M142 HIMARS — Вікіпедія

M142 HIMARS

HIMARS під час навчань DEFENDER-Europe, 24 травня 2022 року
Тип Реактивна артилерія, тактична
Походження США
Історія використання
Війни

Війна в Афганістані
Громадянська війна в Сирії[1]
Громадянська війна в Іраку[2]

Російське вторгнення в Україну
Історія виробництва
Розроблено 1996—2000
Виробник Lockheed Martin
Вартість одиниці 5,1 млн $ (2014)[3]
Виготовлення з березня 2003 року
Характеристики
Вага 16 200 кг[4]
Довжина 7 м
Ширина 2,4 м
Висота 3,2 м
Обслуга 3
Калібр залежно від озброєння: 227 мм — у снарядів класу MLRS й до 610 мм у ракет класу ATACMS
Дальність вогню
Максимальна залежно від озброєння: 9 км тренувальним снарядом MLRS й до 499 км експериментальною ракетою PrSM
Броня легка
Головне
озброєння
 боєприпаси сімейства MFOM
Двигун Caterpillar 3115/3135 ATAAC 6.6-літровий дизельний двигун[5]
290 к.с.[5]
Операційна
дальність
 480 км
Швидкість 85 км/г
Точність Корегована
Транспорт FMTV (6x6 армійська вантажівка)[5]
M142 HIMARS у Вікісховищі

M142 HIMARS (абр. від англ. High Mobility Artillery Rocket System, «високомобільна артилерійська ракетна система») — американська реактивна артилерійська система. Полегшена версія M270 зі зменшенням вогневого потенціалу, але збереженням того самого арсеналу та захисту персоналу. Призначена для тактики «стріляй-і-тікай». Розроблена у 1996—2000 рр. Виготовляється з 2003 року.

Опис[ред. | ред. код]

Залежно від снарядів, виконує роль РСЗВ або фронтової тактичної ракетної установки). Виробляється одним із підрозділів Lockheed Martin. Була розроблена наприкінці 1990-х років на колісному шасі як система, що мала підвищену мобільність у порівнянні з гусеничною M270 MLRS, з якою має уніфіковану пускову установку й арсенал боєприпасів.

Вантажівка HIMARS має масу 16 тонн, з яких 5 ― боєзапас. Транспортується літаком C-130.

На відміну від більшості радянських реактивних систем залпового вогню, які досі використовують некеровані боєприпаси, HIMARS, завдяки постійному розвитку сумісного озброєння, на цей час має в арсеналі у тому числі керовані високоточні реактивні снаряди, тактичні й балістичні ракети, відтак збільшивши відстань вогневого ураження до, станом на 2022 рік, максимальних аж 499 км[6][7].

Система HIMARS
Система HIMARS

HIMARS — це високомобільна реактивна система залпового вогню, призначена для ураження районів зосередження артилерійських систем, засобів ППО і вогневої підтримки, вантажного транспорту, бойових машин і бронетранспортерів, а також для надання вогневої підтримки своїм підрозділам і засобам підтримки[8].

Система призначена для стрільби керованими й некерованими ракетами. Максимальна дальність залежить від використовуваного озброєння й складає 499 км ракетами PrSM[9][10]. Підготовка до стрільби триває 1 хвилину завдяки тому, що стандартні реактивні снаряди постачаються в пускову установку одразу зарядженими у спеціальних пеналах, що містить 6 снарядів класу MLRS, 2 балістичні ракети PrSM[9][10] або 1 ракету ATACMS[11].

У 2018 році перевірили можливість передачі координат цілі з літака F-35B безпосередньо на пускову установку HIMARS. Таким чином має істотно скоротитись проміжок між виявленням цілі та її знищенням. У цій схемі літак F-35B з його потужними сенсорами виступає в ролі розвідника[12].

