

Докладніше: Mars Cube One
Краєвид на Землю і Місяць з кубсата (9 травня 2018 року)
Конструкція і обладнання Mars Cube One (MarCO)
Кубсати обмінюються даними під час приземлення InSight (в уяві художника)

Mars Cube One — це пара кубсатів формату 6U, які розміщені на ракеті-носії разом з апаратом InSight для тестування навігації і витривалості в умовах глибокого космосу, а також допомогти передавати інформацію під час входження в атмосферу, спуску і приземлення InSight в реальному часі[78][79].

Два кубсати, названі «MarCO» A and B — ідентичні[80]. Їх розміри 30 см × 20 см × 10 см. Вони не будуть виходити на орбіту, проте пролетять повз Марс під час входження апарата InSight в атмосферу, зниження і приземлення і вимірюватимуть і передаватимуть дані щодо апарата в реальному часі[81]. MarCO — це демонстрація комунікаційної ретрансляційної системи.

Ракета-носій Atlas V запустить кубсати разом з апаратом InSight, після цього два кубсати відділяться від верхнього ступеня і подорожуватимуть окремо своєю власною траєкторією[38]. Це значно відрізняється від двох зондів Deep Space 2, які були прикріплені до спускного апарата Mars Polar Lander на шляху до Марса. Біля Марса зонди відділились для їх власної міні-місії, проте вони не вийшли на зв'язок, апарати були втрачені під час посадки.

Карта Марса[ред. | ред. код]

