French
DeutschMichoud Assembly Facility — Вікіпедія
| Michoud Assembly Facility | |
_-_GPN-2000-000046.jpg) | |
| Країна |  США |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Луїзіана |
| Батьківська організація | Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору |
 | |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Michoud Assembly Facility у Вікісховищі | |
Координати: 30°01′30″ пн. ш. 89°54′54″ зх. д. / 30.02500000002777725° пн. ш. 89.91500000002778847° зх. д.
Michoud Assembly Facility (MAF) — виробничий комплекс площою 3.4 км2, що належить NASA у Східному Новому Орлеані, частині Нового Орлеана, штат Луїзіана, у Сполучених Штатах. Організаційно він є частиною Центру космічних польотів імені Маршалла НАСА і наразі є комплексом із багатьма орендарями[1], що дозволяє комерційним і державним підрядникам, а також державним установам використовувати сайт.
MAF є одним із найбільших виробничих підприємств у світі з 43 екологічно контрольованими акрами — 174 000 м2 — під одним дахом, і в ньому працює понад 4200 людей[2]. З вересня 1961 року до завершення програми «Аполлон» у грудні 1972 року це місце використовувалося корпорацією «Крайслер» для будівництва перших ступенів ракет «Сатурн I» та «Сатурн ІБ», пізніше до них приєдналася корпорація «Боїнг» для будівництва першого ступеня ракет Сатурн V[3]. З 5 вересня 1973 року по 20 вересня 2010 року фабрика використовувалася для будівництва зовнішніх паливних баків космічного човника компанією Martin Marietta Corporation[4].
У 2012 році частини заводу, призначені для будівництва ракет, були перейменовані на Ракетний завод Кріса А. Хедфілда (CAHRF) на честь колишнього співробітника заводу та канадського астронавта Кріса Гедфілда[5][6].
Історія[ред. | ред. код]
Завод спочатку був побудований у 1940 році в селі Мічуд, штат Луїзіана, підрозділом Higgins-Tucker компанії Higgins Industries під керівництвом Ендрю Джексона Гіггінса. Будівництво проводилося від імені уряду Сполучених Штатів для військового виробництва під час Другої світової війни фанерних вантажних літаків С-76 і десантного човна Хіггінса. Проект коштував 180 мільйонів доларів (2,8 мільярда доларів у 2018 році)[7]. Виробництво C-76 так і не почалося, замість цього в 1943 році було виготовлено 2 Curtiss C-46 Commando, а решту замовлення скасовано в 1944 році. У 1940-х роках цей об’єкт називали аеродромом Michoud (завод), а в 1949 році коротко — полем Національної гвардії, але до 1952 року він став недіючим[8]. Під час Корейської війни тут виготовляли двигуни для танків Шерман і Паттон і мали 5500-футову злітно-посадкову смугу. Він перейшов під управління НАСА в 1961 році і використовувався для будівництва S-IC першого ступеня ракет Сатурн V і S-IB першого ступеня ракет Сатурн ІБ, побудованих Chrysler Corporation. Тут знаходиться перша черга останнього побудованого літака Saturn V, SA-515, побудованого компанією Boeing. Заводське обмеження висоти стелі — 12 метрів — не дозволило побудувати більший корабель Сатурн C-8 для прямого проходження Місяця, і тому було однією з головних причин, чому замість цього було обрано менший C-5 (пізніше перейменований на Сатурн V). спочатку запланований транспортний засіб на Місяць. У 1960-х роках злітно-посадкова смуга була повільно перетворена на бульвар Сатурна, а середина стала вертодромом, а в 1970-х роках була виведена з експлуатації[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jacobs Technology. Jacobs Technology. Процитовано 11 січня 2018.
- ↑ NASA.gov (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2021. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ Curtis Redgap. Fly Chrysler to the Moon: the Saturn Rockets. Allpar.com. Процитовано 14 травня 2014.
- ↑ Dean, James. Michoud Declares End Of External Tank Production. Florida Today. Архів оригіналу за 10 October 2010. Процитовано 30 вересня 2010.
- ↑ Steelman, Daniel (7 вересня 2018). Chris Hadfield at his rocket factory. Flickr. SmugMug. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ Chris Hadfield. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ NASA.gov
- ↑ а б Abandoned & Little-Known Airfields: Louisiana: Eastern New Orleans area. www.airfields-freeman.com. Архів оригіналу за 10 September 2014. Процитовано 12 січня 2022.
|