Характеристики[ред. | ред. код]

  • Обслуга: 3 особи (водій, стрілець, командир)
  • Маса: 10 866 кг (колісне шасі)
  • Довжина: 7 м
  • Ширина: 2,4 м
  • Висота: 3,2 м
  • Запас ходу машини: 480 км
  • Максимальна швидкість по шосе: 85 км/год
  • Основне озброєння: 6 снарядів 227 мм класу MLRS або GMLRS або 1 ракета 610 мм ATACMS або 2 ракети PrSM.
  • Броня: захист проти легких набоїв і осколків[13]

Озброєння[ред. | ред. код]

Докладніше: Номенклатура боєприпасів до M270 MLRS та M142 HIMARS

M142, як й M270, станом на 2023 використовує широкий спектр боєприпасів, що заряджаються у змінні пенали зазвичай поза зоною ведення бойових дій, що, у свою чергу, дозволяє персоналу оперативно виконувати бойове завдання, не відволікаючись на заряджання окремих снарядів, перелік яких, зокрема, варіюється від найстаріших некерованих реактивних снарядів M26 з максимальною відстанню ураження у 15 км у перших модифікаціях й до найновішої високоточної ударної ракети PrSM з максимальною відстанню ураження у 499 км[14].

Розробка[ред. | ред. код]

M142 HIMARS розроблялася як набагато легша версія M270, що дало змогу замінити гусеничний хід колісним без суттєвого зниження прохідності, за рахунок зменшення боєкомплекту (M142, на відміну від M270, має одну пускову установку, а не дві). Її вікна виготовлені із великих аркушів сапфіру з покриттям шарами скла та полікарбонату, що є вдвічі прозорішим, але не менш міцним, за армоване скло, що було використано у M270[15].

M142 тестувалася як стандартна система для ведення вогню протиповітряними ракетами SLAMRAAM[en], що є модифікацією AIM-120 AMRAAM для наземного пуску[16].

У жовтні 2017 року морська піхота США вперше випустила ракету з M142 по наземній цілі з палуби десантного транспортного доку USS Anchorage, продемонструвавши здатність системи діяти на кораблях і вести точний вогонь з відстані протистояння проти берегової оборони. Програмне забезпечення націлювання транспортного засобу було перероблено, щоб він міг краще стріляти на платформі, що постійно рухається та маневрує[17].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Війна у Афганістані[ред. | ред. код]

Докладніше: Війна в Афганістані (2001—2021)

У звіті «Нью-Йорк таймс» від 21 жовтня 2010 року йдеться про те, що M142 сприяла наступу НАТО на Кандагар в Афганістані. Удари були спрямовані на схованки командирів Талібану і змусили багатьох із них втекти до Пакистану[18]. 24 травня 2018 року в Муса-Калі внаслідок удару M142 загинули 50 бійців та лідерів Талібану[19].

Військова операція проти Ісламської держави[ред. | ред. код]

HIMARS під час операції «Непохитна рішучість» в Іраку, 2016 р.
Докладніше: Військова операція проти Ісламської держави та Операція «Непохитна рішучість»

У листопаді 2015 року армія США повідомила, що розгорнула M142 в Іраку, випустивши щонайменше 400 снарядів по Ісламській Державі з початку літа[20]. M142 були спрямовані на авіабази Аль-Асад і Аль-Такадум у провінції Аль-Анбар.

4 березня 2016 року американська M142 вперше випустила ракети по Сирії для підтримки сирійських повстанців, які боролися з Ісламською Державою. Пускові установки були розташовані в сусідній Йорданії[21].

На початку вересня 2016 року міжнародні ЗМІ та Державний департамент США повідомили, що нещодавно розгорнута M142 уразила цілі Ісламської Держави (ІДІЛ) у Сирії поблизу кордону з Туреччиною[22]. У жовтні 2016 року M142 були розміщені на західному аеродромі Кайяра, приблизно за 65 км на південь від Мосула, беручи участь у битві за Мосул[23]. 14 червня 2017 року M142 розгорнули в Аль-Танф[en] у Сирії для підтримки США повстанців у цьому районі[24][25]. У вересні 2018 року сили підтримки США координували боротьбу із Сирійськими демократичними силами, щоб перемогти ІДІЛ на сході Сирії під час кампанії в Дайр-ез-Заурі, завдаючи ударів по позиціях Ісламської Держави ракетами GMLRS з M142[26]. Системи M142 також були розташовані на нафтових родовищах Омар, приблизно за 25 км на північ від цілей, контрольованих ІДІЛ, для підтримки Сирійських демократичних сил[27].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)
Українські HIMARS виконують бойове завдання в Запорізькій області, липень 2022

Під час російського широкого вторгнення в Україну 2022 року Київ неодноразово закликав Вашингтон надати HIMARS і гусеничну ракетну систему M270. США погодилися надати Україні M142 HIMARS, але за умови використання лише снарядів малої дальності, які могли б уражати цілі тільки в межах України[28].

