Uranus Orbiter and Probe — Вікіпедія

Uranus orbiter and probe — місія з вивчення Урана, його атмосфери, кілець і супутників, частиною якої є орбітальний апарат і атмосферний зонд, рекомендована НАСА в рамках Planetary Science Decadal Survey[en] 2013—2022[1][2]. Вона є для американського агентства третім пріоритетним проєктом після дослідження Марса і EJSM.

Підготовку місії до планети здійснюватимуть 168 вчених з Європи та США. Керівник проєкту Кріс Арріддж, фахівець із лабораторії космічних досліджень Мюлларда при університетському коледжі Лондона[3].

Найкращим двигуном для такої місії є ЕРД, що дасть змогу збільшити масу апарату порівняно з аналогічною в разі використання хімічних ракетних двигунів. Запуск місії планується у 2020—2023 роках. Час у дорозі до Урана з сонячною ЕРД становитиме 13 років, з одним гравітаційним маневром біля Землі, зі стартовим вікном 21 день щороку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Planetary Science Decadal Survey 2013—2022 (англ.). Solar System Exploration. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 2012-1-1.
  2. Vision and Voyages for Planetary Science in the Decade 2013—2022 (англ.). Solar System Exploration. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 2012-1-1.
  3. Учёные займутся подготовкой миссии к планете Уран. 2012over.ru. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 2012-1-1.