Nick Cave and the Bad Seeds — Вікіпедія

Nick Cave and the Bad Seeds
Концерт The Bad Seeds (Лондон, 2013 рік)
Концерт The Bad Seeds (Лондон, 2013 рік)
Основна інформація
Жанр Альтернативний рок, експериментальний рок, артрок, постпанк, готичний рок
Роки 1983-донині
Країна Австралія
Місто Мельбурн
Мова англійська
Склад
  • Нік Кейв
  • Томас Відлер
  • Мартін Пол Кейсі
  • Джим Склавунос
  • Воррен Елліс
  • Джордж В'єстіка
  • Тобі Демміт
nickcaveandthebadseeds.com
Nick Cave and the Bad Seeds у Вікісховищі

Nick Cave and the Bad Seeds — австралійський рок-гурт, заснований у 1983 році у Мельбурні вокалістом Нік Кейвом, мультиінструменталістом Міком Гарві та гітаристом-вокалістом Блікса Барґельдом. До складу гурту протягом його існування входили музиканти із різних країн, і наразі гурт складається із Кейва, скрипаля і мультиінструменталіста Воррена Елліса, басиста Мартіна П. Кейсі (всі із Австралії), гітариста Джорджа В'єстіка (Велика Британія), клавішника та перкусіоніста Тобі Дамміта (США), ударника Томаса Відлера (Швейцарія) та Джеймса Склавуноса (США). Завдяки оригінальному звучанню, яке «The Guardian» назвали «брутальним блюзом та готичними кошмарами» [1], Nick Cave and the Bad Seeds вважають «одними із найоригінальніших та найвідоміших гуртів епохи пост-панку та альтернативного року від 80-х і далі»[2]. Загалом колектив випустив 17 студійних альбомів та відіграв велику кількість міжнародних турів.

Гурт заснований у 1983 році після розпаду попереднього колективу Кейва та Гарві «The Birthday Party», члени якого познайомились під час навчання у школі[3]. Випуск п'ятого альбому «Tender Prey» у 1988 році ознаменував зсув звучання гурту із пост-панкового до експериментального альтернативного року, а протягом всієї історії існування гурту у піснях можна почути вплив надзвичайно різних стилів.

Історія[ред. | ред. код]

Формування (1983—1985)[ред. | ред. код]

Історія створення гурту, який пізніше перетвориться у «Nick Cave and the Bad Seeds» розпочалась після розпаду гурту «The Birthday Party» у серпні 1983 року. Кейв та Гарві були учасниками згаданого колективу «The Birthday Party» разом із гітаристом Роландом С. Говардом та басистом Трейсі П'ю. Під час запису запланованого міні-альбому «Mutiny/The Bad Seed» зародились внутрішні суперечки, основною причиною яких був різний підхід до написання пісень у Кейва та Говарда. Пізніше в одному із інтерв'ю Кейв згадував: «основною причиною розпаду The Birthday Party було те, що пісні, які я писав та пісні, які писав Говард були абсолютно різними». Після того, як гурт покинув Гарві, колектив остаточно розпався. Кейв також сказав, що «мабуть, це все тривало б довше, проте Мік завжди оцінював речі набагато краще, ніж решта»[4].

Кейв та гітарист Кід Конго Пауерс під час турне гурту у 1986 році

Початкова версія того, що пізніше стане гуртом «Nick Cave and the Bad Seeds» було засновано у Лондоні у вересні 1983 року і складалось із Кейва, Гарві (ударник), гітариста гурту «Einstürzende Neubauten» Блікса Барґельда, басиста гурту »Magazine" Беррі Адамсона та JG Thirlwell. Заснування гурту робилось із думкою про те, що це буде сесійний гурт для сольного проекту Кейва «Man Or Myth?», із яким уже погодились працювати у лейблі «Mute Records». Протягом вересня і жовтня 1983 року вони записували матеріал із продюсером Марком Еллісом[5], хоча сесії були перервані у зв'язку із туром Кейва із гуртом «The Immaculate Consumptive»[6]. У грудні 1983 року Кейв повернувся до Мельбурна, де він сформував інший тимчасовий склад сесійних музикантів через відсутність Барґельда (додались Трейсі Пью та гітарист Гуґо Рес). Гурт зіграв свій перший концерт у містечку Сент-Кілда (поблизу Мельбурна) 31 грудня 1983 року[7].

Після короткого туру Австралією Кейв та музиканти повернулись до Лондона. Кейв, Гарві, Барґельд, Рейс та Адамсон утворили перший постійний склад учасників. Гурт, який на той час був без назви, вирішив назвати себе «Nick Cave and the Cavemen», і ця назва протрималась шість місяців. Вже у травні 1984 році відбулось перейменування гурту на «Nick Cave and the Bad Seeds» (як відсилка до їхнього мініальбому «The Bad Seeds»). Музиканти розпочали запис пісень для свого дебютного альбому у березні 1984 року у лондонській Trident Studios. Пісні, записані на цій студії, а також невидані пісні, записані для «Man Or Myth?» у вересні-жовтні 1983 року, утворили альбом «From Her to Eternity», виданий під лейблом Mute Records у 1984 році. JG Thirlwell покинув гурт під час запису пісень для «Eternity», вказуючи на розбіжності поглядів під час написання пісень та бажання працювати над власним проектом. Рейс та гітарист Едвард Клейтон-Джонс також покинули гурт для того, щоб заснувати власний колектив «The Wreckery» у Мельбурні[8].