23 червня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що до України прибули перші системи HIMARS[29]. Наступного дня волонтер Павло Нарожний поширив відео застосування установок HIMARS в Україні. На поширеному відео зафіксований здійснений вночі повний залп із двох установок по шість снарядів у кожній[30]. 25 червня 2022 року Міністерство оборони України опублікувало офіційні кадри використання американських систем залпового вогню HIMARS[31].

28 червня 2022 року близько 10-ї години ранку в окупованому Перевальську зафіксовано вибухи на базі окупаційних військ РФ. При тому, дим здіймався не над складом із боєприпасами, а в місці, де перебувають самі окупанти. На той час місто перебувало за близько 60 км від лінії фронту[32]. Російські бойовики стверджували, що базу було уражено коригованим реактивним снарядом з установки HIMARS. На поширених ними фото було видно уламки від ракети M31A1 GMLRS з унітарною осколково-фугасною бойовою частиною, що використовується в установках HIMARS[33].

Застосування HIMARS суттєво ускладнило боєздатність російської армії. З 8 по 12 липня ЗСУ знищили ними численні ворожі склади боєприпасів, що зумовило різке зменшення ракетних ударів із окупованих територій. Російські джерела стверджували, що HIMARS знищили більшу частину керівництва російської 106-ї повітрянодесантної та 20-ї мобілізованої стрілецької дивізій[34]. Російські системи протиповітряної оборони С-400 виявилися безпорадними проти ударів HIMARS[35].

Українські екіпажі HIMARS працюють переважно вночі, щоб мінімізувати можливість бути виявленими російськими безпілотниками. Якщо стріляють одночасно декілька машин — то з різних позицій. Введення координат цілей та пуск займає менше хвилини. Через кілька хвилин машини на великій швидкості залишають позиції. Українські військові високо оцінили точність коригованих боєприпасів — завдяки цьому з'явилася можливість завдавати удари по російських об'єктах без остраху спричинити небажані жертви, висока маневреність установки — на шосе цілком можливо рухатись зі швидкістю до 100 км/год, тихіший постріл у порівнянні з радянськими аналогами[36].

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 18 липня 2022 року зазначив, що значною мірою саме завдяки HIMARS лінію фронту вдалося стабілізувати[37].

Оператори[ред. | ред. код]

Естонія[ред. | ред. код]

У липні 2022 року Державний департамент США погодив ймовірний продаж Естонії систем HIMARS та ракет до них у рамках програми Foreign Military Sales[43].

Сума ймовірного контракту оцінюється у 500 млн доларів. За ці гроші Естонія має отримати шість пускових установок M142 HIMARS[44], боєприпаси, допоміжне обладнання, запасні частини та технічну підтримку. Також імовірно до контракту увійде 36 ракет M30А2, 36 ракет M31A2, 36 ракет XM403 і також 36 XM404, і, зрештою, 18 балістичних ракет ATACMS[43].

Латвія[ред. | ред. код]

23 липня 2022 року державний секретар Міністерства оборони Латвії Яніс Гарісонс повідомив про подачу запиту до уряду Сполучених Штатів на закупівлю мобільних ракетних систем HIMARS. У Латвії сподіваються, що HIMARS зможе надійти в розпорядження збройних сил країни до 2025 року. Також він зазначив, що придбання M142 є спільним рішенням та проектом усіх Балтійських країн[45].

Польща[ред. | ред. код]

Згідно з польською оборонною програмою «Homar» передбачалось придбати 160 пускових установок. Але в 2018 році скерували запит на придбання лише 20 пускових з 270 високоточними ракетами GMLRS та 30 балістичними ракетами ATACMS, а також додатковими командними, ремонтними, транспортними й заряджальними машинами. Загальна сума цієї угоди становила близько 655 млн доларів США[46].

Наприкінці травня 2022 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак оголосив про намір розширити замовлення до 500 пускових установок, чого мало б вистачити для формування понад 80 батарей[46].

При цьому мала відбутися значна локалізація виробництва пускових установок та ракет до них у Польщі[46].

15 травня 2023, міністром оборони Польщі Маріушем Блащаком, було оголошено про початок розміщення HIMARS у північно-східному районі країни приблизно в 80 кілометрах від кордону з російською Калинінградською областю.[47]

Румунія[ред. | ред. код]

Перші 18 РСЗВ HIMARS Румунія замовила в серпні 2018 року. Загалом планується отримати 54 системи з керованими ракетами GMLRS та ATACMS. Це дасть змогу повністю переозброїти 8-му артилерійську бригаду, яка має на озброєні 54 РСЗВ LAROM[48].

