MTU — Вікіпедія

Maximum Transmission Unit (MTU) — термін, що в комп'ютерних мережах використовується для позначення максимального розміру блоку корисного навантаження пакету (в байтах), який можна передати на канальному рівні мережної моделі OSI.

Значення MTU залежать від комунікаційного інтерфейсу (мережна плата, послідовний порт, і т. д.).

Значення MTU може бути визначено стандартом (наприклад для Ethernet), або може вибиратися в момент установки з'єднання (звичайно у випадку прямих підключень типу «point-to-point»). Чим вище значення MTU, тим менше заголовків передається по мережі — отож вище й пропускна здатність. Однак повільні інтерфейси можуть передавати великий пакет значний час, збільшуючи час очікування для інших пакетів. Нижче подано таблицю основних значень MTU:


Технологія	MTU
DIX Ethernet	1500 байт
Ethernet 802.3	1492 байт
Token Ring (IBM, 16 Мбіт/c)	17 914 байт
Token Ring (802.5, 4 Мбіт/c)	4464 байт
FDDI	4352 байт
X.25	576 байт

Посилання[ред. | ред. код]

UNIX and Linux System Administration Handbook (Prentice Hall), 4th Edition, 2010, by Evi Nemeth, Garth Snyder, Trent R. Hein, Ben Whaley