French
DeutschPD-2 — Вікіпедія
| PD-2 | |
|---|---|
 | |
| PD-2 | |
| Призначення: | Збір розвідувальних даних |
| Виробник: |  Ukrspecsystems |
| Всього збудовано: | 20+ |
| Вартість одиниці: | ~ 10 000 000 грн[1] |
| Конструктор: | Ukrspecsystems |
| Крейсерська швидкість: | 100 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 140 км/год |
| Дальність польоту: | 1000 км |
| Тривалість польоту: | 12[2] год |
| Практична стеля: | 5000 м |
| Швидкопідйомність: | 3 м/с |
| Розмах крила: | 5 м |
| Порожній: | 55 кг |
| | |
 PD-2 у Вікісховищі | |
PD-2 (акр. від англ. People's Drone — «народний дрон») — український багатоцільовий БпЛА виробництва Ukrspecsystems. Призначений для здійснення повітряної розвідки та бойового застосування як носій бомбового навантаження з бойовою частиною вагою до 3 кг[3]. Може злітати зі злітної смуги («по-літаковому»), також може оснащуватися модулями системи вертикального зльоту та посадки, що робить його апаратом вертикального злету та приземлення (англ. VTOL — Vertical Take-Off and Landing).
Історія розробки[ред. | ред. код]
У 2014 році почалася російська збройна агресія проти України. Бойові дії показали потребу в безпілотних апаратах, перш за все для розвідки. Волонтери закуповували цивільні апарати, які або використовували як є, або адаптували до потреб війни[4].
Волонтерська організація «Народний проект» брала участь у допомозі українським військовим на сході України. У спробах імпорту сучасних БпЛА, організація зіткнулася з небажанням деяких іноземних компаній продавати свої апарати. Тоді у співпраці з компанією «Ukrspecsystems» було розроблено безпілотний авіаційний комплекс PD-1, який станом 2020 рік випускався для потреб Збройних сил України[джерело?].
У 2020 році компанія «Ukrspecsystems» розробила безпілотник PD-2, який є глибокою модернізацією PD-1 зі збільшенням корисного навантаження, дальності зв'язку та іншими вдосконаленнями[3].
У листопаді 2020 року новий літальний апарат проходив визначальні випробування[5].
Опис комплексу[ред. | ред. код]
Наземна станція управління, що входить до складу комплексу, може забезпечувати одночасне управління двома БпЛА. Літаки комплексу оснащені оптичною станцією з гіростабілізованою платформою, розробленою та створеною в Україні. Підвіс оснащений кількома камерами та тепловізором, що дозволяє проводити спостереження на висоті до кількох тисяч метрів у будь який час доби. Вбудовані датчики положення та спеціальне програмне забезпечення дозволяють забезпечити чіткість та якість зображення[3].
Опис апарату[ред. | ред. код]
PD-2 побудований за нормальною аеродинамічною схемою — одномоторний високоплан із триопорним шасі з переднім колесом, шасі в польоті не прибирається. Крило оснащене закінцівками. Хвостове оперення двобалкове, обернене V-подібне. Силова установка зі штовхаючим гвинтом, який обертається двигуном внутрішнього згоряння.
Літак комплектується швидкозйомними модулями з додатковими електричними двигунами (системою вертикального зльоту та посадки — СВЗП), які дозволяють БпЛА здійснювати вертикальний зліт та посадку[3]. У такій комплектації він стає апаратом вертикального зльоту та посадки.
Відповідно до класифікації НАТО (STANAG 4670 (ATP 3.3.7)) БпЛА належить до класу I (≤150 кг), категорії малий (>15 кг), масштаб застосування — тактична частина (батальйон, полк)[6].
Модифікації[ред. | ред. код]
Один і той же БпЛА має різні конфігурації. Перетворення дрона на VTOL за лічені хвилини. Не потрібно купувати додаткові планера.
| Зображення | Назва модифікації | Характеристики цієї модифікації |
|---|---|---|
| PD-2-VTOL |
| |
| PD-2-FW |
| |
| PD-2-FW2 |
|
На основі PD-2 українська компанія «НВЦ „Інфозахист“» розробляє комплекс радіотехнічної розвідки «Gekata»[7].
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Загальні характеристики
- Екіпаж: немає
- Вантажопідйомність: до 19 кг[8]
- Розмах: 5 m (16 ft 5 in) (у конфігурації з СВЗП)
- Максимальна злітна вага: 55 kg (121 lb) (у конфігурації з СВЗП)
- Повітряний гвинт: 2-лопатевий
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 140 км/год (87 миль/год; 76 kn)
- Крейсерська швидкість: 100 км/год (62 миль/год; 54 kn)
- Швидкість звалювання: 65 км/год (40 миль/год; 35 kn)
- Дальність: 1 000 km (621 mi; 540 nmi)
- Тривалість польоту: 12 годин (без СВЗП)
- Практична стеля: 5 000 m (16 404 ft)
- Швидкопідйомність: 3 m/s (590 ft/min)
- Швидкість зниження: 3 m/s (590 ft/min)
- Інше: дальність зв'язку — 220 км[8]
Інше[ред. | ред. код]
Після перемоги на Євробаченні гурт Kalush Orchestra продали статуетку переможця за 900 тисяч доларів з метою передати ці гроші на армію, зокрема на закупівлю комплекту апаратів PD-2.[9]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ БПЛА SHARK + HIMARS = десятки знищеної ворожої техніки. Тарас Чмут про застосування комплексу. YouTube. Militarnyi. 25 липня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ "Повернись живим" реалізував найдорожчий разовий благодійний проєкт для підтримки армії" / 24 червня 2022
- ↑ а б в г [email protected] (08 листопада 2020). Оновлений БПЛА PD-2 оснастили сучасною гіростабілізованою платформою українського виробництва. Defense Express. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 6 травня 2022.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|4=(довідка) - ↑ Вячеслав Масний (21.02.2019). Українські військові дрони: від склянки з гранатою до ударного хайтеку. Укрінформ. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
Як Україна розвиває власні військові безпілотники та технології боротьби з ворожими
- ↑ Люксіков Михайло (2 грудня 2020). Вітчизняний БПЛА PD-2 готується до експлуатації в ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2016. Вип.№ 12(19)/ МЕДВЕДЄВ Г. А. — Аналіз досвіду НАТО щодо стандартизації в галузі безпілотної авіації
- ↑ Gekata. НВЦ «Інфозахист». Процитовано 3 квітня 2023.
- ↑ а б Ukrspecsystems. PD-2 UAS VTOL Fixed-Wing UAS. Unmanned Systems Technology. Процитовано 6 травня 2022.(англ.)
- ↑ Kalush Orchestra продали свою нагороду з «Євробачення» за $900 тисяч. Гроші підуть на армію
| |||||||||||||||||||||||||||