Undertale — Вікіпедія

Undertale
Розробник Тобі Фокс
Видавець Тобі Фокс
8-4[en] (для консолей)
Дистриб'ютор Steam, Good Old Games[1], Humble Store[d][2][3], PlayStation Store[4], Nintendo eShop і Microsoft Store
Жанр(и) рольова відеогра, пригоди
Платформа  Microsoft Windows
 OS X
 Linux
 PlayStation 4
 PlayStation Vita
 Nintendo Switch
 Xbox One
Дата випуску 15 вересня 2015
Режим гри  Однокористувацька гра
Мова англійська і японська
Українська відсутня
Творці
Сценарист(и) Тобі Фокс
Ігродизайнер(и) Тобі Фокс
Теммі Чанґ
Програміст(и) Тобі Фокс
Композитор(и) Тобі Фокс
Технічні деталі
Рушій Game Maker
Носій Цифрова дистрибуція
Наступна гра Deltarune
Офіційний сайт
CMNS: Undertale у Вікісховищі

Undertale (Андерте́йл; укр. Підземна казка[Заввага 1]) — рольова відеогра, яку розробив Тобі Фокс. Гравець керує людською дитиною, що випадково потрапила до підземного світу, заселеного почварами. Рішення, ухвалені гравцем під час проходження гри, сильно впливають на подальший розвиток сюжету .

Тобі Фокс виступив сценаристом, програмістом, дизайнером і композитором. З художнім оформленням йому допомагала дизайнерка Теммі Чанґ. За словами Фокса, на створення Undertale його, серед іншого, надихнули серії відеоігор Mother та Mario & Luigi, гра Touhou Project, а також комедійний телесеріал «Містер Бін» .

Undertale вперше було випущено 15 вересня 2015 року в сервісі цифрової дистрибуції Steam для операційних систем Microsoft Windows та OS X, згодом її портували для Linux, PlayStation 4, PlayStation Vita, Nintendo Switch та Xbox One. .

Гру дуже позитивно сприйняли критики, високу оцінку отримали сюжет, система битви та музичний супровід, численні видання назвали Undertale грою року . Undertale відзначилася фінансовим успіхом, а також була номінована на численні нагороди .

2018 року Тобі Фокс випустив першу частину гри Deltarune, що не є сиквелом чи приквелом до попередньої праці Фокса, проте, за його словами, «призначена для людей, які пройшли Undertale» .

Ігровий процес[ред. | ред. код]

В Undertale використовується двовимірна графіка.[5] Гравець, керуючи персонажем, досліджує підземелля й виконує різні завдання, щоб просуватися сюжетом.[6] Цей світ кишить почварами, які інколи можуть нападати на персонажа.[7] Гравець може обрати чи вбити нападника, чи вирішити все мирно.[6][8] Моральний вибір, зроблений гравцем, докорінно впливає на історію гри.[7][9]

Режим битви вмикається в сутичках з нападниками, де гравець керує серцем, що символізує душу його персонажа, й ухиляється від ударів почвар.[6][7] Механіка бою дещо нагадує жанр відеоігор Shoot 'em up.[6][10] З розвитком сюжету структура битви урізноманітнюється новими елементами.[11] За допомогою кнопок на екрані гравець обирає один із чотирьох способів взаємодії із супротивником: битва, дія, речі, пощада. Обираючи битву, гравець атакує почвару, а після її убивства отримує досвід.[12] Натискаючи кнопку дії, можна поспілкуватися з почварою і владнати конфлікт, щоб закінчити битву кнопкою пощади.[6] Через кнопку речі можна з'їсти раніше знайдений харч, щоб відновити втрачене під час бою здоров'я або екіпірувати зброю чи броню.[13]

Під час битви почвари розмовлятимуть із персонажем. З їхніх слів гравець може визначити, який підхід слід застосувати до відповідної почвари.[14] Ворожі атаки змінюються залежно від того, як гравець взаємодіє з супротивником: якщо вибрано мирний шлях, атаки ворога є легкими, якщо насильницький — важкими. Після завершення бою персонаж отримує золото, за яке може купити їжу та інші речі.[7][14][12]

Сюжет[ред. | ред. код]

Зустріч людини зі скелетом Сансом

Основна частина[ред. | ред. код]

Сюжет Undertale розгортається в Підземеллі (англ. Underground), де живуть почвари. Хоча у минулому почвари нарівно жили з людьми, між ними спалахнула війна й людські чаклуни запечатали їх під землею за допомогою чарівного бар'єра. Єдиною лазівкою в підземний світ є вхід до печери гори Еботт.[15][16]