У березні 2021 міноборони Румунії повідомило, що загалом отримає 3 комплекти по 18 пускових установок кожен, включно з боєприпасами, обслуговуванням та навчанням персоналу[49].

Перша партія РСЗВ HIMARS M142 надійшла наприкінці лютого 2021 року через чорноморський порт Констанца[48].

Озброєння отримав 81-й оперативно-тактичний ракетний батальйон «Майор Георге Чонцу» (81 Rachete Operativ Tactice «Maior Gheorghe Şonţu») у місті Фокшани[48].

Сінгапур[ред. | ред. код]

Наприкінці 2009 році армія Сінгапуру отримала першу вогнепальну установку M142 з 24-х замовлених і досягнула її повної працездатності. Замовлена партія вирізняється тим, що озброєна некерованими ракетами M-26. 5 вересня 2011 року 23-й батальйон Сінгапурської артилерії ввів в експлуатацію батарею M142, що стало першою в своєму роді, цілком керованою за GPS[50][51][52].

Україна[ред. | ред. код]

HIMARS на озброєнні Збройних Сил України, липень 2022

У квітні 2022 року Президент України Володимир Зеленський у зверненні до союзників перелічив необхідну для перемоги над російськими загарбниками зброю. Серед всього іншого було названо й універсальні пускові установки M142 HIMARS[53].

31 травня 2022 року президент США Джозеф Байден підтвердив, що Сполучені Штати нададуть Україні досконаліші ракетні системи та боєприпаси, щоб українські військові могли «точніше уражати ключові цілі на полі бою»[54][55][56][57]. 1 червня 2022 року він офіційно заявив, що новий пакет військової допомоги для України буде включати HIMARS[58]. 2 червня заступник очільника Пентагону США Колін Каль уточнив, що система буде оснащена снарядами GMLRS, а не балістичними[59] ATACMS[60]. Згодом стало відомо, що в переданих Україні системах усунута можливість вести вогонь ракетами ATACMS[59].

23 червня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що до України прибули перші системи HIMARS від США[29]. За джерелами «Вашингтон пост», боєприпаси, які отримує Україна для РСЗВ HIMARS, матимуть дальність ураження до 70 кілометрів[11]. Того ж дня Пентагон повідомив про склад наступного пакета допомоги Україні, до якого увійшли, серед іншого, чотири установки HIMARS[61].

7 липня 2022 року секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що партнерами передано 9 установок РСЗВ типу HIMARS, які вже діють на передовій[62].

9 липня 2022 року США оголосили про новий пакет військової допомоги в який увійдуть ще 4 установки HIMARS[63]. 20 липня Міністр оборони США Ллойд Остін під час зустрічі «Рамштайн-4» повідомив, що Україна вже має 12 установок HIMARS[64].

22 липня 2022 року президент США Джозеф Байден підписав новий пакет військової допомоги Україні на суму 270 мільйонів доларів, який включає в себе 4 HIMARS[65]. 1 серпня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомив про прибуття до України 4 установок HIMARS[66], сумарно це становило 16 установок[66].

28 вересня 2022 року США оголосили замовлення промисловості 18 додаткових установок HIMARS та боєприпасів до них у межах пакету допомоги Україні на суму 1,1 млрд дол. США[67].

4 жовтня 2022 року Міністерство оборони США оголосило наступну передачу зброї та військового спорядження Україні на суму 625 млн дол. США, в тому числі 4 установок HIMARS[68].

Цікавинки[ред. | ред. код]

17 липня 2022 року командування ЗС РФ відрапортувало про знищення у тому числі «транспортно-заряджувальної машини» для HIMARS, якої насправді не існує[69][70].

