French
DeutschMotorola — Вікіпедія
| англ. Motorola, Inc. (1947) | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | бізнес підприємство і транснаціональна корпорація |
| Форма власності | публічна компанія |
| Галузь | телекомунікації[d] |
| Засновано | 25 вересня 1928 |
| Засновник(и) | Joseph Galvind і Пауль Галвін[1] |
| Закриття (ліквідація) | 4 січня 2011 |
| Штаб-квартира | Шаумбург |
| Продукція | мобільний телефон |
| Співробітники | 53 000 осіб (2019)[3] |
| Дочірні компанії | |
| Член | ANGAd[4] |
| motorola.com | |
| Нагороди | |
 | |
 Motorola у Вікісховищі | |
Motorola Inc. ([ˌmoʊtəˈroʊlə]) — колишня американська мультинаціональна корпорація у галузі комунікацій і електроніки, новатор багатьох розробок у цій сфері, зокрема — мобільного зв'язку.
Була заснована 25 вересня 1928 року у Шаумбурзі, штат Іллінойс (США). В 1930 році створила автомобільне радіо і мережі громадської безпеки. Motorola створила обладнання, яке в 1969 році передало перші слова людини з Місяця. Саме після виходу в продаж в 1983 році першого стільникового телефону, який можна було тримати в руці, і запуску повністю цифрового технічного стандарту телебачення високої чіткості (HDTV) у 1990 р. у сфері комунікацій відбулася революція.
У період з 2007 по 2009 рік втратила близько 4,3 мільярди доларів США. 4 січня 2011 року розділилася на дві дочірніх компанії, Motorola Mobility і Motorola Solutions.[5] Motorola Solutions вважається прямим наступником Motorola.[6] Компанію Motorola Mobility було продано Google у 2012 році, а у 2014-му її купила корпорація Lenovo.[7]
Підрозділ бездротових телефонних трубок Motorola був піонером у галузі стільникових телефонів. Також відомий як Сектор персонального зв'язку (PCS) до 2004 року, він став піонером у створенні "мобільного телефону" з DynaTAC, "розкладного телефону" з MicroTAC, а також "розкладного телефону" з StarTAC в середині 1990-х років. До середини 2000-х років компанія відродилася з появою RAZR, але в другій половині того ж десятиліття втратила свою частку ринку. Пізніше вона зосередилася на смартфонах, що використовують мобільну операційну систему Android з відкритим вихідним кодом від Google.[8][9] Перший телефон на Android 2.0 "Eclair", Motorola Droid, був випущений у 2009 році (версія GSM була запущена місяцем пізніше в Європі під назвою Motorola Milestone). Підрозділ телефонів, а також кабельні приставки та модеми були пізніше виділені в Motorola Mobility.
Історія[ред. | ред. код]
Еволюція компанії «Моторола» і зміни в характері її продукції відображають вплив електронної промисловості на різноманітні сторони життя у двадцятому столітті.
1920[ред. | ред. код]
1928 Пол В. Галвін (1895–1959) і його брат Джозеф Е. Галвін (1899–1944) купують підприємство з виробництва випрямлячів змінного струму, що належало збанкрутілій «Стюарт сторідж баттері компані» в Чикаго, штат Іллінойс. 25 вересня 1928 р. вони засновують «Галвін меньюфекчерінг корпорейшн».
1928 «Галвін меньюфекчерінг корпорейшн» наймає приміщення за адресою: Вест-Гаррісон-Стріт, 847, Чикаго. Там працюють п'ять співробітників, сума платіжної відомості за перший тиждень становить 63 долара. До активів корпорації належить 565 доларів готівкою, устаткування вартістю 750 доларів, а також конструкція «замінника батарейок» (випрямляча) — першої продукції компанії.
1930[ред. | ред. код]
1930 Чистий обсяг реалізації становить 287 256 дол.
