SLC-40 — Вікіпедія

Space Launch Complex 40
SLC-40 у лютому 2010
Розташування США База ВПС США на мисі Канаверал
Координати 28°20′04″ пн. ш. 80°20′40″ зх. д. / 28.3344° пн. ш. 80.34438° зх. д. / 28.3344; -80.34438
Позначення SLC-40
Експлуатується США ВПС США
США SpaceX (поточні запуски)
Всього пусків 81
Пускових установок 1
Діапазон нахилів 28°-57°
Історія пусків з SLC-40
Статус Використовується
Перший пуск Титан-IIIC, 18 червня 1965
Крайній пуск (Falcon 9 FT / JCSAT-16), 14 серпня 2016
Тип ракет Титан-IIIC
Титан-34D
Титан-4
Falcon 9 (поточні запуски)
SLC-40 перед стартом ракети Falcon 9, 11.02.2015

SLC-40 (англ. Space Launch Complex 40, Космічний пусковий комплекс-40, у минулому — Launch Complex 40) — стартовий комплекс, розташований на мисі Канаверал у штаті Флорида, що експлуатується з 1965 року. Один з трьох (поряд з SLC-37 і SLC-41) комплексів, що використовуються на базі ВПС США на мисі Канаверал станом на 2016 рік. Протягом 1965—2007 рр. зі стартового комплексу ВПС США здійснили 55 запусків ракет Титан-3 і Титан-4[1]. З 2007 року комплекс орендовано приватною компанією SpaceX для запусків ракети-носія Falcon 9; станом на грудень 2016 року здійснено 26 таких запусків.

Використання[ред. | ред. код]

Титан[ред. | ред. код]

Перший запуск з комплексу відбувся 18 червня 1965 року. Це був дебютний запуск ракети-носія Титан-IIIC. Протягом 1965—2005 року відбулося 30 запусків ракети-носія Титан IIIC, 8 запусків Титан-34D і 17 запусків Титан-4. Останній запуск серії Titan — 30 квітня 2005 року — ракета-носій Титан-IVB.

Falcon 9[ред. | ред. код]

25 квітня 2007 комплекс орендовано компанією SpaceX у ВПС США, після чого його було переобладнано для запусків ракети-носія Falcon 9. Зокрема, було встановлено нові заправочні ємності для гасу та рідкого кисню, нова стартова установка, а також споруджено ангар для горизонтальної зборки ракети-носія і система для її переміщення і встановлення у вертикальному положенні Transporter-Erector (TE). Перший запуск ракети-носія Falcon 9 зі стартового комплексу SLC-40 відбувся 4 червня 2010 року. 2013 року комплекс було модифіковано для запуску нової версії ракети-носія Falcon 9 v1.1.

Комплекс використовується для запусків вантажного космічного корабля «Dragon» у рамках постачання Міжнародної космічної станції, дослідницьких апаратів НАСА, а також комерційних супутників.

Інциденти[ред. | ред. код]

1 вересня 2016 року ракета-носій Falcon 9 з комунікаційним супутником, вибухнула на пусковий платформі під час заливання ракетного палива. Епіцентр вибуху знаходився в кисневому баку першого ступеню Falcon 9. Під час вибуху були втрачені ракета-носій Falcon 9 із супутником Amos-6 ізраїльської Spacecom Ltd, потужності якої планувала використати компанія Facebook для проекту по забезпеченню доступу в інтернет у низці країн Африки.[2] Запуск ракети з супутником був запланований на 3 вересня. Під час події ніхто не постраждав, але стартовий майданчик зазнав суттєвих руйнувань. Подія призвела до зміщення графіку запусків космічних кораблів.[3]

Після аварії стартовий комплекс було відновлено, наступний запуск відбувся лише через рік — 15 грудня 2017 року (місія SpaceX CRS-13).

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Launch Complex 40. Afspacemuseum.org. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
  2. Маск розповів подробиці вибуху Falcon 9 на пусковий платформі. УНІАН. 01.09.2016. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 02.09.2016.
  3. The New York Times: Взрыв SpaceX отразился на космической, спутниковой и телекоммуникационной промышленности. УНІАН. 05.09.2016. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 08.09.2016.

Джерела[ред. | ред. код]