The Tor Project, Inc — Вікіпедія

The Tor Project, Inc.
Проєкт Тор
Тип Некомерційна організація
Засновник Roger Dingledined
Засновано грудень 2006
Правовий статус 501(c)(3)
Мета To advance human rights and freedoms by creating and deploying free and open anonymity and privacy technologies, supporting their unrestricted availability and use, and furthering their scientific and popular understanding.[1]
Сфера інформатика
Галузь Інформаційні технології
Країна  США
Штаб-квартира Cambridge, MA; Seattle, WA
Продукція програмне забезпечення[2], Tor
Вебсайт:
Нагороди
Tor Network, Tor Browser[fr], Orbot
CMNS: The Tor Project, Inc у Вікісховищі


Tor Project, Inc. — некомерційна організація , яка базується в Сіетлі за програмою 501 (c) (3), заснована спеціалістами з інформаційних технологій Роджером Дінгледіном, Ніком Метьюсоном та п'ятьма іншими. Проєкт Tor головним чином відповідає за підтримку програмного забезпечення анонімної мережі Tor[3].

Історія[ред. | ред. код]

Проєкт Tor був заснований у грудні 2006 року. Electronic Frontier Foundation (EFF) виступав фінансовим спонсором Проєкту Tor у перші роки, а потім фінансування Проєкту Tor забезпечували Міжнародне бюро мовлення США, Internews, Human Rights Watch, Кембриджський університет, Google та Нідерланди на базі Stichting.net[4][5][6][7][8]

У жовтні 2014 року Проєкт Tor найняв фірму зі зв'язків з громадськістю Thomson Communications з метою покращення її іміджу в громадськості (зокрема щодо термінів «Темна мережа» та «приховані послуги») та навчання журналістів щодо технічних аспектів Tor.

У травні 2015 року Проєкт Tor припинив роботу хмарної служби Tor.[9][10]

У грудні 2015 року Проєкт Tor оголосив, що найняв Шарі Стіл, колишню виконаву директорку Фонду Electronic Frontier, новим виконавчим директором. Роджер Дінгледін, який виконував обов'язки тимчасового виконавчого директора з травня 2015 року, залишився в The Tor Project як директор та член правління.[11][12][13] Пізніше того ж місяця проєкт Tor оголосив, що Фонд відкритих технологій фінансуватиме програму відшкодування помилок, яку координував HackerOne .[14][15] Спочатку програма була лише для запрошених спеціалістів і була зосереджена на пошуку вразливих місць, характерних для застосунків Проєкту Tor.[14]

25 травня 2016 р. основний розробник і публічна особа Проєкту Tor, Джейкоб Епелбаум, покинув свою посаду;[16][17][18] , про це було повідомлено 2 червня у дворядковій заяві Tor.[19] Протягом наступних днів заяви про сексуальне насильство з його боку оприлюднило кілька людей.[18] 4 червня Шарі Стіл, виконавчий директор Проєкту Tor, опублікувала заяву, в якій зазначила, що нещодавні твердження про жорстоке поводження Епелбаума відповідають «чуткам, деякі з яких поширювались певний час», але ". .. останнє звинувачення є набагато серйозніше і конкретніше, ніж усе, що ми чули раніше "[20][21] Епелбаум відкинув звинувачення як частину узгодженої стратегії заподіяння шкоди його репутації.[22]

13 липня 2016 року повну раду Проєкту Tor — Мередіт Хобан Данн, Ян Гольдберг, Джуліус Міттенцвей, раббі Роб Томас, Венді Сельцер, Роджер Дінгледін і Нік Метьюсон — замінили Метт Блейз, Сінді Кон, Габріелла Коулман, Лінус Нордберг, Меган Прайс і Брюс Шнайєр .[23][24][25][26]

