Orbital Sciences Corporation — Вікіпедія

Orbital Sciences Corporation
Тип Публічне акціонерне товариство
Форма власності Delaware corporationd
Галузь Аерокосмічна промисловість
Спеціалізація Аерокосмічна техніка
Засновано 1982
Засновник(и) Девід У.Томпсон Брюс У.Фергюсон
Закриття (ліквідація) 9 лютого 2015
Штаб-квартира Даллес, штат Вірджинія, США
Територія діяльності Глобальна
Ключові особи Девід У. Томпсон (генеральний директор і технічний директор); Гвен Шотуелл (президент)
Продукція Космічні ракети-носії, системи протиракетної оборони, супутники і пов'язані з ними системи
Послуги Виробництво ракет космічного призначення, космічних кораблів
Виторг $США 1,13 млрд. (FY 2009)
Операційний прибуток (EBIT) $США 52290 тисяч (FY 2009)
Чистий прибуток $США 36610 тисяч (FY 2009)
Активи $США 929 480 000 (FY 2009)
Власний капітал $США 502 460 000 (FY 2009)
Співробітники 3675 (квітень, 2010)
Структурні підрозділи

пускові системи Космічні системи Передові програми

Технічний Відділ
orbital.com
Мапа
CMNS: Orbital Sciences Corporation у Вікісховищі

Orbital Sciences Corporation (OSC, укр. Орбітальна наукова корпорація, зазвичай називається Orbital укр. Орбітальна) — компанія, яка спеціалізується на супутникових технологіях та запуску виготовлених апаратів. Орбітальна раніше володіла ORBIMAGE (нині GeoEye) і виготовляла GPS-приймачі Magellan (нині належить Thales). На NYSE фірма позначається як ORB. Штаб-квартира розташована у невключеній території Даллес в окрузі Лаудун, Вірджинія, США.

Орбітальна з моменту створення побудувала 569 ракет-носіїв, за контрактами понад 82 мають бути виготовлені до 2015 року. З 1982 року компанія збудувала 174 супутники, більше 24 мають бути виготовлені до 2015 року. Компанія посідає 40% ринку винищувачів-перехоплювачів, 55% ринку невеликих супутників зв'язку, і 60% ринку малих ракет-носіїв. У червні 2010 Орбітальна вийшла на ринок середніх ракет-носіїв і супутників з розробкою ракети-носія Антарес і придбанням супутникового підрозділу General Dynamics Advanced Information.

Історія компанії[ред. | ред. код]

Компанія була заснована 1982 року Девідом Томпсоном, Брюсом Фергюсоном і Скоттом Вебстером. 1990 року компанія успішно здійснила вісім космічних польотів, зокрема перший запуск ракети Пегас. 2006 року компанія здійснила 500-ий запуск з моменту заснування.

1997 року компанія виокремила підрозділ космічної зйомки Orbital Space Imaging або ORBIMAGE (з Томпсоном на чолі). Нині це компанія GeoEye.

4 березня 2010 Orbital Sciences оголосила про придбання супутникового підрозділу General Dynamics Advanced Information System's, раніше відомий як Spectrum Astro, за 55 млн $. Угода була закрита 2 квітня 2010 року. Орбітальна оголосила, що угода додала майже 70 млн $ доходу і трохи збільшила прибутки 2010 року. Приблизно 325 співробітників підрозділу General Dynamics у Гілберті зберегли свої місця.

2010 Orbital відгукнулась на другу фазу розробки комерційних засобів доставки екіпажу і запропонувала НАСА розробити комерційний космоплан, розміром учетверо менше ніж Спейс Шаттл. Апарат з вертикальним злетом і горизонтальною посадкою мав запускатись вдосконаленою ракетою-носієм Атлас-5 і приземлятись на посадкову смугу. У проектованому апараті мали розміщуватись четверо космонавтів[1]. НАСА пропонувало винагороду 200 млн $ у березні 2011 за проект з тривалістю розробки до 14 місяців.

Бізнес-групи[ред. | ред. код]

Група космічних систем (англ. Space Systems Group, SSG)[ред. | ред. код]

Орбітальна виготовляє супутники малого і середнього класу. З моменту створення 1982 року, компанія виготовила понад 110 космічних апаратів для комерційних, військових та інших замовників у всьому світі. Ці апарати перебувають разом на орбіті майже 630 років.

