Франкофонія — Вікіпедія

Франкофонія
фр. Francophonie

Типи членів	54 повноправних 4 асоційованих 26 спостерігачів
Заснована	20 березня 1970
Офіційна/і мова/и	французька
Штаб-квартира	Париж, Франція
Поточний голова	Луїза Мушиківабо[en]
Бюджет	85 млн. євро (2014)
Вебсайт	Офіційний сайт(фр.)

Франкофонія (фр. Francophonie) — міжнародна організація співробітництва франкомовних країн світу, яка об'єднує 54 повноправних та 4 асоційованих членів, що презентують різні держави або частини держав світу, а також 26 спостерігачів. Головним критерієм для вступу до організації є не ступінь володіння французькою мовою населення тієї чи іншої держави, а культурні зв'язки з Францією.

Історія терміну[ред. | ред. код]

Уперше термін «франкофонія» вжитий 1880 року в середовищі географів, вважається, що цей термін запровадив Онезім Реклю.

Організація франкофонії[ред. | ред. код]

Майже всі франкомовні країни об'єднані в Міжнародну організацію співробітництва франкомовних країн світу (фр. L’Organisation internationale de la francophonie, OIF).

Міжнародна організація франкофонії (МОФ) створена в 1970 у Ніамеї (Нігер) за ініціативою президентів Л. Сенгора (Сенегал), Х. Діорі (Нігер) та Х. Бургіби (Туніс) та за сприяння принца Н. Сіанука (Камбоджа) і президента Франції Ж. Помпіду під назвою Агентство культурного та технічного співробітництва. У 1998 р. Організація отримала назву Міжнародна організація франкофонії. Головне покликання Організації — сприяння розвитку різнопланового співробітництва між повністю або частково франкомовними державами.

Коло інтересів МОФ є досить широким і, окрім питань мовно-культурної проблематики, включає такі актуальні напрями міжнародного співробітництва як:

• зміцнення миру і безпеки, запобігання виникненню конфліктів;
• розвиток демократичних інститутів, захист прав людини;
• забезпечення сталого розвитку в умовах глобалізації;
• розширення економічного і технічного співробітництва тощо.

Організація підтримує контакти з ООН, Світовим Банком, ЄС, ЮНЕСКО, ФАО, ЮНІСЕФ, Африканським банком розвитку та ін.

Організація об'єднує 56 членів, що представляють різні держави або частини держав світу, а також 14 спостерігачів. Головним критерієм для вступу до організації вважають не ступінь володіння французькою мовою населення тієї чи іншої держави (хоча це вітається), а, швидше, культурні зв'язки з Францією, що склалися протягом десятиліть і навіть століть. Так, наприклад, Україна і країни Балтії є спостерігачами франкофонії, а Вірменія — асоціативним членом. У сучасному вигляді Франкофонія існує з 1970 р. Девізом організації служить французький вислів «Рівність, доповнення, солідарність» (фр. Égalité, Complémentarité, Solidarité).

Україна з 29 вересня 2006 року є спостерігачем у Міжнародній організації франкофонії, що було оформлено на Бухарестському саміті цієї організації.

Структура організації[ред. | ред. код]

Конференція[ред. | ред. код]

Найвищим форумом МОФ є конференція (саміт) глав держав і урядів країн франкофонії. Саміт проходить один раз на два роки. За результатами обговорення питань економічного, політичного та культурного співробітництва приймаються Декларація та План дій. На час проведення саміту та у період до проведення наступного саміту в МОФ головує глава держави чи уряду країни-організатора.

Конференція міністрів франкофонії[ред. | ред. код]

Створена 1991 року, забезпечує політичну наступність діяльності Організації між самітами. Очолює конференцію міністр закордонних справ країни-господаря саміту. Термін повноважень цього міністра триває протягом одного року до проведення саміту та одного року після його проведення.

Генеральний секретар[ред. | ред. код]

Генеральний секретар МОФ, є головною розпорядчою особою Організації. Він має статус міжнародного чиновника. Головує у Постійній раді франкофонії та у Раді зі співробітництва. Крім того, до його повноважень відноситься керівництво поточною роботою секретаріату МОФ. Уперше ця посада запроваджена 1997 року на саміті МОФ у Ханої. Упродовж п'яти років її обіймав колишній Генеральний секретар ООН Бутрос Галі (Єгипет). На 9-му саміті МОФ у Бейруті (у жовтні 2002 р.) Генеральним секретарем МОФ було обрано колишнього Президента Сенегалу Абду Діуфа (який був переобраний у вересні 2006 р. і у жовтні 2010 р.). З 5 січня 2015 до 2 січня 2019 року генеральним секретарем була колишня генерал-губернаторка Канади Мікаель Жан. Чинним генеральним секретарем з 3 січня 2019 року є колишня міністр закордонних справ Руанди Луїза Мушиківабо^[en].