У липні 2016 року Проєкт Tor оголосив результати семитижневого розслідування, яке проводив приватний слідчий. Звинувачення проти Джейкоба Епелбаума підтвердились, і Шарі Стіл зазначила, що, хоча вони «робили все, що в наших силах», щоб справедливо поводитися з паном Епелбаумом, «ми визначили, що звинувачення проти нього видаються правдивими». Слідство дійшло висновку, що «багато людей всередині і за межами проєкту» Tor «повідомляли про випадки приниження, залякування і знущань» Джейкобом Еплбаумом, і що «кілька людей зазнали від нього небажаної сексуально агресивної поведінки». Дві інші неназвані особи, причетні до неадекватної поведінки, самі вже не є частиною проєкту.[27] В інституційному плані, незважаючи на те, що вона не є керівною організацією зверху вниз і працює з волонтерами та працівниками інших організацій, нова рада затвердила нову політику проти домагань, а також політику щодо конфлікту інтересів, процедури для подання скарг та внутрішній процес розгляду скарг.[28][29] Спочатку цей інцидент спричинив розкол у широкому, але все ще згуртованому колективі, причому деякі виступили на захист Епелбаума, а інші висунули ще більше звинувачень.[30]

Справа продовжує залишатися суперечливою, із суттєвим розбіжностями в спільноті Tor.[31]

У 2020 році через пандемію коронавірусу з основної команди Проекту Tor було звільнено 13 осіб, залишивши в штаті 22 працівника.[32]

Фінансування[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік, 80 % річного бюджету Проєкту Tor на суму 2 мільйони доларів надходило від уряду США, головним чином від Державного департаменту США, Ради керуючих з питань мовлення та Національного наукову фонду[33] , «для допомоги прихильникам демократії. в авторитарних державах».[34] Інші 20 % забезпечували уряд Швеції та інші організації, включаючи неурядові організації та тисячі індивідуальних спонсорів[35][36] . Дінгледін зазначив, що кошти Міністерства оборони США більше схожі на грант на дослідження, ніж на контракт на закупівлю. Виконавчий директор Tor Ендрю Левман заявив, що, незважаючи на те, що він приймає кошти від федерального уряду США, служба Tor не співпрацювала з АНБ з метою розкриття особи користувачів.[37] .У червні 2016 року проект Tor отримав нагороду від програми підтримки з відкритим кодом Mozilla (MOSS). Нагорода була «значно покращити метричну інфраструктуру мережі Tor, щоб можна було контролювати продуктивність та стабільність мережі та вносити вдосконалення за необхідності».[38]

Інструменти[ред. | ред. код]

  • Metrics Portal

Аналітика для мережі Tor, включаючи графіки доступної пропускної здатності та розрахункової бази користувачів. Це чудовий ресурс для дослідників, яких цікавить детальна статистика про Tor.

  • Nyx

програма для терміналу (командного рядка) для моніторингу та налаштування Tor, призначена для любителів командного рядка та з'єднань ssh. Це функціонує так само, як і найкращі для використання системи, надаючи інформацію в реальному часі про використання та стан ресурсів Tor.

  • Onionoo

Вебпротокол, щоб дізнатися про поточні реле та мости Tor.

  • OONI (Відкрита обсерваторія мережевих перешкод (OONI))

глобальна мережа спостережень, моніторингова цензура мережі, яка має на меті збирати високоякісні дані за допомогою відкритих методологій, використовуючи безкоштовне програмне забезпечення та програмне забезпечення з відкритим кодом (FL / OSS) для обміну спостереженнями та даними про різні типи, методи та обсяги фальсифікацій мережі. світ.

Tor для пристроїв Google Android у співпраці з The Guardian Project замінює застарілий Orfox

  • Orlib

бібліотека для використання будь-якою програмою Android для маршрутизації Інтернет-трафіку через Orbot / Tor.

  • Pluggable Transports (PT)

допомагає обійти цензуру. Перетворює потік потоку Tor між клієнтом та мостом. Таким чином, цензори, які контролюють трафік між клієнтом та мостом, побачать трансформований трафік невинного вигляду замість фактичного трафіку Tor.

  • Relay Search

Сайт, що надає огляд мережі Tor.

  • Shadow

мережевий симулятор дискретних подій, який запускає справжнє програмне забезпечення Tor як плагін. Shadow — це програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, яке дозволяє проводити точні, ефективні, контрольовані та повторювані експерименти Tor.

  • Stem

Бібліотека Python для написання сценаріїв та додатків, які взаємодіють з Tor.

  • Tails (система Amnesic Incognito Live)

дистрибутив CD / USB у реальному часі, попередньо налаштований таким чином, що все безпечно проходить через Tor і не залишає слідів на локальній системі.

  • TorBirdy

Torbutton для Thunderbird та інших форків *bird.

налаштування Mozilla Firefox, яка використовує схему Tor для анонімного перегляду та інших функцій, що відповідають місії Tor.