Одного дня на гору Еботт підіймається людська дитина (персонаж, яким керує гравець). Вона ненароком провалюється у Підземелля, де її зустрічає Квітик (англ. Flowey) — квітка, що вміє говорити. Він навчає персонажа механіки гри й заохочує підняти свій «РВ» («рівень веселощів»). «РВ» підіймається за допомогою досвіду, який можна отримати через убивство почвар. Квітик каже, що «у цьому світі — вбивай або будеш убитим»,[Заввага 2] і намагається стратити людину, щоб забрати її душу. Проте дитину рятує Торієль, почвара, яка схожа на козу. Вона вчить персонажа розгадувати загадки, що розкидані Підземеллям, і вирішувати конфлікти мирно, не вбиваючи інших.[17] Торієль хоче прихистити дитину в себе й уберегти її від Азґора Дрімура, короля Підземелля.[Заввага 3]

Але дитина покидає Торієль і прагне повернутися додому. Персонажу потрібно дістатися замку Азґора, у якому розташований бар'єр, що веде до поверхневого світу. Дорогою туди людина зустрічається з почварами, серед яких: скелети Санс і Папірус, два брати-охоронці сніжного лісу; Андайн, очільниця королівської варти; Альфіс, королівська наукова співробітниця; Метатон, робот-телеведучий, якого створила Альфіс. Під час мандрів головний герой дізнається про причини війни між людьми й почварами. Азрієль, син Азґора і Торієль, подружився з першою людською дитиною, яка впала у Підземелля. Одного разу людина з'їла отруйну квітку й померла. Азрієль повернув тіло людям, але вони подумали, що це він убив дитину, і смертельно поранили його. Король Азґор оголосив людям війну. Відтоді Азґор прагне зламати бар'єр. Щоб це зробити, необхідно дістати сім людських душ, з яких Азґорові бракує лише однієї.[18]

Закінчення[ред. | ред. код]

Закінчення відеогри залежить від поводження гравця з почварами.[19] Усього їх три: нейтральне, справжнє мирне та нещадне/геноцидне (англ. neutral run, true pacifist run, no mercy/genocide run).[20][21][22]

Нейтральне закінчення[ред. | ред. код]

Якщо гравець убив не всіх істот або жодної, людина прибуває до замку Азґора, де її зупиняє скелет Санс. Він викриває, що РВ, який збільшувався через убивства почвар, насправді означає «рівень варварства».[Заввага 4] Санс судить людину, ґрунтуючись на її рішеннях упродовж гри. Потім людина стає до бою з Азґором, але їхній герць перериває Квітик — він убиває Азґора та викрадає людські душі. Душі повстають проти Квітика, що допомагає людині перемогти його. У кінці бою людина непритомніє і пробуджується вже на людському боці бар'єра. Їй телефонує Санс і розповідає про обстанову в Підземеллі.[23]

Мирне закінчення[ред. | ред. код]

Якщо гравець не вбиває жодної почвари, подружившись із трьома персонажами (Папірус, Андайн та Альфіс), він дізнається, що Квітик це перевтілення Азрієля, що його створила Альфіс у глибині своєї лабораторії. Торієль, разом з іншими почварами, запобігає битві з Азґором. Проте Квітик намагається перешкодити мирному кінцеві: він поглинає душі почвар, аби прийняти форму Азрієля, та кидає людині виклик. Людині вдається перемогти та визволити своїх друзів. Азрієль перевтілюється у дитину та втрачає свою злобу. Він вибачається за все, що скоїв, і допомагає зруйнувати бар'єр. Людина непритомніє і пробуджується, оточена своїми друзями. Тоді ж стає відомим справжнє ім'я людини — Фріск. Почвари знову стають добрими сусідами людей на поверхні.[22]

Нещадне (геноцидне) закінчення[ред. | ред. код]

Це закінчення настає в тому разі, якщо гравець убив усіх почвар. На Фріск починає впливати дух Чари, першої упалої до Підземелля людини. Коли Фріск дістається замку Азґора, Санс робить спробу зупинити людину, але Фріск його убиває. Квітик, намагаючись випросити пощаду, вбиває Азґора, але Фріск однаково його страчує. Дух Чари стає дедалі могутнішим, і врешті, незалежно від згоди Фріск, Чара знищує всесвіт.[23][20] Якщо гравець вирішить здобути справжнє мирне закінчення після нещадного/геноцидного, якщо гравець обрав залишитись у Торієль, то в фіналі такої гри обличчя Фріск перетвориться на обличчя Чари, а згодом пролунає зловісний сміх. Якщо гравець не обрав залишитись з Торієль, то у фінальній картині з головними персонажами гри, голови всіх монстрів будуть перечеркнуті, а Фріск перетвориться на Чару.[24]

Розроблення[ред. | ред. код]

Збір коштів[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Людська дитина і Торієль на рекламному малюнку.