1930 «Галвін меньюфекчерінг корпорейшн» виробляє перший практичний і доступний за ціною автомобільний радіоприймач. Пол Галвін придумує назву «Моторола» (Motorola) для нової продукції компанії, поєднавши в ньому поняття «рух» і «радіо».
1936 «Поліс крузер» — авторадіоприймач з амплітудною модуляцією, настроєний на єдину частоту, щоб приймати повідомлення для поліцейських, є першою спробою виходу продукції «Мотороли» в нову сферу радіозв'язку.
1937 Оголошено нову серію побутових радіоприймачів. Радіоприймачі є вже більш ніж у половини американських родин. «Моторола» прагне забезпечити ними другу половину.
1938 Розгорнулася загальнонаціональна рекламна кампанія з використанням друкованих видань, дорожніх щитів і вуличної реклами.
1940[ред. | ред. код]
1940 Чистий обсяг реалізації — 9 936 558 дол. Кількість співробітників — 985 осіб.
1940 Денієл Ноубл (1902–1980), піонер розробок у сфері радіозв'язку з частотною модуляцією та технології напівпровідників, приходить до «Мотороли» на посаду керівника наукових досліджень. Створюється Підрозділ зв'язку. 1941 р. організується корпорація-філія, відповідальна за реалізацію продукції «Моторола ком'юнікейшнз енд електронікс інкорпорейтед».
1940 «Моторола» вперше розробляє переносну в руці приймально-передавальну радіостанцію для військ зв'язку армії США. Портативна рація з амплітудною модуляцією «хенді-токі» перетворюється на один із символів другої світової війни.
1941 У Боулінг-Грін, штат Кентуккі, встановлюється перша комплексна поліцейська приймально-передавальна радіосистема компанії «Моторола» з амплітудною модуляцією. «Моторола» впроваджує першу комерційну серію приймально-передавальних радіоприладів із ЧМ.
1943 Перша портативна приймально-передавальна радіостанція з ЧМ — «уокі-токі», що поміщається в рюкзаку — була розроблена в «Моторолі» Деном Ноублом. Разом з переносною в руці «генді-токі» вона відіграє життєво важливу роль для зв'язку на полях боїв по всій Європі та в південній частині тихоокеанського регіону протягом другої світової війни.
1947 Товарний знак «Мотороли» вже настільки широко відомий, що назву компанії — «Галвін меньюфекчерінг корпорейшн» — змінено на «Motorola інкорпорейтед».
1948 Перша продукція «Мотороли» в телевізійному бізнесі — телевізор «Голден в'ю» моделі VT71 вартістю 179 доларів — перша модель телевізора, ціна якої нижче 200 доларів.
1948 «Моторола» починає постачати авторадіоприймачі на заводи «Форд» і «Крайслер» для встановлення в автомобілях. Незабаром до компанії переходить виробництво й усіх радіоприймачів, що встановлює «Дженерал моторз».
1949 У серії приймально-передавальних радіоприладів із ЧМ «Диспетчер» компанія скористалася тим, що було розширено діапазон частот, виділених для швидко зростаючої кількості промислових і комерційних користувачів.
1949 Денієл Ноубл відкриває науково-дослідне підприємство «Мотороли» в Феніксі, штат Аризона. Передбачаючи величезні потенційні можливості тільки що винайдених транзисторів, він допомагає «Моторолі» стати одним із найбільших у світі виробників напівпровідників.
1950[ред. | ред. код]
1950 Чистий обсяг реалізації — 177 104 669 дол. Кількість співробітників 9325 осіб.
1955 «Моторола» приймає новий логотип компанії у вигляді букви М, що нагадує кажана.
1956 Першою споживчою продукцією «Мотороли», зібраної з використанням транзисторів, став автомобільний радіоприймач. Він компактніший і довговічніший за попередні моделі, а також споживає менше енергії від акумулятора машини.
1956 Ще один прилад радіозв'язку — компактний радіоприймач під назвою «пейджер» — дає можливість передавати радіоповідомлення вибірково конкретній людині, що носить його при собі. Серед перших пейджери беруть на озброєння лікарні.