Постійна рада[ред. | ред. код]

Постійна рада франкофонії є постійним інституційним та політичним органом МОФ. Всі країни-члени МОФ призначають до Ради свого офіційного представника. Головним завданням Ради є підготовка та проведення самітів МОФ, забезпечення виконання рішень самітів і міністерських конференцій.^[1]

Рада зі співробітництва[ред. | ред. код]

Рада зі співробітництва, до складу входять Адміністратор з питань багатостороннього співробітництва та представники «безпосередніх операторів» з окремих напрямів діяльності МОФ. Завданнями ради є розробка відповідних програми та забезпечення їх фінансування. Склад ради призначається Генеральним секретарем.

«Безпосередніми операторами» МОФ є: — Міжнародна асоціація мерів повністю або частково франкомовних столичних міст (розв'язують питання урбанізації та впорядкування міст);

• Міжуніверситетське агентство франкофонії (до його компетенції належать питання вищої освіти та наукових досліджень) — мережа університетів, які є повністю або частково франкомовними. Ректорат агентства розташований в Монреалі, крім того, існує 9 регіональних бюро;
• Телевізійний міжнародний канал TV5. Діє у Франції з 1984 р., у Квебеку — з 1998 р., в Латинській Америці, Карибському басейні та Африці — з 1992, в Азії — з 1997, у США — з 1998 р.;
• Міжнародний університет французької мови для розвитку Африки (Університет Сенгора). Створений 1989 року в Александрії (Єгипет). Мета діяльності університету забезпечення підвищення кваліфікації кадрів вищої ланки африканських франкомовних країн у сферах адміністрації та управління, охорони довкілля, продовольства й охорони здоров'я, культури.

У межах МОФ функціонує Міжпарламентська асамблея франкофонії, створена 1967 року. До повноважень Асамблеї належать консультативні функції. Штаб-квартира МОФ розташована в Парижі. Організація має представництва при ООН (у Нью-Йорку та Женеві) та при ЄС (у Брюсселі).^[2]

Додаткові факти, статистика[ред. | ред. код]

До франкофонії певним чином входить 75 держав і урядів (в тому числі 19 спостерігачів) на всіх заселених континентах землі. Тобто понад третя частина країн, які є членами ООН. Таким чином чисельність населення налічує понад 890 млн осіб або 13 % населення світу.

Франкомовне населення становить сьогодні 3 % населення планети, з яких 60 % — молодь віком до 30 років. У світі 85 млн — вивчають французьку мову як другу іноземну.

У Європі кількість франкомовного населення становить 44 %, в Африці — 46,3 %, Америці — 7,6 %, Азії — 1,8 %, Океанії — 0,3 %.

Французька мова є офіційною в 32 країнах світу.

5 % інформації, що поширюється через мережу Інтернет, є франкомовною (інші мови для прикладу — англійська — 45 %, німецька — 7 %, іспанська 4,5 %).

19 % обсягів світової торгівлі товарами здійснюють франкомовні країни.

У Європейському Союзі французька мова посідає друге місце за поширенням (19 %). На першому місці англійська — 41 %, на третьому німецька -10 %, на четвертому іспанська — 7 %.

Одним з п'яти головних операторів МОФ є телеканал TV5 MONDE, щотижнева аудиторія якого становить близько 210 мільйонів сімей з майже 200 країн і територій світу.

Парламентська Асамблея Франкофонії об'єднує 77 парламентів та міжпарламентських організацій світу.

Міжуніверситетське Агентство Франкофонії об'єднує 710 закладів вищої освіти та науково-дослідних установ 85 країн світу.

