Pentoxylales — Вікіпедія

Pentoxylales; Період існування: юрський період–рання крейда PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Насінні (Spermatophytes)
Порядок:	†Pentoxylales; Pilger and Melchior, 1954
Роди
	Pentoxylon (стебло); Nipaniophyllum (листя); Sahnia (орган пилку); Carnoconites (орган, що виносить насіння);
Синоніми
	Pentoxyleae Sahni, 1948

Pentoxylales — вимерлий порядок насіннєвих рослин, відомий з юрського періоду та ранньої крейди Східної Гондвани.

Відкриття[ред. | ред. код]

Про перші зразки, що належать до Pentoxylales, повідомив Бірбал Сахні в 1948 році з юрсько-крейдових шарів пагорбів Раджмахал на північному сході Індії. Пізніше повідомлялося про останки з Нової Зеландії, Австралії та Антарктиди^[1]. Найдавніші записи групи датуються верхньою юрою, хоча існують непідтверджені записи ранньої юри^[2].

Морфологія[ред. | ред. код]

Звичка Pentoxylales невідома. Припускають, що вони були невеликими деревами^[1]. Їх ліаноподібна анатомія також привела до припущень про звичку, схожу на звичку ожини^[3]. Стебло Pentoxylales, яке згадується як морфопід Pentoxylon, складається з 5 або 6 клиноподібних сегментів, вбудованих у тонкостінну наземну тканину. Довжина листя досягає 20 сантиметрів і має помітну середню жилку. Пилок довжиною приблизно 25 мкм. Насіннєві органи Pentoxylales, які називаються Carnoconites, мають центральну вісь або ніжку, яка розгалужується на численні структури, які закінчуються яйцеклітиною. Морфологію по-різному описували як суцвіття, насіннєві шишки, плоди з насінням або жіночі квіти. Насіння, очевидно, сидяче^[1].

Філогенетика[ред. | ред. код]

Спорідненість Pentoxylales залишається незрозумілою, філогенетичний аналіз запропонував різну спорідненість з іншими групами насіннєвих рослин, включаючи Glossopteridales і Bennettitales, але докази цього непереконливі, і їх неможливо остаточно пов’язати з будь-якою іншою групою насіннєвих рослин^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г Taylor, T (2009), Gymnosperms with obscure affinities, Biology and Evolution of Fossil Plants (англ.), Elsevier, с. 757—785, doi:10.1016/b978-0-12-373972-8.00019-x, ISBN 978-0-12-373972-8, процитовано 17 березня 2021
↑ Pattemore, G.A., Rigby, J.F. and Playford, G., 2015. Triassic-Jurassic pteridosperms of Australasia: speciation, diversity and decline. Boletín Geológico y Minero, 126 (4): 689-722
↑ Howe, J., & Cantrill, D. J. (2001). Palaeoecology and taxonomy of Pentoxylales from the Albian of Antarctica. Cretaceous Research, 22, 779–793.

[:0-1] а ^б ^в ^г Taylor, T (2009), Gymnosperms with obscure affinities, Biology and Evolution of Fossil Plants (англ.), Elsevier, с. 757—785, doi:10.1016/b978-0-12-373972-8.00019-x, ISBN 978-0-12-373972-8, процитовано 17 березня 2021

[2] Pattemore, G.A., Rigby, J.F. and Playford, G., 2015. Triassic-Jurassic pteridosperms of Australasia: speciation, diversity and decline. Boletín Geológico y Minero, 126 (4): 689-722

[3] Howe, J., & Cantrill, D. J. (2001). Palaeoecology and taxonomy of Pentoxylales from the Albian of Antarctica. Cretaceous Research, 22, 779–793.

[1]

[2]

[3]