Tholus — Вікіпедія

Tholus (мн. Tholi; з латинської — «купол») — невелика куполоподібна гора чи пагорб на небесному тілі. Термін використовується в планетній номенклатурі — входить до складу власних назв подібних об'єктів[1][2]. У міжнародних назвах він, як і інші родові терміни, пишеться з великої літери та стоїть після власного імені (наприклад, купол Гекати — Hecates Tholus)[3].

Це слово взято з латинської мови, де означає купол або будівлю з куполом[4]. Воно походить від грец. θόλος (толос, кругла в плані споруда з конічним або куполоподібним дахом)[5][6]. Як і інші номенклатурні терміни[1][7][8], воно характеризує лише зовнішній вигляд об'єкта, а не його походження чи геологічну будову. Таким чином, воно придатне для об'єктів будь-якої, в тому числі невідомої, природи (хоча для багатьох із них і встановлено, що вони є вулканами)[8][9]. Більшим височинам дають назви з терміном Mons («гора»), а скупченням менших — Colles («пагорби»); для своєрідних круглих плосковершинних гір, що характерні для Венери, вживають термін Farrum[1].

Термін Tholus було введено в планетну номенклатуру 1973 року на XV Генеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу. Тоді було названо 11 таких об'єктів на Марсі[10][11]. Станом на вересень 2016 року термін Tholus або Tholi є в назві 91 об'єкта: 57 на Венері, 21 на Марсі, 7 на Церері, 3 на Весті та 3 на Іо[3]. На різних небесних тілах їх називають по-різному[12][3]:

Nertus Tholus на Венері
Ceraunius Tholus (унизу) та Uranius Tholus (угорі) на Марсі
Brumalia Tholus на Весті
Inachus Tholus (унизу) та Apis Tholus (угорі) на Іо

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Descriptor Terms (Feature Types). Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
  2. Hargitai H. Tholus, Tholi // Encyclopedia of Planetary Landforms / H. Hargitai, Á. Kereszturi. — Springer New York, 2014. — ISBN 978-1-4614-9213-9. — DOI:10.1007/978-1-4614-9213-9_371-1.
  3. а б в г Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 5 квітня 2015.
  4. Tholus. Латинско-русский словарь. 2003. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
  5. Liddell and Scott. An Intermediate Greek-English Lexicon. — New York : Harper & Brothers, 1889. — P. 368.
  6. Tholus. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
  7. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1986. — С. 24–25.
  8. а б Russell, J.F.; Snyder, C.W.; Kieffer, H.H. Origin and Use of Martian Nomenclature // Mars / H.H. Kieffer et al., Eds. — University of Arizona Press, 1992. — P. 1310–1312.
  9. Werner S. C. Tholus (Mars) // Encyclopedia of Planetary Landforms / H. Hargitai, Á. Kereszturi. — Springer New York, 2014. — ISBN 978-1-4614-9213-9. — DOI:10.1007/978-1-4614-9213-9_372-1.
  10. De Vaucouleurs G., Davies M., Dollfus A., Koval I. K., Masursky H., Miyamoto S., Moroz V. I., Sagan C., Blunck J., Kuiper G. P. (September 1975). The new Martian nomenclature of the international Astronomical Union (PDF). Icarus. 26 (1): 85—98. Bibcode:1975Icar...26...85D. doi:10.1016/0019-1035(75)90146-3. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2014. Процитовано 6 квітня 2015.
  11. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Марса / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1981. — С. 24.
  12. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]