French
DeutschПосідонія океанічна — Вікіпедія
| Посідонія океанічна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Posidonia oceanica L. | ||||||||||||||||||
 Posidonia oceanica range | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Посідонія океанічна (Posidonia oceanica) — рослина родини Posidoniaceae, яку ще називають травою Нептуна. Це морська рослина, яка є ендеміком для Середземного моря. Утворює на дні моря великі колонії, які є важливою складовою його екосистеми. Плоди посідонії вільно плавають в морі. В Італії їх називають «оливками моря» (l'oliva di mare[1]). Кульки, які утворюються під дією хвиль моря з залишків рослини, переважно зі сплутаних кореневищ, часто можна побачити викинутими на узбережжя біля якого зростає посідонія. В народі ці кульки називають «кульками Нептуна», «морськими кульками», або «морськими картоплинами». Вони можуть утворюватися також із залишків рослин роду камка (Zostera).
Опис[ред. | ред. код]
Posidonia oceanica — квіткова рослина, яка формує глибоководні луки або зростає невеликими групками на піщаному дні Середземного моря на глибині 1-35 метрів. Підземні кореневища (різоми) та коріння утримують рослину на дні, в той час, як пагони і листя зменшують накопичення мулу.
Стрічкоподібне листя шириною до 10 мм досягає в довжину 1,5 метри, зростає пучками по 6 або 7 штук, має паралельне жилкування з 13-17 жилками на одному листі. Кінець листа закруглений або іноді відсутній через пошкодження. Молоде листя яскраво-зелене, а з віком стає коричневим. Листя росте групами, в яких старе довше листя оточує молоде, яке розташоване ближче до середини.
Кореневища посідонії бувають двох типів: одні ростуть під землею і досягають 150 см, а інші зростають над поверхнею дна. Всі пагони прямостоячі, приблизно 10 мм в товщину. Пагони посідонії формують подушку, на поверхні якої знаходяться рухомі частини рослини, а внизу — щільне сплетіння кореневищ, коріння і пагонів, що розкладаються.
Тривіальна назва рослини — трава Нептуна.[2] Ця рослина може формувати дуже великі клональні колонії. Наприклад, в 2006 році на Ібіці виявили колонію посідонії яка досягала 8 км та ймовірно формувалася протягом 100000 років.[3] Імовірно, що це одна з найдавніших і найбільших клональних колоній на Землі.[4][5][6]
Поширення[ред. | ред. код]
Цей вид зустрічається тільки в Середземному морі на площі близько 38 000 квадратних кілометрів (3 % басейну). Посідонія найкраще росте в незабруднених людиною водах, і тому її наявність є маркером чистоти водойми[8. Про зростання посідонії можна судити за наявністю листя, яке виносить хвилями на узбережжя. Ідея робити з цього матеріалу компост стикається в Італії з законодавчою забороною використовувати з цією метою морські рослини і водорості[9].
Таксономія[ред. | ред. код]
Родова назва рослини посійдонія (Posidonia) створена на честь Посейдона — грецького бога морів. Перший ботанічний опис цього виду зробив Карл Ліней. В той час цей рід називали Zostera. За сучасними номенклатурними системами APG (1998) та APG II (2003) рід посідонія (Posidonia)відносять до родини Posidoniaceae, порядку Alismatales. Вебсайт філогеніологічного аналізу визначає, що три родини Cymodoceaceae, Posidoniaceae і Ruppiaceae утворюють монофілетичну групу. Раніше системи класифікували цей рід у родині Potamogetonaceae або у родині Posidoniaceae, але належали до порядку Zosterales.
Вторинний метаболізм[ред. | ред. код]
На сьогоднішній день у складі посідонії океанічної виявлено природні феноли, похідні фенілметану, похідні фенілетану, похідні фенілпропану та їхні складні ефіри, флавонолі, 5-альфа-холестани та інші. Багато сполук, про наявність яких в посідонії океанічній повідомлялося раніше, не були виявлені хімічними методами, а деякі, швидше за все, є випадковими забрудненнями, а не справжніми продуктами P. oceanica.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Posidonia oceanica (PDF) (Italian) . Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2006. Процитовано 6 вересня 2018.
Dopo essere fecondato, in estate fa crescere e maturare il suo frutto, l’oliva di mare (si chiama così perché ha una forma arrotondata).
- ↑ Posidonia oceanis. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Portuguese scientists discover world's oldest living organism. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Ibiza Spotlight (28 травня 2006). Ibiza's Monster Marine Plant. Архів оригіналу за 27 August 2006. Процитовано 9 травня 2007.
- ↑ Pearlman, Jonathan (7 лютого 2012). 'Oldest living thing on earth' discovered. The Telegraph. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 11 лютого 2012.
- ↑ Arnaud-Haond, Sophie; Duarte, Carlos M.; Diaz-Almela, Elena; Marbà, Núria; Sintes, Tomas; Serrão, Ester A.; Bruun, Hans Henrik. Implications of Extreme Life Span in Clonal Organisms: Millenary Clones in Meadows of the Threatened Seagrass Posidonia oceanica. PLoS ONE. 7 (2): e30454. doi:10.1371/journal.pone.0030454. PMC 3270012. PMID 22312426. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 6 вересня 2018.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Посідонія океанічна
- Posidonia oceanica — MondoMarino.net [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Ibiza's Monster Marine Plant. Ibiza Spotlight, 28 May 2006.
|