Тобі Фокс створив Undertale за 32 місяці.[25] 25 червня 2013 року він започаткував кампанію на вебсайті «Kickstarter», з метою зібрати $5000. Але проєкт Фокса так зацікавив користувачів мережі, що зрештою було зібрано $51124.[Заввага 5][26] Коли Фокс розпочав роботу над Undertale, він передусім створив систему битви за допомогою конструктора GameMaker.[27]

Фокс розробив усю гру самостійно, лише з графікою йому допомагала дизайнерка Теммі Чанґ.[28] Фокс майже не мав досвіду у створенні ігор: колись, разом зі своїми трьома братами, він намагався робити рольові ігри за допомогою RPG Maker 2000, але ніколи не завершував свої проєкти; також, у старшій школі, він працював над модифікаціями гри EarthBound.[29] Фокс оформлював персонажів примітивно, оскільки, за його спостереженнями, люди більше прив'язувались не до надмірно деталізованих персонажів, а до намальованих по-простому. За його словами, стиль, у якому виконано гру, ймовірно, залишився б старим, навіть якби він мав змогу зібрати велику команду художників.[30]

Дизайн[ред. | ред. код]

Тобі хотів розробити дизайн Undertale так, щоб він не був схожий на узвичаєне оформлення рольових ігор, яке він сам вважав «нудним». Фокс прагнув створити гру з «цікавими персонажами», яка «використовує середовище як засіб оповідання <…> замість того, щоб відокремлювати ігровий світ від сюжету».[29]

Оформлюючи режим битви для Undertale, Фокс надихався серіями відеоігор Touhou Project та Mario & Luigi.[31] Тобі хотів, щоб режим битви у його грі був настільки ж красивим, як у Super Mario RPG[en] (1996) та Mario & Luigi: Superstar Saga[en] (2003).[32]

Систему діалогів він розробляв під упливом гри Shin Megami Tensei[en] (1992), зокрема було перейнято механіку ігрового процесу, в якій гравці можуть заговорити до нападника, щоб уникнути конфлікту. Проте на відміну від Shin Megami Tensei[en], у якій через невдалий вибір репліки в діалозі гравець мусив битися з суперником, Undertale дає можливість шукати підхід до почвари стільки, скільки це необхідно.[31]

Зовнішні зображення
Скриншот режиму битви.
Я хотів створити таку систему, яка задовольнила б мою потребу розмови з почварами

— Тобі Фокс

В окремих ігрових місцинах Undertale (а також загалом у сюжетній динаміці) можна знайти паралелі з японською рольовою відеогрою Chrono Trigger.[33]

Сценарій[ред. | ред. код]

За словами Фокса, на створення сюжету, в якому людина опиняється в пастці підземного світу, його надихнула відеогра Brandish[en].[28] Також джерелами натхнення слугували інтернетна культура і комедійні шоу на зразок «Містера Біна».[32] Пишучи сценарій, Фокс прагнув руйнувати кліше, які встигли закріпитися у відеоіграх.[34] Наприклад, він не став додавати в Undertale типові для рольових ігор квести, у яких гравець мав шукати певні предмети. На його думку, такі квести лише навівали нудьгу.[32]

Він вважав, що ретельне наповнення ігрового світу це цілком природний процес, тому що цей світ виявляє історії тих, хто живе в ньому.[30] Фокс волів зробити кожну почвару особистістю, аби відмежуватися від інших рольових ігор з рутинними й безтямними монстрами.[31]

Торієль стала одним з перших героїв, яких вигадав Фокс: він задумав її як протиставлення шаблонним персонажам-компаньйонам у рольових іграх (як-от Фі у The Legend of Zelda: Skyward Sword). Фокс зробив Торієль лагідною і дбайливою, позаяк вважав, що в рольових відеоіграх бракує нефальшивих материнських образів. На його думку, у таких серіях відеоігор як Pokémon, матері являють собою «функції, а не справжніх персонажів».[29]

Звукова доріжка[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
 Музика з Undertale у виконанні симфонічного оркестру на YouTube

