Mars One — Вікіпедія


Mars One
Польотні дані корабля
Назва корабля Mars Transit Vehicle
Ракета-носій Falcon 9, Falcon Heavy
Місце посадки Марс
Польотні дані екіпажу
Членів екіпажу 4

Mars One (укр. Марс один) — приватний проєкт нідерландського дослідника Баса Лансдорпа з метою заснування на Марсі постійної людської колонії[1].

15 січня 2019 року Mars One Ventures AG в судовому порядку була визнана банкрутом і ліквідована. Хоч рішення суду формально не торкнулося Mars One Foundation, закриття Mars One Ventures фактично залишає проєкт без джерел фінансування[2].

Опис[ред. | ред. код]

Цей план передбачає відправлення комунікаційного супутника до планети до 2016 року та, після низки інших етапів, висаджування перших чотирьох постійних людських поселенців у 2023 році[3]. Нова група чотирьох астронавтів-поселенців прибуватиме через кожні два роки[4]. Проєкт офіційно підтримує лауреат Нобелівської премії з фізики Герард 'т Гофт[3][5].

Mars One намагається залучити спонсорів та інвесторів[6], транслюючи всі події проєкту, зокрема життя поселенців на Марсі, у форматі реаліті-шоу. Зокрема, публіка матиме можливість брати участь у відборі потенційних космонавтів-поселенців[4][7]. Очікується, що висадка перших чотирьох поселенців коштуватиме приблизно в 6 млрд дол.[8] Представники Mars One стверджують, що вже визначили потенційних постачальників, як-от SpaceX, для всіх компонентів проєкту[5].

Вартість проєкту є суттєво нижчою за інші подібні пропозиції завдяки тому, що поселенці не матимуть можливості повернутися на Землю, вони відправляться з метою залишитися на Марсі[9].

Історія[ред. | ред. код]

Реалізовані етапи[ред. | ред. код]

Заплановано Реалізовано Опис
2011 2011 Старт проєкту. Проведення дискусійних зустрічей із постачальниками аерокосмічних компонентів у США, Канаді, Італії та Великій Британії.
2013 2013 Початок міжнародного відбору астронавтів з усіх бажаючих.

Заплановані етапи[ред. | ред. код]

Початковий план Перше коригування Друге коригування[10][11] Опис
2015 2015 2016 Початок технічної й психологічної підготовки відібраних 24 кандидатів, отримання навичок виживання в ізольованому середовищі та в умовах, наближених до марсіанських.
2016 2018 2020 Буде запущена демонстраційна місія: відправлення посадкового модуля для перевірки сонячних батарей, технології вилучення води з марсіанського ґрунту, а також запуск комунікаційного супутника, який 24 години на добу та сім днів на тиждень передаватиме зображення, відео та інші дані з поверхні Марса.
2018 2020 2022 Запуск другого супутника зв'язку на орбіту навколо Сонця (точка Лагранжа L5 для забезпечення безперебійного потоку), устаткування для будівництва колонії та безпілотного марсоходу з причепом, який обере найкраще місце для поселення й підготує поверхню Марса до прибуття вантажу та розміщення сонячних панелей.
2020 2022 2024 Буде запущено шість вантажів: два житлових блоки, два блоки із системами життєзабезпечення, два вантажних/складських блоки. Загальна маса вантажу буде орієнтовно 2500 кг, який вирушить за допомогою модифікованого космічного апарату SpaceX Dragon.
2021 2023 2025 Вантажі здійснять посадку на Марс поруч із марсоходом, який почне готувати базу для прибуття людей: доставлятиме блоки на вибране місце, активізуватиме системи енергоживлення та життєзабезпечення, що створюють запаси води (3000 л) та кисню (240 кг).
2022 2024 2026 За допомогою Falcon Heavy на орбіту Землі будуть відправлені: транзитний модуль, посадковий модуль з «інженерним» екіпажем на борту й два розгінних ступені. Потім перша четвірка місії змінює «інженерів» і, після останньої перевірки системи на Марсі та транзитного модуля, відбудеться запуск першого пілотованого корабля на Марс. Одночасно відправляється вантаж для забезпечення життя другого екіпажу.
2023 2025 2027 Перший екіпаж за допомогою посадкового модуля висаджується на Марс, в той час як транзитний модуль продовжує летіти по орбіті Сонця. Після відновлення й акліматизації «першопоселенці» встановлять додаткові сонячні панелі, починають збирати модулі приміщень, включаючи два житлових блоки та дві системи життєзабезпечення для наступного екіпажу, в єдину систему марсіанської бази й почнуть обживати свою нову інопланетну домівку.
2024 2026 2028 Відправлення другої команди поселенців у складі 4 колоністів.
2025 2027 2029 Висадка команди. Обладнання та модулі для третього екіпажу надійде до бази через декілька тижнів. Такий процес повторюватиметься кожні 2 роки.
2031 2033 2035 Населення колонії має досягнути 20 людей[1].