30 серпня 2022 року The Washington Post видали статтю, в якій розповіли про використання ЗСУ дерев'яних макетів HIMARS для виманювання російських крилатих ракет. Таким чином, за повідомленнями, і з'являються постійні заяви росіян про знищення HIMARS: аеророзвідка наводить ракети на макети та звітує про враження справжніх установок[71].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Запуск ракети із системи HIMARS
    Запуск снаряда із системи HIMARS
  • Завантаження боєзапасу для HIMARS
    Завантаження боєзапасу для HIMARS
  • Запуск ракети із системи HIMARS
    Запуск снарядів із системи HIMARS
  • Запуск ракети із системи HIMARS
  • Запуск ракети із системи HIMARS

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Browne, Ryan (13 червня 2017). Exclusive: US deploys long-range artillery system to southern Syria for first time. CNN. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 12 березня 2023. (англ.)
  2. ↑ Gung Ho Vids. HIMARS Strike At Night In Iraq • 2016 Mosul Advance. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 10 лютого 2019 — через YouTube.
  3. ↑ Oestergaard, Joakim. About the HIMARS. Aeroweb. Архів оригіналу за 23 April 2015. Процитовано 28 квітня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 10 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ а б в http://www.military-today.com/artillery/himars.htm
  6. ↑ Дві години під "Градами" нищити танки рашистів або ще раз про те, чому навіть мінімум HIMARS змінює ситуацію | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 27 червня 2022.
  7. ↑ ЗСУ показали наочну різницю між HIMARS, "Градами" та "Ураганами" – відео. LIGA (укр.). 24 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  8. ↑ США перекинули в Естонію реактивні системи залпового вогню HIMARS. nv.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
  9. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою LM_PrSM не вказано текст
  10. ↑ а б Judson, Jen (12 травня 2021). US Army’s Precision Strike Missile breaks range record. DefenceNews.
  11. ↑ а б MLRS та HIMARS: які реактивні системи залпового вогню надають Україні союзники. Суспільне. 23 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  12. ↑ David Cenciotti (9 жовтня 2018). U.S. Marine Corps F-35B Connects To HIMARS For Rocket Shot In a “Direct Sensor-to-Shooter” Scenario. The Aviationist. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
  13. ↑ Administrator. HIMARS M142 high mobility artillery rocket missile launcher system data | United States American missile system vehicle UK | United States US Army Military equipment UK. www.armyrecognition.com (en-gb) . Процитовано 27 червня 2022.
  14. ↑ https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/guided-mlrs-unitary-rocket.html
  15. ↑ Saint-Gobain delivers sapphire-engineered transparent armor. UPI (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
  16. ↑ Lockheed Martin's HIMARS Launcher Successfully Fires Air Defense Missile. Lockheed Martin. Процитовано 1 травня 2022.
  17. ↑ Marines Fire HIMARS From Ship in Sea Control Experiment With Navy. USNI News (амер.). 25 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2022.
  18. ↑ Gall, Carlotta (20 жовтня 2010). Coalition Routs Taliban in Southern Afghanistan. New York Times.
  19. ↑ Barbara Starr, Ryan Browne (30 травня 2018). US military says it killed dozens of Taliban leaders in Afghanistan. CNN.
  20. ↑ The U.S. Army Hurls Hundreds of Rockets at Islamic State. warisboring.com. 25 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
  21. ↑ Tilghman, Andrew (11 березня 2016). In a first, U.S. forces in Jordan have attacked ISIS in Syria. Military Times (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
  22. ↑ Reuters (3 вересня 2016). US forces hit Isis targets in Syria with mobile rocket system, official says. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 4 вересня 2016.
  23. ↑ CNN visits Qayyara airbase at frontlines of war against ISIS - CNN Video, процитовано 27 червня 2022