Самовчений музи́ка Тобі Фокс написав звукову доріжку для гри самостійно. Його надихала музика з рольових ігор, випущених Super Nintendo Entertainment System (як-от EarthBound), а також з вебкоміксу Homestuck (для якого Фокс колись сам створював композиції).[32][16] Деяка музика в Undertale раніше використовувалася в інших творах; наприклад, композицію MEGALOVANIA можна почути у вищезгаданому «Гомстаку» та моді до гри EarthBound.[35][36] Для кожної ігрової локації Фокс спочатку писав музику, а вже потім вдавався до програмування.[27] Спочатку він планував створювати звукову доріжку за допомогою музичного трекера, але згодом відмовився від ідеї, оскільки уважив цю програму занадто клопітною.[37] До річного ювілею гри Фокс опублікував у своєму блозі п'ять невикористаних композицій для Undertale.[38] Чотири з них згодом було випущено як офіційний завантажуваний вміст до гри Groove Coaster[en].[36]

Косплеєри персонажів Undertale на конвенції фанатів

Критики вкрай позитивно відгукнулися про музику в Undertale;[39][40] деякі оглядачі називали звукову доріжку однією з причин успіху гри.[41]

Випуск[ред. | ред. код]

15 вересня 2015 року Undertale та її офіційну звукову доріжку[42] було випущено для операційних систем Microsoft Windows та OS X,[43] 17 липня 2016 — для Linux.[44] Окрім офіційної звукової доріжки, було представлено два додаткових альбоми з кавер-версіями композицій, що використовувалися в грі: Determination, у жанрі гевіметал та електроніка,[45][46] і Live at Grillby's, у жанрі джаз.[47] Інший джазовий альбом за мотивами музики Undertale під назвою Prescription for Sleep випустили 2016-го.[48] Того ж року доступним для купівлі стало вінілове видання звукової доріжки.[49] 2017 та 2018 років було випущено офіційні збірки нот до композицій Undertale, а також цифрові альбоми з виконанням цих композицій на піаніно.[50]

2017-го, на виставці Е3, Sony Interactive Entertainment оголосила, що гру Тобі Фокса буде випущено для гральних консолей PlayStation 4 та PlayStation Vita; тоді ж Undertale отримала японську локалізацію та роздрібну версію, яка стала доступною 5 серпня 2017 року.[51][52][53] У березні 2018 року, на презентації Nintendo Direct[en], був анонсований випуск версії гри для Nintendo Switch,[54][55] що відбувся 15 вересня 2018 року в Японії[56] та 18 вересня 2018 року для решти світу.[57]

Сприйняття[ред. | ред. код]

Undertale отримала високі оцінки критиків, численні видання назвали її культовою[en] грою.[68][69][70][71][72] Вебсайт Metacritic, на основі 43 відгуків, оцінив гру 92 балами зі 100 та включив її у список 50 найкращих ігор усіх часів.[73] Згідно з цим же сайтом, Undertale посідає третє місце серед найпопулярніших ігор 2015 року.[58] Polygon назвав Undertale однією з найкращих ігор десятиріччя.[74]

Різні відеоігрові видання включали Undertale в списки найкращих ігор 2015 року, зокрема Rock, Paper, Shotgun[75] і GameFAQs.[76] Численні видання оголошували Undertale грою року, серед таких були The Jimquisition,[77] Zero Punctuation[en][78] та IGN.[79] Вебсайт Destructoid назвав Undertale найкращою грою 2015 року для персональних комп'ютерів.[80]

Критики схвально оцінили сценарій Undertale.[70] Зокрема закладений у нього гумор,[81][71] неповторних персонажів і систему битви. Тайлер Гікс із сайту GameSpot назвав Undertale «однією з найпрогресивніших та найінноваційніших рольових ігор останнього часу».[64] Наприкінці 2015 року, у попередньому звіті Steam Spy[en], Undertale значилася як одна з найбільш продаваних ігор у Steam.[82] На початку лютого 2016 року було продано понад мільйон примірників відеогри.[83]

Денієл Так з Game Informer назвав бойову систему гри «неймовірно нюансованою» й відзначив унікальність кожної зустрічі зі супротивником,[84] а Остін Вокер з Giant Bomb[en] високо оцінив комплексність режиму битви.[85] Келі Плаґ з IGN[21] та дописувач «Бостон ґлоб» Джессі Сінґал похвалили можливість уникати бою за допомогою дружньої розмови.[86] Рецензент The Escapist[en] назвав Undertale найзахопливішою грою 2015 року, зазначивши, що сюжет може й розвеселити гравця, й зажурити його.[87] Бен Девіс із вебсайту Destructoid похвалив Undertale, відзначивши гумор і персонажів, а також порівняв її атмосферу з грою Cave Story.[6]

