Tempo (астрономія) — Вікіпедія

Tempo — комп'ютерна програма для аналізу радіоспостережень пульсарів.

Можливості[ред. | ред. код]

За наявності достатнього обсягу спостережень, Tempo може визначити швидкість і фазу обертання пульсара, координати та власний рух, а також параметри подвійних систем шляхом підгонки моделей до часу прибуття імпульсу, виміряного в одній або кількох наземних обсерваторіях^{[1][ангажоване джерело]}. Це нетривіальна процедура, оскільки перед виконанням детальної підгонки потрібно видалити набагато більші ефекти. До них належать:

• Розсіювання імпульсів у міжзоряному середовищі, Сонячній системі та іоносфері.
• Рух обсерваторії (зокрема, рух Землі орбітою в Сонячній системі та обертання Землі навколо власної осі, прецесію, нутацію і рух полюсів).
• Сповільнення сигналу в тропосфері.
• Гравітаційне уповільнення часу через масивні супутники в подвійних системах та через тіла Сонячної системи.

Tempo розповсюджується на SourceForge, для неї є довідковий посібник^[2].

Версії[ред. | ред. код]

Розробка програмного забезпечення тривала кількадесят років і частково фінансувалася Національним науковим фондом США^[1]. 2006 року було розроблено Tempo2^[3][4]. Основні переваги Tempo2, на думку авторів, включають точнішу міжнародну небесну систему координат, новіші моделі прецесії, нутації та руху полюсів, що дозволяє досягати точності на рівні точності 1 нс, — приблизно в 100 разів вищої, ніж раніше.

Застосування[ред. | ред. код]

Програма була однією з найбільш уживаних для розрахунку параметрів обертання пульсарів та його сповільнення^[5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Hobbs, G. B., Edwards, R. T., Manchester, R. N. TEMPO2, a new pulsar-timing package – I. An overview // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — 2006. — Т. 369, вип. 2. — С. 655-672. — DOI:10.1111/j.1365-2966.2006.10302.x.
• Edwards, R. T., Hobbs, G. B., Manchester, R. N. TEMPO2, a new pulsar timing package – II. The timing model and precision estimates // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — 2006. — Vol. 372, iss. 4. — P. 1549-1574. — DOI:10.1111/j.1365-2966.2006.10870.x.

Посилання[ред. | ред. код]

• Suneel I. Sheikh, Ronald W. Hellings, Richard A. Matzner. High-Order Pulsar Timing For Navigation // ION 63rd Annual Meeting. — Cambridge, Massachusetts, . — С. 432—443.
• Paulo C C Freire, Alessandro Ridolfi. An algorithm for determining the rotation count of pulsars // MNRAS. — 2018. — Т. 476, вип. 4 (1 червня). — DOI:10.1093/mnras/sty524.
• Yi Xie and Li-Chun Wang. The timing residual patterns due to pulsar acceleration // Res. Astron. Astrophys. — 2020. — Т. 20. — С. 191(5). — DOI:10.1088/1674-4527/20/12/191.
• Jing Luo, Scott Ransom, Paul Demorest, et al. PINT: A Modern Software Package for Pulsar Timing // ApJ. — 2021. — Т. 911, вип. 45. — DOI:10.3847/1538-4357/abe62f.