вільне програмне забезпечення та відкрита мережа, яка допомагає користувачеві захищатися від аналізу трафіку, форма мережевого нагляду, яка загрожує особистій свободі та конфіденційності, конфіденційній діловій діяльності та відносинам та державній безпеці.

  • txtorcon

Реалізація протоколу управління Tor на основі подій Python та Twisted. Модульні тести, абстракції стану та конфігурації, документація. Він доступний на PyPI та в Debian.[39]

Визнання[ред. | ред. код]

У березні 2011 року Проєкт Tor отримав нагороду Фонду вільного програмного забезпечення 2010 року за проєкти соціального спрямування. Цитата звучить так: "Використовуючи безкоштовне програмне забезпечення, мережа Tor дозволила приблизно 36 мільйонам людей по всьому світу відчути свободу доступу та висловлювання в Інтернеті, одночасно тримаючи під контролем власну приватність та анонімність. Ця мережа виявилася ключовою у дисидентських рухах як в Ірані, так і нещодавно в Єгипті "[40]

У вересні 2012 року Проєкт Tor отримав нагороду EFF Pioneer Award 2012 року разом з Джеремі Циммерманом та Ендрю Хуангом .[41]

У листопаді 2012 року журнал Foreign Policy назвав Дінгледіна, Метьюсона та Сіверсона серед 100 найкращих світових мислителів «за те, що Інтернет стає безпечним для викривачів».[42]