1956 Роберт У. Галвін проголошується президентом компанії «Моторола інкорпорейтед». Пола В. Галвіна обрано головою ради, він стає головним адміністратором.
1956 Якщо раніше «Моторола» виробляла транзистори й напівпровідники винятково для використання у власних радіоприймачах, телевізорах та інших приладах зв'язку, то відтепер компанія стає комерційним виробником і постачальником напівпровідників на продаж іншим виробникам. Створюється Підрозділ продукції на основі напівпровідників.
1959 «Моторола» впроваджує «Мотрак» — першу двосторонню мобільну радіостанцію з блоком живлення й приймачем повністю на транзисторах. Низьке енергоспоживання дозволяє використовувати її без включення двигуна автомобіля. Хоча «Мотрак» коштує вдвічі дорожче за попередні моделі, він непогано розкуповується.
1959 Портативний кишеньковий радіоприймач Х-11 — перший повністю транзисторний радіоприймач «Мотороли».
1960[ред. | ред. код]
1960 Чистий обсяг реалізації — 299 065 922 дол. Кількість співробітників — 14 740 осіб.
1961 З розробкою різноманітних низьковитратних технологій виробництва кремнієвих випрямлячів, що застосовуються в автомобільних синхронних генераторах, синхронний генератор стає економічною заміною для менш довговічного автогенератора. Підрозділ автомобільної продукції починає виробництво синхронних генераторів, завдяки чому компанія затверджується як постачальник «підкапотної» електроніки.
1962 Під час польоту до Венери космічний апарат «Марінер-2» використав ретранслятор «Мотороли» для забезпечення радіозв'язку на відстані 54 млн миль (87 млн км).
1962 «Моторола» впроваджує повністю транзисторну портативну приймально-передавальну радіостанцію «хенді-токі» НТ-200 FM. Рація вагою 33 унції (936 г) отримала назву «цегла» завдяки своїй формі та надійній конструкції.
1964 Як спільну розробку з «Нешнл відео» «Моторола» створює першу прямокутну електронно-променеву трубку для кольорового телевізора. Ця ЕПТ швидко стає стандартом у галузі.
1965 У міру того, як знижується собівартість виробництва напівпровідників, розширюється їхнє застосування в побутовій електронній техніці, що спричинює виникнення великого ринку. «Моторола» відповідає на це повною гамою дешевих транзисторів у пластмасовому корпусі. Конструкція цих пристроїв кінець кінцем переймається всією напівпровідниковою промисловістю.
1967 До логотипу компанії додається коло.
1967 «Моторола» впроваджує серію кольорових телевізорів «Квазар» — перших в Америці кольорових телеприймачів, повністю зібраних на транзисторах. Їхня конструкція забезпечує простоту ремонту — особливість, що підкреслена товарним знаком «Works in a Drawer» («працює у шухляді»).
1967–1978 «Моторола» розширює свою міжнародну діяльність, створюючи підприємства в багатьох країнах, у тому числі в Австралії, Англії, Мексиці й Пуерто-Рико. У Франції і Японії створюються спільні підприємства з виробництва автомобільної та іншої продукції.
1969 Перші слова космонавта Ніла Армстронга, сказані на Місяці, передаються на Землю ретранслятором, розробленим і виготовленим Підрозділом електронної продукції з державних замовлень компанії «Моторола».
1969 Випущена «Моторолою» нова портативна рація з ЧМ вдвічі менше й легше за попередню модель НТ-200. Ця нова модель, НТ-220 «хенді-токі», ґрунтується на використанні двох інтегральних схем особливої конструкції, що замінили загалом 51 окрему деталь.
1970[ред. | ред. код]
1970 Чистий обсяг реалізації — 796 418 521 дол. Кількість співробітників — 36 000 осіб.