  24. ↑ US deploys HIMARS artillery near al-Tanf, previously used to strike ISIS in Syria from Turkey and Jordan. Map of Syrian Civil War - Syria news and incidents today - syria.liveuamap.com.
  25. ↑ US rocket artillery deployed to southern Syria for first time. Middle East Eye.
  26. ↑ sdf (9 жовтня 2018). The outcome of engagements in the battle to defeat terrorism.
  27. ↑ News, Strategic (16 вересня 2018). Photo of a #US M142 HIMARS system located in the Omar Oil Field Green Village, which supports #SDF forces in the offensive on #Baghuz. #Syriapic.twitter.com/19FwGdNJPg.
  28. ↑ HIMARS: Ракетну систему США відправляють в Україну. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 червня 2022.
  29. ↑ а б Перші HIMARS вже прибули до України – Резніков. Укрінформ. 23 червня 2022.
  30. ↑ HIMARS вже в дії: перше відео роботи високоточних ракетних систем по армії РФ. Defence Express. 24 червня 2022.
  31. ↑ Залужний показав нове відео застосування американських системи залпового вогню HIMARS. ТСН.ua (укр.). 25 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  32. ↑ У Перевальську на Луганщині сталися вибухи на базі росіян. Мілітарний. 28 червня 2022.
  33. ↑ Росіяни заявляють що їхню військову частину в Перевальську обстріляли з HIMARS. Мілітарний. 29 червня 2022.
  34. ↑ HIMARS: The Weapon Ukraine Sings About and Russia Wants Destroyed. www.vice.com (англ.). Процитовано 18 липня 2022.
  35. ↑ Detsch, Jack. Ukraine Is Bringing a Big Gun to a Knife Fight. Foreign Policy (амер.). Процитовано 18 липня 2022.
  36. ↑ HIMARS: українські екіпажі розповіли про результати першого тижня застосування. Мілітарний. 2 липня 2022.
  37. ↑ Ситуація на фронті стабілізувалася - Залужний каже, що допомогли HIMARS. Укрінформ. 18 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  38. ↑ The Military Balance, 2021, с. 347.
  39. ↑ The Military Balance, 2021, с. 371.
  40. ↑ FOTO/VIDEO România a executat primele trageri reale cu sistemul de rachete HIMARS: A simulat atacarea unor nave în Marea Neagră. www.hotnews.ro (рум.). Процитовано 9 серпня 2022.
  41. ↑ The Military Balance, 2021, с. 297.
  42. ↑ The Military Balance, 2021, с. 50,55.
  43. ↑ а б Ракети ATACMS на РФ націлить не тільки Україна, США погодили продаж РСЗВ HIMARS ще одній країні. Defense Express. 16 червня 2022.
  44. ↑ HIMARS News and Technical Publications. NSN Lookup. 16 липня 2022.
  45. ↑ Латвія також захотіла купити ракетні системи M142 HIMARS. Мілітарний. 23 липня 2022.
  46. ↑ а б в Польща замовила 500 пускових HIMARS - більше ніж в США: Варшава запланувала кардинальне посилення артилерії. Defense Express. 26 травня 2022.
  47. ↑ Польща розмістила перші HIMARS на кордоні з Калінінградським анклавом РФ. the-news.com.ua (укр.). 15 травня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
  48. ↑ а б в Румунія отримала перші американські РСЗВ HIMARS. Ukrainian Military Pages. 2 березня 2021. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  49. ↑ Олександр Аргат (2 березня 2021). Румунія почала отримувати РСЗВ HIMARS. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  50. ↑ admin (6 жовтня 2017). Singapore Army HIMARS. MilitaryLeak (амер.). Процитовано 12 серпня 2021.
  51. ↑ Singapores HIMARS Rocket Artillery. Defense Industry Daily. Процитовано 12 серпня 2021.
  52. ↑ Singapore, Fort Sill execute live fire missions. www.army.mil (англ.). Процитовано 12 серпня 2021.
  53. ↑ Зеленський попросив надати M142 HIMARS: що це за зброя і чому це дійсно правильне рішення. Defense Express. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  54. ↑ Президент США підтвердив передачу Україні пускових установок сучасних ракетних систем. Мілітарний. 1 червня 2022.
  55. ↑ U.S. to Send Ukraine $700 Million in Military Aid, Including Advanced Rockets. The New York Times (англ.). 31 травня 2022.
  56. ↑ President Biden: What America Will and Will Not Do in Ukraine. The New York Times. 31 травня 2022. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. (англ.)
  57. ↑ Himars: what are the advanced rockets US is sending Ukraine?. The Guardian. 1 червня 2022. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. (англ.)