Неоднозначні рецензії отримала графіка Undertale. Остін Вокер з Giant Bomb[en] відгукнувся про неї позитивно, назвавши її «простою і приємною».[85] Зі свого боку, дописувачка IGN Келі Плаґ заявила, що графіка Undertale неприваблива, а подеколи й геть потворна, проте музика й анімації це компенсують.[21] Денієл Так написав, що стиль відеогри органічно поєднується з її антуражем.[84]

Нагороди й номінації[ред. | ред. код]

Нагорода Дата Категорія Підсумок Прим.
Global Game Awards 27 листопада 2015 Найкраща інді-гра Друге місце [88]
The Game Awards 3 грудня 2015 Найкраща незалежна гра Номінація [89]
Прогресивні ігри Номінація
Найкраща рольова гра Номінація
Destructoid Awards 22 грудня 2015 Найкраща гра для персональних комп'ютерів Перемога [80]
DICE Awards 18 лютого 2016 Видатні досягнення у гральній галузі Номінація [90]
DICE Sprite Award Номінація
Рольова / багатокористувацька гра року Номінація
Game Developers Choice Awards 16 березня 2016 Інноваційна нагорода Номінація [91]
Найкращий дебют Номінація
Найкращий сюжет Номінація
Independent Games Festival Awards Приз Сіємуса Мак-Наллі Номінація [92]
Авдіо Номінація
Сюжет Номінація
Глядацька нагорода Перемога [93]
SXSW Gaming Awards 19 березня 2016 Гра року Номінація [94]
Заслуга в ігровому процесі Номінація
Найперспективніша нова інтелектуальна власність Номінація
Найкраща гра, профінансована гравцями Перемога [95]
Нагорода Метью Крампа Перемога
NAVGTR Awards 21 березня 2016 Оригінальна рольова гра (New IP) Перемога [96]
Original Light Mix Score (New IP) Номінація
Ігровий дизайн Номінація
Бафта у відеоіграх 7 квітня 2016 Історія Номінація [97]
Dragon Awards 11 серпня 2016 Найкраща фентезійна чи фантастична гра для ПК чи консолей Номінація [98]
Steam Awards 20 грудня 2016 «Я не плачу, щось в око вскочило» Номінація [99]
Steam Awards 4 січня 2018 Найкращий саундтрек Номінація [100]

Deltarune[ред. | ред. код]

Докладніше: Deltarune

31 жовтня 2018 року Тобі Фокс випустив першу частину відеогри Deltarune для Microsoft Windows та macOS, над якою працював з 2012 року.[101][102] За його словами, вона призначена для тих людей, що пройшли Undertale.[103] Незважаючи на те, що назва Deltarune являє собою анаграму до Undertale,[104] Фокс стверджує, що вони непов'язані, а події цих ігор відбуваються в різних світах.[103] Також розробник повідомив, що Deltarune буде набагато масштабнішим проєктом за Undertale, тому він не виключає можливість створення команди для роботи над грою. Фокс планує тільки одне закінчення для Deltarune, що не залежатиме від рішень гравця.[105]

Завваги[ред. | ред. код]