1971 Радіоприймач «Мотороли» встановлено на місяцеході «Ровер» для забезпечення голосового зв'язку на відстані 240 тисяч миль (386 тисяч км) між Землею й Місяцем. Цей приймач у сто разів чутливіший ніж звичайний радіоприймач, що встановлюють в автомобілях, і при цьому важить лише півтора фунти (680 г).
1974 «Моторола» починає виробництво свого першого мікропроцесору — 6800. Серед перших покупців — компанії в сфері автомобілебудування, зв'язку, промисловості, оргтехніки.
1974 Підприємства «Мотороли» з виробництва побутових телевізорів, включаючи ті, що випускаються під знаменитою маркою «Квазар», продані.
1976 «Моторола» відкриває міжнародну штаб-квартиру компанії на 325 акрах у Шамбурзі, передмісті Чикаго, штат Іллінойс.
1977 Тестується експериментальна радіотелефонна система, названа «стільниковою» за аналогією зі «стільниками» — схемою розташування базових станцій.
1978 «Моторола» впроваджує серію керованих комп'ютером радіосистем і пристроїв зв'язку, заснованих на використанні транкінга. Метод транкінга дозволяє операторам раціонально використовувати перевантажені ділянки діапазону.
1979 «Моторола» впроваджує свій перший 16-бітовий мікропроцесор: 68000. Маючи швидкодію до 2 мільйонів операцій за секунду, він може використовуватися для виконання програм із наукових розробок, обробки даних і в сфері бізнесу.
1979 Загальна якість продукції й виробничої діяльності «Мотороли» ретельно розглядається на нараді посадових осіб корпорації. До середини 80-х років програмою підвищення якості було охоплено всю компанію.
1980[ред. | ред. код]
1980 Чистий обсяг реалізації — 3 098 763 000 дол. Кількість працюючих співробітників — 71 500 осіб.
1980 Отримані фотографії Сатурна, зроблені «Вояджер-1». Дані відправлені на Землю на відстань більш ніж мільярд миль. Обладнання «Мотороли», встановлене на «Вояджері-1» і «Вояджері-2», є основним засобом зв'язку з Землею.
1980 Електронні компоненти для автомобільної промисловості стають одним із пріоритетних ринків для мікропроцесорів «Мотороли». Модулі електронного контролю двигунів, що дозволяють ефективно й ощадливо витрачати пальне, виробляються для «Форд», «Дженерал моторз» і «Крайслер».
1983 Після багатьох років розробок запрацювала перша стільникова система DynaTAC. Motorola DynaTAC — перший сертифікований мобільний телефон у світі.
1984 «Моторола» створює перший 32-бітний мікропроцесор MC68020, у якому міститься 200 000 транзисторів, що забезпечують доступ до пам'яті до 1 мільярда біт. Випущено також мікроконтролер MC68HC11.
1985 Підписані контракти на надання систем стільникового зв'язку для Нью-Йорка, Філадельфії, Пекіна й Гонконгу, а також на розширення конфігурації систем Великої Британії, Скандинавії та Японії. Cellular Group і Motorola Computer Systems об'єднуються в General Systems Group.
1986 «Моторола» інвестує понад 40 млн дол. в освіту своїх співробітників. Підрозділ навчання й освітніх програм (Motorola Training and Education Center — MTEC) стає центральним органом і розташовується в новому Центрі Галвіна з підвищення кваліфікації (Galvin Center for Continuing Education). В 1990 році MTEC стає Університетом «Мотороли».
1987 «Моторола» випускає свою останню модель автомагнітоли. Серед нових видів продукції — контрольно-вимірювальні прилади для легкових і вантажних автомобілів, а також бортові комп'ютери.
1988 «Моторола» стає переможцем першої Національної премії за якість імені Малькольма Болдріджа, запровадженої конгресом США з тим, щоб підтримати американський бізнес у прагненні підвищувати якість виробленої продукції.
1989 Випущено на ринок найменший і найлегший стільниковий телефон MicroTAC.