  58. ↑ Україна отримає від США HIMARS, вертольоти та контрбатарейні РЛС. Мілітарний. 1 червня 2022.
  59. ↑ а б Joseph Trevithick (5 грудня 2022). Ukrainian HIMARS Can’t Fire Long Range ATACMS Missiles: Report. The War Zone. The Drive.
  60. ↑ На що здатний HIMARS від США з ракетами GMLRS: характеристики та особливості. www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  61. ↑ Пентагон: у новому пакеті допомоги Україні є 105-мм боєприпаси та додаткові HIMARS. Мілітарний. 24 червня 2022.
  62. ↑ https://www.slovoidilo.ua/2022/07/07/novyna/bezpeka/danilov-rozpoviv-skilky-himars-ta-analohichnyx-system-vzhe-otrymala-ukrayina
  63. ↑ США поставить Україні ще 4 HIMARS, їх загальна кількість у ЗС України досягне 12 одиниць. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
  64. ↑ На озброєнні України найближчим часом стоятиме 16 РСЗВ HIMARS. mil.in.ua. 20 липня 2022.
  65. ↑ White House announces $270M military package for Ukraine. The Washington Post.
  66. ↑ а б ЗСУ можуть залпом ввалити по рашистах вже 168 високоточних ракет GMLRS. Defense Express. 1 серпня 2022.
  67. ↑ $1.1 Billion in Additional Security Assistance for Ukraine. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 28 вересня 2022.
  68. ↑ $625 Million in Additional Security Assistance for Ukraine. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  69. ↑ В Минобороны РФ отчитались об "уничтожении заряжающей машины" для HIMARS: ее не существует. Фокус. 17 липня 2022. Процитовано 19 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  70. ↑ Сводка Министерства обороны Российской Федерации о ходе проведения специальной военной операции на территории Украины (17.07.2022 г.). Telegram. Минобороны России. 17 липня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  71. ↑ Ukraine tricks Russia into wasting bombs to destroy decoy ‘artillery’ - The Washington Post. web.archive.org. 30 серпня 2022. Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Ракетна зброя США після 1963 року
Повітря — повітря
Повітря — поверхня
AGR-14 ZAP[en] · AGR-20 APKWS · AGM-12 Bullpup · AGM-22/SS.11 · AGM-28 Hound Dog[en]2 · AGM-45 Shrike · AGM-48 Skybolt[en]2 · AGM-53 Condor[en] · AGM-62 Walleye[en] · AGM-63[en] · AGM-64 Hornet[en] · AGM-65 Maverick · AGM-69 SRAM2 · AGM-76 Falcon[en] · AGM-78 Standard ARM[en] · AGM-79 Blue Eye[en] · AGM-80 Viper[en] · AGM-83 Bulldog[en] · AGM-84 Harpoon (SLAM) · SLAM-ER[en]) · AGM-86 ALCM · AGM-87 Focus[en] · AGM-88 HARM · AGM-109 Tomahawk2 · AGM-114 Hellfire · AGM-122 Sidearm[en] · AGM-119 Penguin · AGM-123 Skipper II[en] · AGM-124 Wasp[en] · AGM-129 ACM · AGM-130[en] · AGM-131 SRAM II[en]2 · AGM-136 Tacit Rainbow[en] · AGM-137 TSSAM[en] · AGM-142 Have Nap · AGM-153[en] · AGM-154 JSOW · AGM-158 JASSM (LRASM[en]) · AGM-159 JASSM[en] · AGM-169 JCM[en] · AGM-176 Griffin[en] · AGM-179 JAGM[en] · AGM-181 LRSO[en]2 · AGM-183 ARRW · ASALM[en]2 · Hydra 70 · JSM[en] · MA-31[en] · Senior Prom[en] · Zuni
Поверхня — повітря
Поверхня — поверхня
MGR-1 Honest John2 · MGR-3 Little John[en]2 · RUR-4 Weapon Alpha[en] · RUR-5 ASROC2 · MGM-1 Matador[en]2 · MGM-5 Corporal[en]2 · RGM-6 Regulus[en]2 · PGM-11 Redstone[en]2 · MGM-13 Mace[en]2 · RGM-15 Regulus II[en]2 · MGM-18 Lacrosse2 · MGM-21/SS.10 · MGM-29 Sergeant[en]2 · MGM-31 Pershing2 · MGM-31C Pershing II · MGM-32/ENTAC[en] · UUM-44 SUBROC2 · MGM-51 Shillelagh · MGM-52 Lance2 · RGM-59 Taurus[en]2 · RGM/UGM-84 Harpoon · UGM-89 Perseus[en] · BGM-109G GLCM · RGM/UGM-109 Tomahawk2 · UUM-125 Sea Lance[en]2 · RUM-139 VL-ASROC · MGM-140 ATACMS · MIM-146 ADATS[en] · MGM-157 EFOGM[en] · RGM-165 LASM · MGM-166 LOSAT[en] · RGM-184/NSM · CKEM[en] · DAGR[en] · GLSDB · M26 · M30 GMLRS · NLOS-LS PAM[en] · PrSM · Wagtail[en]2
БР2 1000+ км
Універсальні
Піхотна зброя
Інші ракети

Курсивом виділено дослідні та несерійні зразки · 2 Оснащена або може оснащуватись ядерною боєголовкою

Система позначень ракет після 1963 року
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=M142_HIMARS&oldid=41936841