Martlet — Вікіпедія

Martlet
Навчальний пуск ракети Martlet з вертольоту Wildcat, що належить до авіакрила HMS Defender (D36) у складі Британської ударної групи 21
Тип	переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження	Велика Британія
Історія використання
На озброєнні	2021 — т. час
Оператори	див. Оператори
Історія виробництва
Розроблено	2008
Виробник	Thales Air Defence[en]
Виготовлення	2013
Виготовлена кількість	~ 3 000
Характеристики
Вага	13 кг
Довжина	1,3 м (ракета)
Діаметр	0,076 м
Обслуга	1
Дульна швидкість	1,5 Маха
Дальність вогню
Ефективна	8 000 м
Максимальна	8 000 м
Приціл	лазерний промінь та/або напівактивне лазерне наведення та термінальне інфрачервоне наведення
Двигун	Твердопаливний ракетний двигун
Martlet у Вікісховищі

Martlet — легка багатоцільова керована ракета, створена для потреб військових Великої Британії компанією Thales Air Defense.

Розроблена як легка багатоцільова ракета (Lightweight Multirole Missile — LMM), щоб відповідати вимогам Великої Британії «Майбутня керована зброя повітря-поверхня (легка)».

Міністерство оборони Великої Британії розмістило початкове замовлення на 1000 ракет, постачання яких було заплановано починаючи з 2013 року. Однак початкова експлуатаційна спроможність була набута в 2021 році, а повна оперативна спроможність очікується в 2024 році.

Ракета після прийняття на озброєння у Великій Британії отримала назву «Martlet».

Опис[ред. | ред. код]

LMM призначена для забезпечення єдиного сімейства зброї, яка може використовуватися в різних режимах, включаючи:

• Морський — LMM буде перевозитися на нових вертольотах Lynx Wildcat Королівського флоту для використання проти малих надводних суден. Турецька компанія ASELSAN розробила спеціальні системи кріплення, які також можуть дозволити запускати LMM з військово-морських платформ, таких як швидкісні штурмовики.
• Поверхня-поверхня — подвійний ефект (осколковий вибух і кумулятивний заряд) боєголовки LMM робить її придатною для використання проти широкого кола наземних цілей, включаючи легку/середню броню.
• Повітряний запуск — модульна конструкція ракети дозволяє в майбутньому розробляти та впроваджувати альтернативні боєголовки та ГСН.
• Земля-повітря — у липні 2019 року загін протиповітряної оборони 30-ї інформаційної групи Commando випробував LMM в режимі «земля-повітря» проти безпілотників-цілей Meggitt Banshee. Версія була випробувана як на малих суднах, так і з ПЗРК. Останній, потрапив на службу в Україні в 2022 році, здійснив там збиття ворожого російського дрона.

LMM у початковій партії використовують лазерний промінь з інфрачервоним терміналом самонаведення та лазерний датчик наближення, хоча напівактивна лазерна версія знаходиться в стадії розробки для точних наземних ударів.

Сама ракета має вагу 13 кг з бойовою частиною 3 кг. Довжина — 1,3 м. Діаметр — 76 мм. Використовується багаторежимне наведення (лазер, напівактивний лазер, інфрачервоне випромінювання). Швидкість ракети — 1,5 Маха. Дальність дії — 8 км.

Менша, порівняно зі Starstreak, швидкість, за повідомленням британських військових, дає оператору більше часу для прицілювання і допомагає більш влучній стрільбі^[1].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

10 квітня 2022 року в соціальних мережах було поширене відео пуску ПЗРК по БПЛА типу «Орлан-10» військовими 95 ОДШБр. Через особливості транспортно-пускового контейнера зенітної керованої ракети журналістам видання Defense Express та порталу Мілітарний вдалось встановити, що це — Martlet LMM^[2][3].

22 квітня 2022 року військові 95 ОДШБр показали черговий приклад знищення БПЛА Орлан-10^[4].

Іще два БПЛА «Орлан-10» були знищені в 20-х числах травня 2022 року^[5].

За даними командування ДШВ, на початку червня 2022 року на рахунку одного молодшого сержанта 95 ОДШБр уже було дев'ять збитих засобів повітряної розвідки противника^[6].

27 червня 2022 року воїнами 95-ї ОДШБр знешкоджено російський Ка-52 ракетою з ПЗРК LMM Martlet^[7].

Оператори[ред. | ред. код]

•  Велика Британія — 1000 ракет на замовлення, розгорнуті в експлуатації з травня 2021 року.
•  Індонезія — невідома кількість, вперше помічений під час навчань Latbakjatrat 2022, які використовуються 14-м батальйоном повітряної артилерії армії (Yonarhanud 14).
•  Україна — невідома кількість, вперше помічений для збиття російського БПЛА «Орлан-10» 95-ю десантно-штурмовою бригадою.