Посадкова зона InSight і інших апаратів НАСА.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Chang, Kenneth (30 квітня 2018). Mars InSight: NASA’s Journey Into the Red Planet’s Deepest Mysteries – The newest mission to Mars is to launch on Saturday morning. It will search for marsquakes and try to produce a map of the planet’s insides. The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2018.
  2. ↑ а б в Vastag, Brian (20 серпня 2012). NASA will send robot drill to Mars in 2016. The Washington Post. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  3. ↑ а б в г About InSight's Launch. NASA. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  4. ↑ Agle, D.C.; Good, Andrew; Brown, Dwayne; Wendel, JoAnna (5 травня 2018). NASA, ULA Launch Mission to Study How Mars Was Made. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 5 травня 2018.
  5. ↑ What are InSight's Science Tools?. NASA. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  6. ↑ David, Leonard (14 листопада 2017). NASA's Next Mars Lander Zooms toward Launch. Scientific American. Архів оригіналу за 14 листопада 2017.
  7. ↑ а б в Clark, Stephen (9 березня 2016). InSight Mars lander escapes cancellation, aims for 2018 launch. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
  8. ↑ Webster, Guy; Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie (2 вересня 2016). NASA Approves 2018 Launch of Mars InSight Mission. NASA. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2018.
  9. ↑ Wells, Jason (28 лютого 2012). JPL changes name of Mars mission proposal. Times Community News via Los Angeles Times. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 вересня 2016.
  10. ↑ Hand, Eric (2 вересня 2011). Venus scientists fear neglect. Nature. Архів оригіналу за 26 травня 2012.
  11. ↑ Jpl, Nasa (20 серпня 2012). Mars Mobile. Marsmobile.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за червня 4, 2016. Процитовано 11 січня 2016.
  12. ↑ Taylor, Kate (9 травня 2011). NASA picks project shortlist for next Discovery mission. TG Daily. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 20 травня 2011.
  13. ↑ Webster, Guy; Brown, Dwayne; Napier, Gary (19 травня 2014). Construction to Begin on 2016 NASA Mars Lander. NASA. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
  14. ↑ Webster, Guy; Brown, Dwayne (27 травня 2015). NASA Begins Testing Mars Lander for Next Mission to Red Planet. NASA. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 28 травня 2015.
  15. ↑ а б Foust, Jeff (28 березня 2016). InSight's second chance. The Space Review. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 5 квітня 2016.
  16. ↑ Happy Anniversary, Viking Lander. Science@NASA. NASA. 20 липня 2001. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 5 вересня 2018.
  17. ↑ Anderson Don L. Signatures of Internally Generated Lander Vibrations // Journal of Geophysical Research. — 1977. — Т. 82, вип. 28 (1 вересня). — С. 4524–4546; A-2. — Bibcode:1977JGR....82.4524A. — DOI:10.1029/JS082i028p04524. Архівовано з джерела 1 лютого 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  18. ↑ а б Howell, Elizabeth (6 грудня 2012). Viking 2: Second Landing on Mars. Space.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  19. ↑ Nakamura, Y.; Anderson, D. L. (June 1979). Martian wind activity detected by a seismometer at Viking lander 2 site. Geophysical Research Letters. 6: 499—502. Bibcode:1979GeoRL...6..499N. doi:10.1029/GL006i006p00499.
  20. ↑ Lorenz, Ralph D.; Nakamura, Yosio; Murphy, James R. (November 2017). Viking-2 Seismometer Measurements on Mars: PDS Data Archive and Meteorological Applications. Earth and Space Science. 4 (11): 681—688. Bibcode:2017E&SS....4..681L. doi:10.1002/2017EA000306.
  21. ↑ Goins, N. R. та ін. (June 1981). Lunar seismology – The internal structure of the moon. Journal of Geophysical Research. 86: 5061—5074. Bibcode:1981JGR....86.5061G. doi:10.1029/JB086iB06p05061.
  22. ↑ Bell, Trudy E. (15 березня 2006). Moonquakes. Science@NASA. NASA Science Mission Directorate. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  23. ↑ а б Banerdt, W. Bruce (7 березня 2013). InSight: A Geophysical Mission to a Terrestrial Planet Interior (PDF). Committee on Astrobiology and Planetary Science. 6–8 March 2013. Washington, D.C. Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2017. Процитовано 5 вересня 2018.
  24. ↑ Clark, Stephen (5 березня 2016). Fate of NASA's InSight Mars mission to be decided soon. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 9 березня 2016.
  25. ↑ а б Chang, Kenneth (9 березня 2016). NASA Reschedules Mars InSight Mission for May 2018. The New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 9 березня 2016.
  26. ↑ NASA Targets May 2018 Launch of Mars InSight Mission. NASA. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 березня 2016.
  27. ↑ Bergin, Chris (22 листопада 2017). Mars InSight mission passes TVAC testing ahead of 2018 launch. NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