Відбір колоністів[ред. | ред. код]

У 2013 році Mars One почне відбір майбутніх астронавтів, які навчатимуться необхідних навичок, проходитимуть тести на тривале знаходження в закритому просторі в симуляторах ракети й колонії. До складу астронавтів обов'язково входитимуть обидві статі. Мінімальний вік для подачі заяви на участь — 18 років, максимальний, наразі, не визначений. Подати заяву можуть громадяни будь-яких країн. Пріоритет мають високоосвічені, розумні, здорові люди з науково-технічною освітою. Заявки на участь почнуть прийматися тільки у 2013 році.

Цікаво, що в число 100 перших претендентів на участь у колонізації Марса відібрано й українського інженера одного з НДІ України — 26-річного українця Сергія Якиміва. Його презентація розміщена на сайті Mars One[12].

Остаточне рішення того, хто полетить на Марс, і того, хто буде першою людиною, що ступила на Марс, залишено глядачам.

Зв'язок[ред. | ред. код]

Зв'язок здійснюється завдяки штучним супутникам, які знаходитимуться на орбітах навколо кожної з планет відповідно. Мінімальна відстань від Землі до Марса — 55 мільйонів кілометрів, максимальна — 400 мільйонів кілометрів (коли Марс прихований від Землі Сонцем); швидкість сигналу зв'язку дорівнює швидкості світла, а отже, мінімальний час до прибуття сигналу — 3 хвилини, максимальний — 22 (коли Марс прихований від Землі Сонцем, зв'язок неможливий).

Будуть доступні текстові, аудіо- та відеоповідомлення. Користування Інтернетом обмежене через тривалу затримку сигналу, однак передбачається наявність у колоністів сервера з наперед завантаженими даними, які вони можуть у будь-який час переглядати, і які повинні часом синхронізуватися із земними. Життя колоністів транслюватиметься на Землю цілодобово.

Технології[ред. | ред. код]

Проєкт Mars One не передбачає виготовлення обладнання, потрібного для його цілей. Усе спорядження буде розроблено надійними постачальниками. До складу потрібних пристроїв увійде:

  • Пускова установка для доставки вантажу на орбіту.
  • Марсіанський транзитний модуль, що відповідатиме за доставку космонавтів на Марс.
  • Спусковий апарат.
  • Модуль живлення, що міститиме їжу.
  • Модуль біосфери, який може створити житлові зони на Марсі.
  • Модуль для подорожі, де космонавти перебуватимуть до висадки на Марс.

Перенесення строків проєкту[ред. | ред. код]

Засновник проєкту, нідерландський підприємець Бас Лансдорп (Bas Lansdorp) у 2015 році заявив, що проєкт «Mars One» буде перенесено на два роки. Причиною стали фінансові труднощі і тривала підготовка документації[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Anne Sewell (1 червня 2012). Mars One: Human settlement on Mars in 2023. Digital Journal. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 червня 2012.
  2. ↑ Mars One company goes bankrupt. Space News (англ.). Процитовано 12 лютого 2019.
  3. ↑ а б Adario Strange (1 червня 2012). Dutch Group Planning for Mars Settlement by 2023. PC Mag. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 червня 2012.
  4. ↑ а б Dario Borghino (4 червня 2012). Mission to Mars meets reality TV. Gizmag. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 8 червня 2012.
  5. ↑ а б Staff (3 червня 2012). Mars One plans to establish human settlement on Mars in 2023. Kurzweil. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 червня 2012.
  6. ↑ Chris Taylor (4 червня 2012). Mars One: plan to colonise red planet by 2023. Mashable. The Age. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 8 червня 2012.
  7. ↑ Rob Waugh (4 червня 2012). There will be life on Mars: Mission to create first human colony by 2023 - and it will be filmed for reality TV show. Daily Mail. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 червня 2012.
  8. ↑ Michael Bradbury (5 червня 2012). Reality TV Sets Sights on Mars for New Show. Real Science. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 17 червня 2012.
  9. ↑ Claudine Zap (5 червня 2012). Mars One: One-way ticket to the red planet. Yahoo!. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 червня 2012.
  10. ↑ Mars One's CEO Bas Lansdorp answers questions about mission feasibility. Mars One. 19 March 2015. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 20 March 2015.
  11. ↑ Mission Roadmap. MarsOne. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  12. ↑ [Инженер из Украины стал претендентом на участие в полете на Марс (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. Инженер из Украины стал претендентом на участие в полете на Марс (рос.)]
  13. ↑ Термін реалізації амбітного проекту «Mars One» відтермінований на два роки. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Дослідження Марса космічними апаратами
Діючі місії
Посадкові апарати



Завершені місії
Пролітні
Орбітальні
Посадкові
Марсоходи
Спеціальні
Аварії під час старту
Заплановані
Запропоновані
Скасовані концепти
† вказує на несправність комунікації, через яку дані місії не були отримані
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Mars_One&oldid=41906958