1990[ред. | ред. код]
1990 Чистий обсяг реалізації — 10 885 000 000 дол. Кількість співробітників — 105.000 осіб.
1990 Підрозділ електронної продукції з державних замовлень постачає радіообладнання для телескопів «Галілей», «Магеллан» і «Хабл спейс».
1991 Триває розробка супутникової системи зв'язку, що забезпечить можливість з'єднання абонента з будь-якої точки земної кулі. Система «Іридій» складається з невеликих низькоорбітальних супутників, зв'язаних до єдиної мережі.
1991 Експозиції виставки в новому Музеї Електроніки «Мотороли» підкреслюють тісний зв'язок еволюції компанії «Моторола» і електронної індустрії.
1993 У новому мікропроцесорі PowerPC, створеному спільно Apple Computer, IBM і «Моторолою», використовується технологія Reduced Instruction Set Computer (RISC) для збільшення швидкості роботи.
1993 Річний попит на пейджери в Китаї зростає майже до 4 млн. «Моторола» випускає пейджери в Китаї, Індії, Японії, Сінгапурі та Південній Кореї, а також у Європі та обох Америках.
1994 Сектор повідомлень, інформації та медіа (MIMS) починає розвиток технологій і ринків для неголосових бездротових повідомлень і мультимедійних продуктів.
1994 Кількість співробітників компанії, що працюють в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, становить 33 000 осіб.
1995 Розширена система інтегрованої доставки (Integrated Dispatch Enhanced Network — iDEN) поєднує технології бездротової доставки даних і систем повідомлень.
1996 Переносний телефон StarTAC — найменший і найлегший супутниковий телефон у світі.
1996 «Моторола» повідомляє про створення супутникового зв'язку M-Star для глобальної передачі голосових, відео та високошвидкісних даних.
1996 Радіо Forte, що має програмне забезпечення для розпізнавання рукописного тексту й функцію двостороннього радіозв'язку, одержує Премію Промислового Дизайну для обладнання зв'язку.
1997 Кристофер Галвін, онук засновника Пола Галвіна, призначений Директором компанії «Моторола».
1998 «Моторола» перебудовує свій комунікаційний бізнес для ефективного розподілу ресурсів, а також швидкої та адекватної реакції на очікування споживачів.
1999 Випущено на ринок найменший і найлегший стільниковий телефон Motorola v3688.
2000[ред. | ред. код]
2000 Найпершим у світі комерційним стільниковим телефоном, що почав підтримувати технологію GPRS, був апарат Motorola Timeport P7389i. У 2000 році він був знятий з виробництва і йому на зміну прийшов технічно досконаліший апарат Motorola Timeport 260.
2000 Запущено iRadio™ Telematics Systems. Програмна платформа для автомобілістів на основі Java дозволяє підключатися до індивідуально підібраних локальних служб, оперативно отримувати практично будь-яку інформацію щодо місцеположення автомобіля та найкоротшого шляху до зазначеного місця, слухати музику за власним вибором, займатися електронною комерцією та користуватися електронною поштою. Причому все це, завдяки новітнім електронним пристроям з функцією розпізнавання мови та деяким іншим можливостям, безпосередньо в автомобілі, не відволікаючись від керування.
2001 Випущено персонального комунікатора Motorola V100 — мобільний органайзер і мобільний термінал в одному корпусі.
2002 «Моторола» випускає мобільний телефон Motorola V70, що мав взаємозамінні металеві кільця дисплея та блакитне підсвічування клавіатури.
2010[ред. | ред. код]
4 січня 2011 року Motorola розділилася на дві компанії — Motorola Mobility і Motorola Solutions. Перша спеціалізується на мобільних пристроях, друга — на телекомунікаційному устаткуванні. Компанія готувалася до розподілу три роки перед тим.