Група пускових систем (англ. Launch Systems Group, LSG)[ред. | ред. код]

Орбітальна виготовляє переважно ракети-носії для невеликих корисних навантажень. Ракета Пегас запускається з літака-носія компанії L-1011, Stargazer (укр. Звіздар), з 1990 року відбулось 40 запусків з шести стартових майданчиків у всьому світі.

Ракети-носії наземного базування Таурус і Мінотавр, створена додаванням верхніх ступенів до ракети Пегас, можуть використовуватись з урядовими або комерційними твердопаливними двигунами перших ступенів для запусків більших корисних навантажень.

Мінотавр-4, найновіше доповнення лінійки ракет-носіїв, складається зі списаних міжконтинентальних балістичних ракет Peacekeeper з авіонікою і обтічниками Орбітальної. Мінотавр-4 може використовуватись тільки для запусків американського урядового корисного навантаження.

Орбітальна також виготовляє суборбітальні ракети-носії для американської системи протиракетної оборони. Впродовж останніх 10 років вона здійснила майже 50 запусків для Агентства протиракетної оборони США (англ. Missile Defense Agency, MDA), ВПС, армії і флоту для розробки, випробування і посилення системи протиракетної оборони США[2].

У листопаді 2010 року Орбітальна була обрана НАСА для розгляду потенційних підрядників зі створення важких ракет-носіїв і ракетних двигунів[3].

Група передових розробок[ред. | ред. код]

Група передових розробок (англ. Advanced Programs Group, APG) розробляє нові технології для польотів людини в космос, комерційних запусків, авіаційних досліджень і космічних запусків.

Підрозділ технічного обслуговування[ред. | ред. код]

Підрозділ технічного обслуговування (англ. Technical Services Division, TSD) надає послуги з проектування, виробництва і технічного управління персоналом найперше для космічних наукових і оборонних програм. Зазвичай, це поставки спеціалізованого персоналу — інженерів, учених, техніків та інших спеціалістів, — з конкретними знаннями у сферах, які цікавлять замовника. Співробітники Орбітальної часто працюють з технічним персоналом клієнтів на їхніх об'єктах.

Головні виробничі центри[ред. | ред. код]

Запуск ракети Пегас з літака L-1011

Продукція Орбітальної[ред. | ред. код]

Постачання Міжнародної космічної станції[ред. | ред. код]

  • Послуги комерційного орбітального транспортування (Commercial Orbital Transportation Services, COTS) — демонстрація можливості доставки приватними компаніями вантажів і екіпажів на МКС: презентація корабля Cygnus і ракети-носія Антарес
  • Послуги комерційного постачання (Commercial Resupply Services, CRS) вартістю 1,9 млрд дол США — контракт з НАСА на 8 кораблів Cygnus / Антарес для доставки вантажів на МКС

Програма НАСА Сузір'я[ред. | ред. код]

Запуск системи аварійного переривання польоту для капсули Orion

Ракети-носії[ред. | ред. код]

Крилата ракета-носій Пегас на авіасалоні

Експериментальні носії[ред. | ред. код]

Стартові майданчики[ред. | ред. код]

Запуск ракети з Тихоокеанського ракетного випробувального центру

Система протиракетної оборони і ракети-мішені[ред. | ред. код]

Супутники на Геостаціонарній орбіті[ред. | ред. код]

  • STAR 2 platform
  • На своєму заводі в Даллесі, штат Вірджинія Орбітальна будує космічні апарати середнього розміру на основі платформи компанії STAR 2. Це корисне навантаження у вересні 2007 року було виведене ракетою Аріан-5 — супутники Optus D2 і Intelsat 11 були побудовані на платформі STAR 2.

Супутники на Низькій опорній орбіті[ред. | ред. код]

The GALEX spacecraft is mated to its Pegasus launch vehicle

Міжпланетні зонди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прес-реліз компанії. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 27 серпня 2013. 
  2. Орбітальна наукова корпорація: Протиракетна оборона. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2013. 
  3. НАСА: Відбір компаній для дослідження ракет-носіїв важкого класу. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 29 серпня 2013.