Примітки[ред. | ред. код]

п о р Засоби ППО Сил оборони України Кулеметні установки ЗПУ-1 ЗПУ-2 ЗПУ-4 Viktor2 Зенітна артилерія Гармати ЗУ-23-2 С-60 КС-19 Bofors L70 Slinger Zastava M552 Zastava M752 СЗУ ЗСУ-23-4 Gepard2 Skynex2 ЗРГК Тунгуска Зенітні ракетні комплекси ПЗРК Ігла Ігла-1 Стріла-2 Стріла-3 FIM-92 Stinger Martlet2 Mistral2 Piorun2 RBS 702 Starstreak2 ЗРК Бук Куб Оса-АКМ РК-101 ‍ Стріла-10 Тор С-75 С-125 (С-125-2Д1‍) С-200 С-300 (В1; ПС; ПТ; ПМУ2) AN/TWQ-1 Avenger2 Crotale2 FrankenSAM‍ IRIS-T SLM2 MIM-23 Hawk2 MIM-104 Patriot2 NASAMS2 SAMP/T2 Skyguard2 Spada2 Stormer HVM2 VAMPIRE2 Зенітні ракети (прим.) AIM-7 Sparrow2 AIM-9 Sidewinder2 AIM-120 AMRAAM2 Aspide2 ASRAAM2 Aster2 IRIS-T2 RIM-7 Sea Sparrow2 Див. також Зенітні ракетні війська України мобільна вогнева група постачання засобів ППО Україні (з 2022) ‍ — зброя української розробки та/або виробництва 1 — перспективний комплекс, станом на 2023 на озброєння не прийнятий 2 — заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року інформація може змінюватись

п о р Піхотна зброя Сил оборони України Пістолети ПМ ПБ ПСМ АПС Форт-12[1] Форт-14ТП Форт-17 vz. 82[2] Автомати та гвинтівки АКМ / АКМС АК-74 / АКС-74 АКС-74У Форт-221 Форт-224 Форт-228[1] Вулкан-М М70[2] vz. 58[2] C7/C8/SFW[2] FNC[2] SCAR-L[2] F2000[2] F88 Austeyr[2] Grot[2] BREN 2[2] G3[2] M4[2] M14[2] M16[2] Пістолети-кулемети MP-5[1] vz. 61[2] Кулемети РПК РПК-74 Кулемет Максима ПК / ПКС ПКМ / ПКМС КМ-7,62 ДШКМ КТ-12,7 LASKA-K2 MG42/59[2] UK vz. 59[2] LSW[2] M240[2] M2[2] Zastava M53[2] Снайперські гвинтівки Снайперська гвинтівка Мосіна АВ ВМ МП-УОС[1] СВД Форт-301 VPR-308/338 UR-10 SRS-A1 Barret M82A3/M107A1 Barrett MRAD Desert Tech HTI[1] T-Rex Alligator Falcon[2] WKW Wilk[2] PGW LRT-3 SWS Протипіхотні гранатомети ГП-25 АГС-17 УАГ-40 M32 MGL[2] Mk 19[2] RGP-40[2] M320[2] Протитанкові гранатомети та реактивні гранати РПГ-7 PSRL-1[en] РПГ-18 РПГ-22 РПГ-26 СПГ-9 ATGL-H[2] DRTG-73[1] RPG-75 РПГ-76[2] SMAW-D[2] M72 LAW[2] Panzerfaust 3[2] Matador[2] C90-CR (M3)[2] Carl Gustaf[2] AT4[2] Вогнемети РПВ-А РПВ-16 ПТРК Фагот Метис Корсар Скіф Стугна-П Корнет[3] FGM-148 Javelin NLAW[2] MILAN[2] ПЗРК Ігла-1 Ігла Стріла-2 Стріла-3 Piorun[2] FIM-92 Stinger[2] Starstreak[2] Martlet[2] Гладкоствольна зброя Форт-500[1] Ручні гранати РГ-42 РГД-5 Ф-1 РГН РГО РКГ-3 РГТ-27С Набої 5,45 × 39 мм 5,56 x 45 мм 7,62 × 39 мм 7,62 × 51 мм 7,62 × 54 мм 9 × 18 мм 9 х 19 мм 12,7 × 99 мм 12,7 × 108 мм Церемоніальна зброя Кавалерійська шашка зразка 1927 року Шабля Почесної варти Збройних сил України  — зброя української розробки та/або виробництва ↑ а б в г д е ж тільки в НГУ. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф заявлене постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

Нормативний контроль Freebase: /m/0hzn4np