  1. ↑ Також зустрічаються такі варіанти перекладу, як «Підземна легенда», «Підземна історія» тощо.
  2. ↑ англ. In this world it's kill or BE killed. — слова Квітика у грі.
  3. ↑ англ. Every human that falls down here meets the same fate. I have seen it again and again. They come. They leave. They die. You naive child... If you leave the Ruins... They... ASGORE... will kill you. I am only protecting you, do you understand? Go to your room. — слова Торієль у грі.
  4. ↑ англ. LVL — level of violence, англ. EXP — execution points.
  5. ↑ Проєкт Фокса підтримали 2398 людей, зібрана сума була вдесятеро більша порівняно з початковою метою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Good Old Games — 2008.
  2. ↑ https://www.humblebundle.com/store/undertale
  3. ↑ Humble Store
  4. ↑ https://store.playstation.com/en-us/product/UP3893-CUSA08801_00-TFSHVCUTPS400084
  5. ↑ Funniest game on PC. web.archive.org. Rock, Paper, Shotgun. 26 грудня 2015. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 26 травня 2020.(англ.)
  6. ↑ а б в г д е Review: Undertale. Destructoid. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 26 травня 2020.(англ.)
  7. ↑ а б в г Hudson, Laura (24 вересня 2015). In Undertale, you can choose to kill monsters — or understand them. Архів оригіналу за 20 січня 2016.(англ.)
  8. ↑ Undertale Verdict | Rock, Paper, Shotgun. web.archive.org. 16 травня 2016. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 26 травня 2020.
  9. ↑ Kerner, Aaron; Hoxter, Julian (5 листопада 2019). Theorizing Stupid Media: De-Naturalizing Story Structures in the Cinematic, Televisual, and Videogames. Springer Nature. ISBN 978-3-030-28176-2.(англ.)
  10. ↑ Майже як колись: сучасні відеоігри в стилі ретро. Telegraf — журнал дизайнерів. 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  11. ↑ Cobbett, Richard (21 вересня 2015). The RPG Scrollbars: Undertale. Rock, Paper, Shotgun (амер.). Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 26 травня 2020.
  12. ↑ а б Undertale is an EarthBound Inspired Indie RPG. v1.escapistmagazine.com. The Escapist. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020.(англ.)
  13. ↑ Undertale Walkthrough: Items Guide. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 26 травня 2020.(англ.)
  14. ↑ а б RPGamer > Review > Undertale. web.archive.org. 31 грудня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 26 травня 2020.
  15. ↑ Lathan, Patrick. Undertale Review - A Charming, Creative RPG You Should Play. www.gamersnexus.net. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 27 травня 2020.(англ.)
  16. ↑ а б Ігровий топ: три інді-гри, що надихають. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  17. ↑ Vincent, Brittany (26 серпня 2019). The 25 Best RPG Games. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 27 травня 2020.(англ.)
  18. ↑ Asgore Dreemurr (Character). Giant Bomb. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2020.(англ.)
  19. ↑ Farokhmanesh, Megan (7 липня 2013). UnderTale combines classic RPG gameplay with a pacifist twist. Polygon. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 27 травня 2020.(англ.)
  20. ↑ а б Players Still Haven't Figured Out All Of Undertale's Secrets. Kotaku. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 27 травня 2020.(англ.)
  21. ↑ а б в Undertale Review, IGN, архів оригіналу за 21 січня 2016, процитовано 27 травня 2020(англ.)
  22. ↑ а б Undertale dares players to make a mistake they can never take back. Games. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.(англ.)
  23. ↑ а б Endings - Undertale Wiki Guide - IGN, архів оригіналу за 6 травня 2021, процитовано 27 травня 2020(англ.)
  24. ↑ Undertale: Post- genocide pacifist ending. Архів оригіналу за 9 квітня 2020.
  25. ↑ Tim (25 березня 2019). Undertale. Insert Coin Theater (амер.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
  26. ↑ Crowdfund Bookie, July 21 - 27: Terminator 2, UnderTale, Last Dream. Engadget (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
  27. ↑ а б INTERVIEW: TOBY FOX OF UNDERTALE | The Existential Gamer. web.archive.org. 7 листопада 2015. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 28 травня 2020.
  28. ↑ а б Fox, Toby (2016). Undertale Art Book. Fangamer. ISBN 978-9900165927.
  29. ↑ а б в Toby Fox’s Undertale – DEV 2 DEV INTERVIEW #1 | Sean Hogan Game/Stuff/Devblog. web.archive.org. 3 березня 2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 28 травня 2020.
  30. ↑ а б Behind the humor of Toby Fox's Undertale. Kill Screen (амер.). 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
  31. ↑ а б в Undertale Dev: "Every Monster Should Feel Like an Individual" | The Escapist. web.archive.org. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 29 травня 2020.
  32. ↑ а б в г GI Show – Yoshi's Woolly World, Minecraft: Story Mode, Undertale's Toby Fox (англійською) . Game Informer. Архів оригіналу за 13 грудня 2020.
  33. ↑ Andrew (16 березня 2016). How Undertale Makes Reference to 8 Iconic Games. Funcurve (амер.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  34. ↑ Thinking for Ourselves - Toby Fox on Fighting and Introspection in Undertale. Indie Games Plus (амер.). 27 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  35. ↑ Oxford, Nadia (21 квітня 2016). Note Block Beat Box: Listening to Hopes and Dreams from Undertale. USgamer (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  36. ↑ а б Tarason, Dominic (17 жовтня 2018). Undertale DLC hits Taito rhythm ’em up Groove Coaster. Rock, Paper, Shotgun (амер.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  37. ↑ Toph & Scar Show S1 SEASON FINALE - ft. Creator of Undertale, Toby Fox, and Storm Heroes :^). Архів оригіналу за 17 грудня 2017.