До Міжнародної Асоціації мерів франкофонних міст входять 184 міста з 37 країн світу. Стастичні дані за матеріалами сайту МЗС України^[3]

Члени франкофонії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Парламентська асамблея франкомовних країн
• Англосфера
• Нідерландська мовна спілка

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• В. Манжола. Франкофонія // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франкофонія

• Organisation internationale de la francophonie
• Institut francophone des technologies de l'information et de la formation (INTIF)
• Centre de documentation de la Francophonie (CIFDI)
• Agence universitaire de la Francophonie (AUF)
• Institut de la francophonie
• Міжнародна організація франкофонії (МОФ)

п о р Міжнародна організація Франкофонії (МОФ) Члени Повноправні Албанія Андорра Бельгія Бенін Болгарія Буркіна-Фасо Бурунді Вануату Вірменія В'єтнам Габон Гаїті Греція Гвінея Гвінея-Бісау Демократична Республіка Конго Джибуті Домініка Екваторіальна Гвінея Єгипет Кабо-Верде Камбоджа Камерун Канада Квебек Кот-д'Івуар Коморські острови Лаос Ліван Люксембург Македонія Мадагаскар Малі Мавританія Маврикій Марокко Молдова Монако Нігер Нью-Брансвік Республіка Конго Румунія Руанда Сейшельські Острови Сент-Люсія Сан-Томе і Принсіпі Сенегал Того Туніс Франція Французька громада Бельгії Центральноафриканська Республіка Чад Швейцарія Асоційовані Гана Катар Кіпр Нова Каледонія Спостерігачі Аргентина Австрія Боснія і Герцеговина Грузія Домініканська Республіка Естонія Коста-Рика Косово Латвія Литва Мексика Мозамбік Об'єднані Арабські Емірати Онтаріо Польща Республіка Корея Сербія Словаччина Словенія Таїланд Угорщина Україна Уругвай Хорватія Чехія Чорногорія Організації Парламентська асамблея франкомовних країн TV5 MONDE Асоціація університетів франкофонії Сенґорський університет[fr] Міжнародна асоціація франкомовних мерів[fr] Генеральні секретарі Бутрос Бутрос Галі (1997-2002) Абду Діуф (2003-2014) Мікаель Жан (2015—2019) Луїза Мушиківабо[en] (з 2019) Інше Міжнародний день французької мови Міжнародний день Франкофонії[fr] Ігри Франкофонії[fr] Премія «П'ять континентів Франкофонії»[fr] Агентство культурного та технічного співробітництва[fr] Категорія

п о р  Франція в темах  Географія Франкомовні країни та регіони Адміністративний поділ Париж Ліон Марсель Бордо Тулуза Нант Орлеан Клімат Острови Гори Озера Річки Екологічні проблеми Історія Доісторична Римська Галлія Середньовічна Франція Старий порядок Просвітництво Велика французька революція Перша республіка Перша імперія Реставрація Бурбонів Липнева монархія Друга французька республіка Друга французька імперія Третя республіка Режим Віші Четверта республіка П'ята республіка Французи Імена Діаспора Франкофонія Французька мова Демографія Міста Національні меншини Мусульмани у Франції Імміграція до Франції Мови Франції Українці Державний устрій Конституція Парламент Прем'єр-міністр Президент Кабінет міністрів Місцеве самоврядування Вибори Політичні партії Зовнішня політика Українсько-французькі відносини Право Цивільний кодекс Кримінальний кодекс Правова система Поліція Верховний суд Касаційний суд Франції Державна Рада та Адміністративні суди Рахункова палата Економіка Паризька біржа Євро Банки Банк Франції Податки Промисловість Транспорт Космічна галузь Сільське господарство Вітроенергетичний потенціал Франції Туризм Соціальна система Соціальна політика Бідність Громадянське суспільство Антиядерний рух у Франції Жінки у французькому Русі Опору Культура Мистецтво Театр Мода Кінематограф Опера Література Освіта Кухня Музика Спорт Свята ЗМІ Релігія Католицизм Протестантизм Іслам Юдаїзм Буддизм Єпархія Церкви Кладовища Французькі єпископи Збройні сили Сухопутні війська Військово-морські сили Військово-повітряні сили Ядерна програма Військовий обов'язок Інші теми Символи Франції Прапор Герб Гімн (історія сучасний) Паспорт Індекс автомобільних номерів Міжнародні рейтинги Франції Портал «Франція»  •  Проєкт «Франція»

Словники та енциклопедії Велика каталанська енциклопедія · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль BanQ: 0000469244 · BIBSYS: 5072166 · BNF: 150506623 · CiNii: DA15644936 · Freebase: /m/0n981 · GND: 10043077-6 · ISNI: 0000000123643090 · J9U: 987007515162405171 · LCCN: nr2003020990 · LIH: LNB:lYt;=CJ · MAK: 9811310763705606 · NCF: ncf13684416 · NKC: ko2012681992 · NLI: 001708812 · NUKAT: n2018206043 · RERO: 02-A009228779 · SUDOC: 061412953 · VIAF: 146363601 · WorldCat: lccn-nr2003020990