  28. ↑ Good, Andrew (23 січня 2018). NASA's Next Mars Lander Spreads its Solar Wings. NASA. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 6 вересня 2018.
  29. ↑ NASA InSight Mission to Mars Arrives at Launch Site. NASA. 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 5 березня 2018.
  30. ↑ NASA буде транслювати посадку свого зонда на Марсі в прямому ефірі. RBC Україна. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  31. ↑ NASA InSight Lander 'Hears' Martian Winds. NASA. 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  32. ↑ а б в InSight: Mission. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
  33. ↑ InSight: Science. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
  34. ↑ Kremer, Ken (2 березня 2012). NASAs Proposed 'InSight' Lander would Peer to the Center of Mars in 2016. Universe Today. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 27 березня 2012.
  35. ↑ а б в Banerdt, W. Bruce (2013). InSight Project Status (PDF). 28th Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 23 July 2013. Virtual meeting. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2016. Процитовано 11 вересня 2018.
  36. ↑ Stevanović, J. та ін. (October 2017). Bolide Airbursts as a Seismic Source for the 2018 Mars InSight Mission. Space Science Reviews. 211 (1-4): 525—545. Bibcode:2017SSRv..211..525S. doi:10.1007/s11214-016-0327-3.
  37. ↑ Agle, D. C. (20 серпня 2012). New Insight on Mars Expected From new NASA Mission. NASA. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 10 вересня 2018.
  38. ↑ а б Mars Cube One (MarCO). NASA. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 8 лютого 2018.
  39. ↑ а б в г д е ж и к Mars InSight Launch Press Kit (PDF). NASA/JPL. May 2018. Процитовано 26 травня 2018.[недоступне посилання з лютого 2019]
  40. ↑ SolAero Awarded Solar Panel Manufacturing Contract by ATK for NASA's InSight Mars Lander Mission (Пресреліз). SolAero. 26 лютого 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 13 червня 2015.
  41. ↑ UltraFlex Solar Array Systems (PDF). Orbital ATK. Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2016. Процитовано 13 червня 2015.
  42. ↑ а б InSight: Technology (англ.). NASA. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.
  43. ↑ David, Leonard (15 серпня 2014). NASA's Next Mars Lander Will Peer Deep Into Red Planet's History: Here's How. Space.com. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 16 серпня 2014.
  44. ↑ Dell'Agnello, S. та ін. (October 2017). Lunar, Cislunar, Near/Farside Laser Retroreflectors for the Accurate: Positioning of Landers/Rovers/Hoppers/Orbiters, Commercial Georeferencing, Test of Relativistic Gravity, and Metrics of the Lunar Interior (PDF). 2017 Annual Meeting of the Lunar Exploration Analysis Group. 10–12 October 2017. Columbia, Maryland. Bibcode:2017LPICo2041.5070D. Contribution NO. 2041. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2019. Процитовано 11 вересня 2018.
  45. ↑ а б в Banerdt, W. Bruce (6 жовтня 2016). InSight Status Report (PDF). 32nd Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 6 October 2016. Virtual. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2016. Процитовано 11 вересня 2018.
  46. ↑ а б Schiaparelli science package and science investigations. European Space Agency. 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 11 вересня 2018.
  47. ↑ Dell'Agnello, S. (2016). MoonLIGHT and INRRI: Status and Prospects. CSN2 Space Meeting. 20 July 2016. INFN-LNGS, Italy. Istituto Nazionale de Fisica Nucleare. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  48. ↑ а б Cameras. InSight. NASA. Процитовано 8 лютого 2018.
  49. ↑ Golombek, Matt; Banerdt, W. Bruce (2014). InSight Project Status and Landing Site Selection (PDF). 29th Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 13–14 May 2014. Crystal City, Virginia. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 11 вересня 2018.
  50. ↑ Launch Schedule. Spaceflight Now. 6 січня 2018. Архів оригіналу за 8 січня 2018.
  51. ↑ а б NASA Awards Launch Services Contract for InSight Mission. NASA. 19 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  52. ↑ NASA calls off next Mars mission because of instrument leak. Excite News. Associated Press. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
  53. ↑ Chang, Kenneth (22 грудня 2015). Leaks in Instrument Force NASA to Delay Mars Mission Until 2018. The New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 22 грудня 2015.
  54. ↑ Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie; Webster, Guy; Watelet, Julien (22 грудня 2015). NASA Suspends 2016 Launch of InSight Mission to Mars. NASA. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 23 грудня 2015.
  55. ↑ а б Chang, Kenneth (5 травня 2018). NASA’s InSight Launches for Six-Month Journey to Mars. The New York Times. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
  56. ↑ Vergano, Dan (4 вересня 2013). NASA searches for (literally) boring Mars landing site. USA Today. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 5 вересня 2013.
  57. ↑ а б NASA Evaluates Four Candidate Sites for 2016 Mars Mission. NASA. 4 вересня 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2013.
