Neptune orbiter — Вікіпедія

Neptune Orbiter — проєкт безпілотного міжпланетного космічного апарата для глибокого дослідження системи Нептуна, подібного до місії «Кассіні — Гюйгенс» для системи Сатурна.

Вивчалася можливість старту близько 2017—2019 років, коли виникли сприятливі умови для польоту до Нептуна й досягнення його протягом 8—12 років. Наукова мета місії — вихід апарата на орбіту планети, дослідження системи кілець та супутників, зокрема, Тритона й метеорологічних умов на ньому[1][2].

У 2008 році місію було вилучено з переліку майбутніх місій НАСА. Наразі її немає навіть серед концепцій[3]. Єдиним космічним апаратом, що пролітав неподалік Нептуна, залишається «Вояджер-2»[4].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. T. Spilker, A. Ingersoll, and the NOwP Study Science Team. Cassini-Huygens-level science from NASA’s “Neptune orbiter with probes” vision mission // Geophysical Research. — 2005. — Вип. Vol. 7.
  2. Bernie Bienstock, David Atkinson (10 червня 2005). Neptune orbiter with probes (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2015. Процитовано 14 серпня 2017.
  3. Solar System Exploration > Missions > By Target > Neptune. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 16 жовтня 2006.
  4. Solar System Exploration > Planets > Neptune. Архів оригіналу за 20 березня 2010. Процитовано 4 листопада 2010.

Див. також[ред. | ред. код]