  38. ↑ Undertale Dev Celebrates 1 Year Anniversary With Unreleased Music. GameRevolution. 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  39. ↑ - (18 травня 2016). Why the Music to Undertale is Awesome!. The Sound Architect (en-GB) . Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  40. ↑ Martin, Garrett; Writers, Paste Games (5 травня 2020). The Best Videogame Soundtracks of All Time. pastemagazine.com (англ.). Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  41. ↑ * An Examination of Leitmotifs and Their Use to Shape Narrative in UNDERTALE — Part 1 of 2 [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Gamasutra
  42. ↑ UNDERTALE Soundtrack у Steam. store.steampowered.com (укр.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  43. ↑ Orland, Kyle (27 грудня 2015). The best video games of 2015, as picked by the Ars editors. Ars Technica (en-us) . Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 1 червня 2020.
  44. ↑ Undertale now available for Linux on GOG. GamingOnLinux (англ.). Процитовано 1 червня 2020.
  45. ↑ Undertale has an officially sanctioned fan album, and it’s awesome. Kotaku (en-us) . Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  46. ↑ Determination: The Purple Side, by RichaadEB // Ace Waters. RichaadEB // Ace Waters. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  47. ↑ Gwaltney, Javy. Official Undertale Jazz Album Live At Grillby's Released. Game Informer (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  48. ↑ Undertale just got a nice new musical tribute. Kotaku (en-us) . Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  49. ↑ Undertale Soundtrack Coming to Vinyl - IGN (англ.), архів оригіналу за 8 листопада 2020, процитовано 1 червня 2020
  50. ↑ RPGFan Music - Undertale Piano Collections. www.rpgfan.com. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 1 червня 2020.
  51. ↑ Matulef, Jeffrey (15 серпня 2017). Undertale is coming to PS4 and Vita this summer. Eurogamer (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 1 червня 2020.
  52. ↑ Undertale Coming To The PlayStation 4 And Vita On August 15, 2017. Siliconera (амер.). 18 липня 2017. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  53. ↑ Frank, Allegra (15 серпня 2017). Undertale’s trophies are perfectly hilarious. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 1 червня 2020.
  54. ↑ 世界的な大ヒットタイトル『UNDERTALE』がNintendo Switchで発売！ | トピックス | Nintendo. 任天堂ホームページ (яп.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  55. ↑ Undertale will 'eventually' be on Switch. Destructoid (english) . Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 1 червня 2020.
  56. ↑ 記念すべき9月15日に『UNDERTALE』発売へ！ | トピックス | Nintendo. 任天堂ホームページ (яп.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  57. ↑ A Ton Of New Indie Games Are Heading To Switch Soon. Kotaku (en-us) . Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 1 червня 2020.
  58. ↑ а б Undertale. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  59. ↑ Undertale. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 2 червня 2020.
  60. ↑ Undertale. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 28 листопада 2019.
  61. ↑ Peterson, Joel (15 серпня 2017). Review: Undertale (PS4). Destructoid. Enthusiastic Gaming. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 2 червня 2020.
  62. ↑ Sep. 25, Vinny Caravella |; 2015 1:30am. Undertale Review. Giant Bomb (англ.). Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 2 червня 2020.
  63. ↑ Tack, Daniel. Undertale Review — An Enchanting, Exhilarating Journey. Game Informer (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  64. ↑ а б Undertale Review - Nintendo Switch Update. GameSpot (амер.). Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  65. ↑ Undertale Review - IGN (англ.), архів оригіналу за 21 січня 2016, процитовано 2 червня 2020
  66. ↑ Cobbett, Richard (29 вересня 2015). Undertale review. PC Gamer (амер.). Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 2 червня 2020.
  67. ↑ Mackey, Bob (30 вересня 2015). Undertale PC Review: The Art of Surprise. USgamer (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 2 червня 2020.
  68. ↑ You Should Play Undertale. web.archive.org. 4 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 2 червня 2020.
  69. ↑ Hall, Mat (22 вересня 2018). Undertale walkthrough, Pacifist guide and tips for Switch, PS4, Vita and PC. Eurogamer (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  70. ↑ а б Game review: Undertale on PS4 is the ultimate cult classic video game. Metro (англ.). 16 серпня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  71. ↑ а б Cult classic Undertale blasts onto the Switch on September 18th. LootPots (en-GB) . 29 серпня 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 2 червня 2020.