У 2014 році Роджер Дінглідін, Нік Метьюсон і Пол Сіверсон отримали премію USENIX Test of Time за свою роботу під назвою «Tor: Onion-маршрутизатор другого покоління», яка була опублікована у Збірнику матеріалів 13-го симпозіуму безпеки USENIX, серпень 2004 р.[43]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tor Project (24 серпня 2015). Tor Project Mission Statement. Twitter. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 24 серпня 2015.
  2. ↑ National Software Reference Library
  3. ↑ Tor Project: Core People. Tor Project. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 17 липня 2008.
  4. ↑ Tor Project Form 990 2008 (PDF). Tor Project. Tor Project. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2017. Процитовано 30 серпня 2014.
  5. ↑ Tor Project Form 990 2007 (PDF). Tor Project. Tor Project. 2008. Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2017. Процитовано 30 серпня 2014.
  6. ↑ Tor Project Form 990 2009 (PDF). Tor Project. Tor Project. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2017. Процитовано 30 серпня 2014.
  7. ↑ Tor: Sponsors. Tor Project. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 11 грудня 2010.
  8. ↑ Krebs, Brian (8 серпня 2007). Attacks Prompt Update for 'Tor' Anonymity Network. Washington Post. Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 27 жовтня 2007.
  9. ↑ «Tor Cloud». Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 14 травня 2022.
  10. ↑ karsten (8 травня 2015). Tor Cloud Service Ending; Many Ways Remain to Help Users Access an Uncensored Internet. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 26 січня 2021.
  11. ↑ Tor Hires a New Leader to Help It Combat the War on Privacy. WIRED (амер.). Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 29 квітня 2016.
  12. ↑ Shari Steele named executive director of the Tor Project. SC Magazine. 11 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 липня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
  13. ↑ Roger Dingledine Becomes Interim Executive Director of the Tor Project | The Tor Blog. blog.torproject.org. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 29 квітня 2016.
  14. ↑ а б Cox, Joseph (29 грудня 2015). The Tor Project Is Starting a Bug Bounty Program. Motherboard. Vice Media LLC. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 14 лютого 2016.
  15. ↑ Conditt, Jessica (31 грудня 2015). Tor plans to launch a bug bounty program. Engadget. AOL Inc. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 14 лютого 2016.
  16. ↑ Jacob Appelbaum leaves the Tor Project. The Tor Project, Inc. 2 червня 2016. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
  17. ↑ Smith, Jack, IV (4 червня 2016). Jacob Appelbaum, Digital Rights Activist, Leaves Tor Amid Sexual Misconduct Allegations. Tech.Mic. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 5 червня 2016.
  18. ↑ а б Steele, Shari (4 червня 2016). Statement. The Tor Project, Inc. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 5 червня 2016.
  19. ↑ Cimpanu, Catalin (6 червня 2016). Jacob Appelbaum Leaves Tor Project amid Multiple "Sexual Misconduct" Accusations: Tor Project leadership distances itself from Applebaum as the "sexual misconduct" accusations gain more ground. Softpedia. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 5 червня 2016.
  20. ↑ Farivar, Cyrus (5 червня 2016). Tor developer Jacob Appelbaum quits after "sexual mistreatment" allegations. Ars Technica. Conde Nast. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  21. ↑ Beuth, Patrick (5 червня 2016). Missbrauchsvorwürfe gegen Jacob Appelbaum [Abuse allegations against Jacob Appelbaum]. Die Zeit (German) . Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  22. ↑ Farivar, Cyrus (6 червня 2016). Breaking silence, ex-Tor developer decries "vicious and spurious allegations". Ars Technica. Condé Nast. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  23. ↑ Perlroth, Nicole (13 липня 2016). Tor Project, a Digital Privacy Group, Reboots With New Board. nytimes.com. The New York Times. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  24. ↑ Farivar, Cyrus (13 липня 2016). In wake of Appelbaum fiasco, Tor Project shakes up board of directors. arstechnica.com. Ars Technica. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  25. ↑ «Tor Project installs new board of directors after Jacob Appelbaum controversy» [Архівовано 18 березня 2018 у Wayback Machine.], Colin Lecher, July 13, 2016, The Verge
  26. ↑ «The Tor Project Elects New Board of Directors» [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.], July 13th, 2016, Tor.org
  27. ↑ PERLROTH, NICOLE (27 липня 2016). Tor Project Confirms Sexual Misconduct Claims Against Employee. NYT. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 липня 2016.
  28. ↑ Stelle, Shari (27 липня 2016). Statement. The Tor Project, Inc. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 27 липня 2016.
  29. ↑ Farivar, Cyrus (27 липня 2016). Tor inquiry: "Many people" reported being "humiliated" by Appelbaum: Going forward, group will now have a new anti-harassment policy, among other changes. Ars Technica. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  30. ↑ Peterson, Andrea (28 липня 2016). Jacob Appelbaum was an online privacy hero. Then a sex misconduct scandal exploded. The Washington Post. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 30 липня 2016.
  31. ↑ Bernstein, Joseph (23 серпня 2016). video Tech Dissent And Distrust In Tor Community Following Jacob Appelbaum's Ouster: In the aftermath of the explosive allegations against its most famous advocate, and under new leadership, the Tor Project struggles to move on. BuzzFeedNews. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 24 серпня 2016.
  32. ↑ COVID-19's impact on Tor | Tor Blog. blog.torproject.org. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.
  33. ↑ McKim, Jenifer B. (8 березня 2012). Privacy software, criminal use. The Boston Globe. Архів оригіналу за 12 March 2012.
  34. ↑ J. Appelbaum, A. Gibson, J. Goetz, V. Kabisch, L. Kampf, L. Ryge (3 липня 2014). NSA targets the privacy-conscious. Panorama. Norddeutscher Rundfunk. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  35. ↑ Tor: Sponsors. Tor Project. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 11 грудня 2010.
  36. ↑ Fowler, Geoffrey A. (17 грудня 2012). Tor: an anonymous, and controversial, way to web-surf. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 19 травня 2013.
  37. ↑ Fung, Brian (6 вересня 2013). The feds pay for 60 percent of Tor's development. Can users trust it?. The Switch. Washington Post. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 6 лютого 2014.
  38. ↑ https://blog.mozilla.org/blog/2016/06/22/mozilla-awards-385000-to-open-source-projects-as-part-of-moss-mission-partners-program [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] The Mozilla Blog. Retrieved 30 August 2016.
  39. ↑ Projects Overview. The Tor Project, Inc. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 15 листопада 2018. This article contains quotations from this source, which is available under the Creative Commons Attribution 3.0 Unported (CC BY 3.0) license.
  40. ↑ 2010 Free Software Awards announced. Free Software Foundation. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 23 березня 2011.
  41. ↑ EFF Pioneer Awards 2012. Electronic Frontier Foundation. 20 вересня 2012. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 17 серпня 2015.
  42. ↑ Wittmeyer, Alicia P.Q. (26 листопада 2012). The FP Top 100 Global Thinkers. Foreign Policy. Архів оригіналу за 28 November 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  43. ↑ USENIX Test of Time Awards. USENIX. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Tor_Project,_Inc&oldid=41899991