  58. ↑ Boyle, Alan (5 березня 2015). NASA Picks Prime Target for 2016 InSight Mars Lander. NBC News. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 5 березня 2015.
  59. ↑ Golombek, M. та ін. (2017). Selection of the 2018 Insight Landing Site. 48th Lunar and Planetary Science Conference. 20–24 March 2017. The Woodlands, Texas. Bibcode:2017LPI....48.1515G. LPI Contribution No. 1964, id.1515.
  60. ↑ InSight's Landing Site: Elysium Planitia. NASA. 25 січня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 1 лютого 2018.
  61. ↑ Chang, Kenneth (26 листопада 2018). NASA's Mars InSight Landing: Back to the Red Planet Once Again – The NASA spacecraft will arrive at the red planet today and attempt to reach its surface in one piece. The New York Times. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 26 листопада 2018.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  62. ↑ Parker T. J., Golombek M. P., Calef F. J., Williams N. R., LeMaistre S., Folkner W., Daubar I. J., Kipp D., Sklyanskiy E., Lethcoe-Wilson H., Hausmann R. (2019). Localization of the InSight Lander (PDF). 50th Lunar and Planetary Science Conference, held 18-22 March, 2019 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 2132, id.1948. Bibcode:2019LPI....50.1948P. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2022. Процитовано 22 квітня 2019.
  63. ↑ NASA InSight Team on Course for Mars Touchdown. NASA/JPL. Jet Propulsion Laboratory. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 1 вересня 2019.
  64. ↑ InSight Mission Overview. NASA. 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 26 листопада 2018.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  65. ↑ Lądownik InSight umieścił sejsmometr na powierzchni Marsa. Urania – Postępy astronomii. 22 grudnia 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  66. ↑ Grabiański, Rafał (24 kwietnia 2019). Sonda InSight rejestruje prawdopodobnie pierwszy wstrząs sejsmiczny na Marsie. Urania – Postępy Astronomii. Процитовано 25 квітня 2019.
  67. ↑ HiRISE сфотографировал зонд InSight на Марсе. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  68. ↑ NASA вдалося пробурити свердловину на Марсі. Відео процесу опублікували у Twitter
  69. ↑ John Timmer (15 січня 2021). NASA gives up on taking Mars’ temperature. Ars Technica. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  70. ↑ а б InSight: People. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
  71. ↑ JPL Science: People – Bruce Banerdt. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 2 грудня 2011.
  72. ↑ JPL Sciences: People – Sue Smrekar. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 2 грудня 2011.
  73. ↑ JPL Science and Technology: Sami Asmar. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 15 квітня 2012.
  74. ↑ Szondy, David (6 листопада 2017). NASA probe to carry over 2.4 million names to Mars. New Atlas. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  75. ↑ Santiago, Cassandra; Ahmed, Saeed (1 листопада 2017). Today's the last day to get your boarding pass to Mars. CNN. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  76. ↑ а б в Names Chip Placed on InSight Lander Deck. NASA/Jet Propulsion Laboratory. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 4 березня 2018.
  77. ↑ а б Second Names Chip is Placed on InSight. NASA/Jet Propulsion Laboratory. 24 січня 2018. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  78. ↑ Wall, Mike (12 травня 2015). NASA Wants New Rocket Rides for Tiny CubeSats. Space.com. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 13 травня 2015.
  79. ↑ Dean, James (16 травня 2015). NASA seeks launchers for smallest satellites. Florida Today. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 16 травня 2015.
  80. ↑ Schulze-Makuch, Dirk (9 червня 2015). CubeSats to the Rescue?. Smithsonian Air & Space. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 9 червня 2015.
  81. ↑ Messier, Douglas (27 травня 2015). Two Tiny 'CubeSats' Will Watch 2016 Mars Landing. Space.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 27 травня 2015.


Космічні програми Discovery та New Frontiers
Discovery
Місії
Космічні апарати
Інструменти
Запропоновані
Фіналісти
Попередні
New Frontiers
Місії
Космічні апарати
Запропоновані
Попередні
курсивом позначені діючі місії. · † позначені невдалі місіїі · ‡ позначені місії, які плануються до запуску.
Дослідження Марса космічними апаратами
Діючі місії
Посадкові апарати



Завершені місії
Пролітні
Орбітальні
Посадкові
Марсоходи
Спеціальні
Аварії під час старту
Заплановані
Запропоновані
Скасовані концепти
† вказує на несправність комунікації, через яку дані місії не були отримані
Політика США
у галузі космосу
та історія
Історія
Головне
Роботизовані
космічні програми
Минулі
Поточні
Пілотований
космічний
політ
Минулі
Поточні
Окремі місії
(пілотовані або
роботизовані)
Минулі
Поточні
Майбутні
Програма космічної
комунікації і навігації
Списки НАСА
Світлини і графічні
роботи НАСА
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=InSight&oldid=41767799