  72. ↑ 6; Kim, Matt (13 серпня 2018). Undertale Switch Collector's Edition Up for Pre-order at Fangamer, Ships in September. USgamer (англ.). Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  73. ↑ Best PC Video Games of All Time. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  74. ↑ Staff, Polygon (4 листопада 2019). The 100 best games of the decade (2010-2019): 100-51. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 2 червня 2020.
  75. ↑ RPS (16 грудня 2015). The RPS Advent Calendar, Dec 16th: Undertale. Rock, Paper, Shotgun (амер.). Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 2 червня 2020.
  76. ↑ Frank, Allegra (16 грудня 2015). Undertale wins GameFAQs' Best Game Ever contest. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  77. ↑ The Jimquisition Game of the Year Awards 2015 – The Jimquisition. web.archive.org. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  78. ↑ Top 5 Best and Worst Games of 2015 | Zero Punctuation Video Gallery | The Escapist. web.archive.org. 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  79. ↑ PC Game of the Year - IGN's Best of 2015 Wiki Guide - IGN (англ.), архів оригіналу за 15 травня 2020, процитовано 2 червня 2020
  80. ↑ а б Destructoid's award for Best PC Game of 2015 goes to... Destructoid (english) . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  81. ↑ Іван Синєпалов (20 березня 2019). Лайфхак для маріупольців: 5 ігор, які можна пройти за один вечір замість перегляду кіна. mrpl.city. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  82. ↑ Wawro, Alex. GTA 5 leads Steam Spy's list of best-selling 2015 Steam games. www.gamasutra.com (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 2 червня 2020.
  83. ↑ Stardew Valley is one of the best-selling PC games of the year as it surpasses 1M copies sold. VentureBeat (амер.). 13 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  84. ↑ а б Tack, Daniel. Undertale Review — An Enchanting, Exhilarating Journey. Game Informer (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  85. ↑ а б Sep. 25, Vinny Caravella |; 2015 1:30am. Undertale Review. Giant Bomb (англ.). Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 2 червня 2020.
  86. ↑ Correspondent, Jesse Singal Globe; February 11; 2016; Comments, 10:00 p m Email to a Friend Share on Facebook Share on TwitterPrint this Article View. Best game ever? No, but ‘Undertale’ warrants the hype - The Boston Globe. BostonGlobe.com (амер.). Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  87. ↑ Undertale for Best Written Game 2015 | Extra Punctuation | The Escapist. web.archive.org. 14 листопада 2018. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 2 червня 2020.
  88. ↑ Global Game Awards 2015. Game Debate. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  89. ↑ Here are the nominees for The Game Awards 2015. Polygon. 13 листопада 2015. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  90. ↑ DICE Awards finalists include Fallout 4, Witcher 3, Life is Strange and more. Polygon. 13 січня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  91. ↑ The Witcher 3, Metal Gear Solid 5 lead nominees for GDC 2016 Awards. VG247. 8 січня 2016. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  92. ↑ Her Story, Undertale, Darkest Dungeon receive multiple 2016 IGF Award nominations. VG247. 6 січня 2016. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  93. ↑ Staff. Her Story takes home top honors at the 18th annual IGF Awards. www.gamasutra.com (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  94. ↑ Bloodborne, Metal Gear Solid 5 among SXSW Gaming Award nominees. Polygon. 25 січня 2016. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  95. ↑ Sarkar, Samit (21 березня 2016). The Witcher 3 takes top honors at yet another award show, the SXSW Gaming Awards. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  96. ↑ 2015 Winners. National Academy of Video Game Trade Reviewers. 21 березня 2016. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  97. ↑ Rocket League, The Witcher 3, Fallout 4, others up for BAFTA Best Game Award. VG247. 10 березня 2016. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
  98. ↑ Vote for the Dragon Awards!. Dragon Con. 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2018.
  99. ↑ Sarkar, Samit (20 грудня 2016). 2016 Steam Awards finalists go all the way back to 2006. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 2 червня 2020.
  100. ↑ 2017 Steam Awards Best Soundtrack Nominee | Video Game Honor | VideoGameGeek. videogamegeek.com (амер.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 2 червня 2020.
  101. ↑ 『DELTARUNE Chapter 1』が2/28に配信決定 | トピックス | Nintendo. 任天堂ホームページ (яп.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  102. ↑ Hernandez, Patricia (31 жовтня 2018). Cult RPG Undertale gets a surprise spinoff for Halloween. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 1 червня 2020.
  103. ↑ а б DELTARUNE. www.deltarune.com. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  104. ↑ Frank, Allegra (31 жовтня 2018). Undertale creator's new game is Deltarune, a mysterious surprise. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 червня 2020.
  105. ↑ Kent, Emma (2 листопада 2018). Undertale creator suggests it's going to be a while before we see more Deltarune. Eurogamer (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 1 червня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
TV Tropes · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · вікі Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Undertale&oldid=41796800