15 серпня 2011 було оголошено про продаж Motorola Mobility корпорації Google за 12,5 мільярди доларів США.[10]. При цьому бренд Motorola збережеться, відбудеться лише зміна власника. За словами виконавчого директора Google Ларрі Пейджа (Larry Page), цей крок дуже простимулює розвиток екосистеми ОС Android[11]. Компанія першою винайшла мобільний телефон і за довгі роки у них безсумнівно скупчився величезний склад патентів. Ось вони то й були основною метою Google.
2012 - 2014 Компанія Lenovo купила у Google Motorola за 2,91 млрд.доларів. Згідно з умовами договору, Lenovo набуває бренд Motorola, модельний ряд смартфонів Motorola, в тому числі Moto X, Moto G, Moto E, серію смартфонів DROID, а також плани і проекти з розвитку продуктів під брендом Motorola (включаючи смарт-годинник Moto 360) Lenovo досягла угоду про покупку Motorola Mobility у Google в кінці січня 2014 року. Сама Google придбала Motorola Mobility в 2011 році за 12,5 млрд доларів.
Motorola створює численні продукти для використання з боку уряду, державних службовців безпеки, бізнес-партій, а також широкої громадськості. Ці продукти включають стільникових телефонів, ноутбуків, комп'ютерних процесорів, пристроїв зв'язку та радіо. Motorola RAZR лінії було продано більше 120 мільйонів одиниць в результаті чого компанія зайняла друге місце на ринку мобільних телефонів у 2005 році.
Підрозділи компанії[ред. | ред. код]
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (червень 2020) |
- Enterprise Mobility Solutions: Штаб-квартира, розташована в Шаумбург, Іллінойс, містить у собі зв'язку запропонував уряду і державним секторами безпека і мобільність бізнесу підприємства. Motorola розробляє аналогові і цифрові приймально-передавальні пристрої, голосового зв'язку і передачі даних продуктів і систем, мобільних комп'ютерів, автоматизованих засобів збору даних, бездротової інфраструктури і RFID рішення для клієнтів по всьому світу.
- Мережі та мобільність: Штаб-квартира, розташована в Арлінгтон-Хайтс, штат Іллінойс, виробляє кінця в кінець систем, що полегшують безперебійний доступ до цифрових розваг, інформаційні та комунікаційні послуги за допомогою дротових і бездротових середовищах. Motorola розробляє цифрову відео системних рішень, інтерактивні ТВ-пристроїв передачі голосу і даних модемів для цифрової абонентської лінії і кабельних мереж, широкосмугових систем доступу для кабельних і телевізійних супутникових операторів, а також провідні та безпровідні перевізники послуг.
- Мобільні пристрої: Штаб-квартира, розташована в Лібертівіллі, штат Іллінойс, в наш час[коли?] є найменш процвітаючим підрозділом фірми, дизайн бездротових телефонів, а також ліцензії на більшу частину своєї інтелектуальної власності. До неї належать стільникові і бездротові системи, а також інтегрованих програм і Bluetooth аксесуари.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hall M. Encyclopædia Britannica
- ↑ Global Research Identifier Database — 2015.
- ↑ http://money.cnn.com/magazines/fortune/global500/2010/snapshots/288.html
- ↑ https://anga.de/
- ↑ Ante, Spencer E. (5 січня 2011). Motorola Is Split Into Two. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2011.
- ↑ Motorola Solutions Inc: NYSE:MSI quotes & news – Google Finance. Google. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 12 липня 2011.
- ↑ Roger Cheng, CNET. "It's official: Motorola Mobility now belongs to Lenovo [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]." October 30, 2014. Retrieved March 7, 2017.
- ↑ Motorola DROID official on Verizon: $199 on contract, coming November 6th (video). Engadget (амер.). Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ Johnson, James (2 листопада 2009). Motorola Droid "Milestone" Gets European Specs, Adds MultiTouch. The Inquisitr (амер.). Архів оригіналу за 13 квітня 2023. Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ Для просування Android пошуковик Google купив Motorola Mobility. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 15 серпня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Motorola |
- Офіційний сайт компанії Motorola. [Архівовано 18 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Motorola Careers [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2019) |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
