TAI Pelikan — Вікіпедія

Pelikan
Тип розвідувальний БПЛА
Країна походження Туреччина
Розробник Туреччина Turkish Aerospace Industries
Виробник Туреччина TAI
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Повітряні сили Туреччини

TAI Pelikan, він же IHA-X2 - радіокерований безпілотник для розвідки, спостереження та цілевказування. Розроблений і побудований турецькою компанією Turkish Aerospace Industries (TAI), безпілотний літальний апарат (БпЛА) є напівмасштабною моделлю тактичного безпілотного літального апарата TAI Baykuş. Виготовлений як навчальна та перехідна платформа до TAI Baykuş.[1]

Назва апарату дана від великого водного птаха - пелікана. У TAI є також кілька інших БПЛА, названих на честь птахів.

Розробка[ред. | ред. код]

БПЛА моноплан має цільнокомпозитний планер з двома металевими хвостовими балками. Дрон приводиться в дію двома 2-циліндровими 2-тактними бензиновими двигунами типу Zenoah G38 виробництва Японії потужністю 4 х 2,2 hp (1,6 kW). Існує дві версії TAI Pelikan, з різними конфігураціями гвинта, штовхаючими та тягнучими гвинтами. БпЛА оснащений двовісним карданним підвісом з EO/IR камерами, відео ретранслюється в режимі реального часу. Його наведення/трекінг відбувається повністю автономно на основі вбудованої системи навігаційних точок INS/GPS. Зліт і посадка безпілотника здійснюється звичайним способом на колесне шасі.[2]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

[1][2] Загальні характеристики

  • Вантажопідйомність: 6
  • Довжина: 3 m (9 ft 10 in)
  • Розмах: 3,6 m (11 ft 10 in)
  • Висота: 0,42 m (1 ft 5 in)
  • Порожня вага: 20 kg (44 lb)
  • Максимальна злітна вага: 35 kg (77 lb)
  • Силова установка: 2 × Zenoah G38 2-циліндровий двотактний двигун

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 120 км/год (75 миль/год; 65 kn)
  • Крейсерська швидкість: 100 км/год (62 миль/год; 54 kn)
  • Бойовий радіус: 50 km (31 mi; 27 nmi)
  • Тривалість польоту: 6 годин
  • Практична стеля: 1 524 m (5 000 ft)

Дивитись також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 16 листопада 2020. 
  2. а б Pelikan. RUVSA. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 3 лютого 2013.