French
DeutschWISE — Вікіпедія
| WISE | |
.jpg) | |
| Маса | 661 кг[1] |
|---|---|
| Країна |  США[2] |
| Попередник | Interstellar Boundary Explorer |
| Наступник | NuSTAR |
| Країна походження | США[2] |
| Початкова точка маршруту | Vandenberg Space Force Base Space Launch Complex 2 Westd[3] |
| Ракета-носій | Delta-2[3] |
| Оператор | Лабораторія реактивного руху[4] |
| Несе наукове обладнання | інфрачервоний телескопd |
| Дата запуску космічного апарату за UTC | 14 грудня 2009[3] |
| Тип орбіти | сонячно-синхронна орбіта[2] |
| Період обертання | 5700 секунда |
| Виробник | Ball Aerospace & Technologies[2] і Space Dynamics Laboratoryd[4] |
| Двигун (рушій) | spacecraft solar arrayd[2][1] |
| Довжина або відстань | 1,73 м[1] |
| Ширина | 2 м[1] |
| Висота | 2,85 м[1] |
| Платформа космічного апарата | BCP-300d[5] |
| Головний дослідник | Edward L. Wrightd[4] і Емі Майнцер[4] |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 WISE у Вікісховищі | |
WISE (англ. Wide-field Infrared Survey Explorer, дос. «ширококутний інфрачервоний оглядовий дослідник») — інфрачервоний орбітальний телескоп NASA, запуск якого відбувся 14 грудня 2009 року з бази військово-повітряних сил Ванденберг у Каліфорнії. На орбіту апарат вивела ракета-носій Delta II.
WISE — спільним проєкт Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі і Лабораторії реактивного руху, який фінансувався НАСА[6]. Вартість проєкту склала близько 320 млн доларів США.
WISE перебуває на орбіті заввишки 525 кілометрів і містить 40-сантиметровий телескоп, чутливий до хвиль довжиною 3—25 мікрометрів. Телескоп призначений для вивчення астероїдів і комет, шляхи яких пролягають поруч із Землею. Він допоможе вченим точніше визначити їхні розміри й склад. WISE також необхідний астрономам для вивчення віддалених галактик, оточених хмарами пилу. Пил непроникний для випромінювання видимого діапазону хвиль, тому такі об'єкти не можна вивчати за допомогою звичайних оптичних телескопів (таких як «Габбл»). WISE може вивчати галактики, віддалені від Землі на відстань до 10 мільярдів світлових років.
«Холодне» дослідження[ред. | ред. код]
Щоб інфрачервоний телескоп отримував чіткі зображення й міг бачити дуже слабкі об'єкти, необхідно, щоб температура його детекторів була дуже низька. WISE охолоджувався рідким воднем, запасів якого вистачило на 10 місяців. Чутливість WISE була приблизно в 500 разів вища, ніж міг забезпечити інфрачервоний космічний телескоп IRAS, який працював на орбіті за 25 років до нього. Детектори телескопа за допомогою рідкого водню охолоджувалися до температури 12 К (−261 °C). Завдяки цьому телескоп міг бачити ті об'єкти, що випромінюють слабко або дуже далекі об'єкти, випромінювання від яких практично повністю поглинається на шляху до Землі. Загалом WISE здійснив два детальні огляди всього неба.
NEOWISE[ред. | ред. код]
У вересні 2010 року рідкий водень скінчився, і телескоп почав «теплу» частину своєї місії, що одержала назву NEOWISE. Температура детекторів під час цієї частини місії становила близько 70 К (-203 °C), і телескоп спостерігав комети й астероїди, зокрема ті, що проходять неподалік Землі. WISE виявив 19 нових комет, понад 33,5 тисяч астероїдів, серед яких було 120 навколоземних об'єктів (англ. Near Earth Objects).
27 березня 2020 року телескоп відкрив комету C/2020 F3 (NEOWISE).[7] У липні 2020 року комету можна було спостерігати неозброєним оком. Вона була доступна для спостережень і з території України.
Підсумки роботи[ред. | ред. код]
У лютому 2011 року телескоп астрономи остаточно вимкнули. За час своєї роботи він отримав близько 1,8 мільйона знімків астероїдів, комет, далеких галактик та інших «холодних» об'єктів. Учені перевели телескоп у сплячий режим і не збираються найближчим часом вмикати його знову.
Обробка й публікація даних[ред. | ред. код]
У квітні 2011 НАСА опублікувало значну частину даних, зібраних інфрачервоним телескопом WISE[8]. У вільному доступі розміщено результати спостережень 57 % площі небесної сфери, виконаних WISE у перші 105 днів роботи. Архів забезпечено простою інструкцією з пошуку зображень[6]. «Дані WISE мають привернути увагу астрономів-аматорів, які, я впевнений, зуміють відшукати що-небудь нове й незвичайне», — сказав керівник проєкту Edward L. Wright[en] з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.
2012 року опубліковано повний обсяг даних «кріогенної» частини місії[9], після чого попередня публікація втратила актуальність.
Крім WISE на орбіті перебувало ще два інфрачервоні телескопи. Один з них, Спітцер, був запущений 2003 року. Його роботою керує Американське космічне агентство. Другий інфрачервоний телескоп, європейський «Гершель», є найбільшим телескопом з-поміж будь-коли запущених у космос.
Галерея[ред. | ред. код]
-
WISE перед початком місії на орбіті -
WISE змонтований на вершині ракети Delta II -
WISE, художнє зображення -
Схема телескопа
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д http://wise.ssl.berkeley.edu/documents/wise%20launch%202009-12-03.pdf
- ↑ а б в г д https://space.skyrocket.de/doc_sdat/explorer_wise.htm
- ↑ а б в McDowell J. Jonathan's Space Report — 1989.
- ↑ а б в г https://www.jpl.nasa.gov/missions/wide-field-infrared-survey-explorer-wise
- ↑ https://space.skyrocket.de/doc_sat/ball_rs-300.htm
- ↑ а б WISE Preliminary Data Release. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 26.03.2015.
- ↑ Seiichi Yoshida. C/2020 F3 ( NEOWISE ). Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
- ↑ Часть данных с телескопа WISE стала общедоступной. Архів оригіналу за 18 квітня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
- ↑ WISE All-Sky Data Release. 2013 March 21. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 26.03.2015.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: WISE |
- Офіційна сторінка проєкту
- WISE Mission Profile by NASA's Solar System Exploration
- Ball Aerospace Passes WISE CDR [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- In Search of Dark Asteroids (and Other Sneaky Things)
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