Переїзд до Німеччини та зміна стилю (1985—1989)[ред. | ред. код]

Після того, як колектив залишили Рейс та Лейн, решта учасників переїхали до Західного Берліну (Німеччина) і у 1985 році випустили другий альбом «The Firstborn Is Dead». На цей альбом мали сильний вплив готична американа Півдня США та блюз[9], які яскраво представлені у таких піснях як «Tupelo» та «Blind Lemon Jefferson». У представленому наступного року альбомі каверів «Kicking Against the Pricks» можна почути вплив дещо безпосередніший вплив Джонні Кеша, Джон Лі Гукера та Ледбеллі. У записі цього ж альбому вперше взяв участь ударник Томас Вайдлер, учасник гурту «Die Haut», а також як запрошені гості взяли участь Рейс, П'ю та гітарсит «Birthday Party» Говард.

Гурт отримав більше прихильників завдяки альбому Your Funeral, My Trial, представленому також у 1986 році. У цей же час гурт покинув Беррі Адамсон[10]. У записі наступного альбому Tender Prey взяв участь американський гітарист Кід Конго Паверс (Гарві тим часом став бас-гітаристом) і німецький клавішник Роланд Вольф. У червні 1988 року гурт випустив сингл «The Mercy Seat», у якому описав в'язня, який не розкаявся у камері смертників[3]. Цей сингл ще більше підвищив схвалення музичних критиків і комерційну увагу до колективу. Кавер-версію цієї пісні пізніше випустив Джонні Кеш у альбомі 2000 року American III: Solitary Man. Незважаючи на зростаючий рівень успіху, проблеми з наркотиками у членів гурту стали проблемою[11]. Документальний фільм «The Road to God Knows Where», режисером якого є Улі М. Шуппель, зображує п'ятитижневий період[12]турне гурту Сполученими Штатами у 1989 році[13].

Кейв та його колеги також працювали над іншими творчими проектами в цей час. У 1987 році Bad Seeds знялись у фільмі Віма Вендерса «Небо над Берліном»[14], а Кейв взяв участь у фільмі 1988 року «Примари... цивільних мертвих» (де він і Рейс були співавторами)[15]. Перший роман Кейва «And the Ass Saw the Angel» був опублікований у 1989 році[16].

Зростаючий успіх (1989—1997)[ред. | ред. код]

Після проживання у Нью-Йорку Кейв переїхав до Сан-Паулу (Бразилія) незабаром після закінчення туру на підтримку альбому «Tender Prey» і, успішно пройшовши програму реабілітації від наркотиків, почав експериментувати із фортепіанними баладами[3][11]. Результатом цього періоду після реабілітації став альбом The Good Son 1990 року, який отримав хороші відгуки від критиків і мав комерційний успіх[11].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Rock review: Nick Cave, From Her to Eternity/The First Born is Dead/Kicking Against the Pricks/Your Funeral ... My Trail. https://www.theguardian.com. 15 березня 2009. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 19 вересня 2020.
  2. ↑ Nick Cave and the Bad Seeds Biography by Mark Deming. https://www.allmusic.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 19 вересня 2020.
  3. ↑ а б в Interview with Nick Cave. https://www.theguardian.com. 23 лютого 2008. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2020.
  4. ↑ In a Black Box with Nick Cave. http://www.bad-seed.org. травень 1984. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 10 листопада 2020.
  5. ↑ (1984) Album notes for 'From Her to Eternity'. Mute Records.
  6. ↑ Thompson, Dave (2000). Alternative Rock: Third Ear - The Essential Listening Companion. Miller Freeman. с. 425. ISBN 0-87930-607-6.
  7. ↑ From The Archives - Nick Cave and the Bad Seeds- Concert Chronology / Gigography. From the Archives. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 26 грудня 2020.
  8. ↑ McFarlane, Ian (1999). Encyclopedia entry for 'The Wreckery'. Encyclopedia of Australian Rock and Pop. St Leonards, NSW: Allen & Unwin. ISBN 1-86508-072-1. Архів оригіналу за 3 серпня 2004. Процитовано 4 січня 2021.
  9. ↑ The Firstborn is Dead. https://www.allmusic.com. 6 січня 2012. Процитовано 6 січня 2021.
  10. ↑ Simpson, Dave (15 лютого 2016). Barry Adamson: 'I've been called the outsider's outsider'. https://www.theguardian.com (англ.) . Процитовано 12 вересня 2022.
  11. ↑ а б в Nick Cave & the Bad Seeds - The Good Son review. Drowned in Sound. 6 січня 2012. Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 7 січня 2012.
  12. ↑ The Road to god knows where. Uli M Schueppel. Uli M Schueppel. 2013. Процитовано 19 лютого 2023.
  13. ↑ The Road to God Knows Where (1990). IMDb. IMDb, Inc. 1990–2013. Процитовано 19 лютого 2023.
  14. ↑ esadofe (2 березня 2008). Nick Cave & The Bad Seeds (Video upload). YouTube. Google, Inc. Процитовано 19 лютого 2023.
  15. ↑ Richard Metzger (12 лютого 2013). 'GHOSTS… OF THE CIVIL DEAD': NICK CAVE'S PSYCHOTIC CAMEO IN HARROWING 1989 AUSSIE PRISON DRAMA. Dangerous Minds. Dangerous Minds. Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 19 лютого 2023.
  16. ↑ LJ Lindhurst (13 серпня 2003). Book Review And the Ass Saw the Angel. The Modern Word. The Modern Word. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 19 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Nick Cave and the Bad Seeds
Студійні альбоми
Концертні альбоми
Збірки
Мініальбоми
Сингли
Інші пісні
Кейв та Елліс
Пов'язані статті
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Nick_Cave_and_the_Bad_Seeds&oldid=41941893