Warhammer 40,000: Dark Millennium — Вікіпедія

Warhammer 40,000: Dark Millennium
Розробник Vigil Games (2007-2013)
Видавець THQ
Жанр(и) невідомо
Платформа Microsoft Windows
Дата випуску скасований
Режим гри багатокористувацька гра і однокористувацька гра
Офіційний сайт

Warhammer 40,000: Dark Millennium, раніше відома як Warhammer 40K MMO і Warhammer 40,000: Dark Millennium Online — невипущена відеогра за всесвітом Warhammer 40,000, яка розроблялася студією Vigil Games — філіалом компанії THQ.

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Засновник студії Vigil Games Дейв Адамс обіцяв, що гра виглядатиме так, "...щоб той, хто проходить повз Dark Millennium Online, не зміг відразу визначити жанр гри. Інтерфейс у нас буде спартанський: не зовсім як в шутерах, але вже близько".

Також обіцялося багато дистанційних боїв, але відводилося місце і рукопашним сутичкам[1].

Розробка[ред. | ред. код]

Гру було анонсовано 1 березня 2007 року, додаткова інформація вийшла разом з трейлером на виставці E3 2010[2].

Dark Millennium планувалося як багатокористувацька онлайн-гра, проте Vigil Games оголосили, що вони відкидатимуть ММО-компоненти гри, щоб зосередитися на одиночній грі з більш традиційним мультиплеєром[3].

29 березня 2012 року також і глава THQ Брайан Фаррелл оголосив, що концепція Warhammer 40000: Dark Millennium буде перероблена на однокористувацький шутер. При цьому одиночна кампанія мала бути доповнена різноманітними мережевими режимами. Причиною таких змін він назвав нестачу коштів на створення і підтримку повноцінної MMORPG[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Warhammer 40k: Dark Millennium Online - a Grim Dark Future. Архів оригіналу за 31 січня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  2. "E3 2010: Warhammer 40,000: Dark Millennium Online Update" [Архівовано 28 червня 2010 у Wayback Machine.], "IGN", 2010-06-16
  3. "THQ: Warhammer 40,000: Dark Millenium is no longer an MMO" [Архівовано 17 вересня 2014 у Wayback Machine.], 2012-3-29
  4. Новость - Warhammer 40000: Dark Millennium Online уходит в оффлайн. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.