French
DeutschX-діапазон — Вікіпедія
| X-діапазон | |
| Попередник | C-діапазон (IEEE) |
|---|---|
| Наступник | Ku-діапазон |
X-діапазон (X band) — діапазон частот сантиметрових довжин хвиль, що використовуються в радіолокації, наземному та супутниковому радіозв'язку. За визначенням IEEE, цей діапазон простягається від 8 до 12 ГГц електромагнітного спектра (довжини хвиль від 3,75 до 2,5 см)[1], хоча в супутниковому зв'язку цей діапазон «зрушений» у бік C-діапазону і лежить приблизно між 7 та 10,7 ГГц[2].
Супутникові системи[ред. | ред. код]
У супутниковому зв'язку частина X-діапазону між 7,9 і 8,4 ГГц для лінії Земля — Супутник (uplink), і між 7,25 та 7,75 ГГц для лінії Супутник — Земля (downlink) зарезервована для фіксованого супутникового зв'язку у військових цілях. Так, російські військові супутники-ретранслятори «Радуга-1[ru]» та «Радуга-1М[ru]» працюють у цьому діапазоні. Їхні ретранслятори X-діапазону були заявлені в Міжнародному комітеті реєстрації частот (ITU-R) під найменуванням «Галс» (позначення від Gals-1 до Gals-18, виключаючи Gals-13) і служать для забезпечення урядового та військового зв'язку[3]. Цей діапазон зазвичай називається «X-діапазон 7/8 ГГц».
Далекий космічний зв'язок[ред. | ред. код]
Частина X-діапазону зарезервована для далекого космічного зв'язку. На цей момент американська мережа Deep Space Network (DSN) активно використовує цей діапазон для зв'язку з міжпланетними КА через станції Голдстоун[en] у пустелі Мохаве в Південній Каліфорнії (США), Комплекс дальнього космічного зв'язку в Канберрі (Австралія) та Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку (Іспанія). Крім X-діапазону, також використовуються S-діапазон і K-діапазон.
Найвідоміші американські міжпланетні станції, для зв'язку з якими використовувався X-діапазон: місія «Вікінг» до Марса; місія «Вояджер» до зовнішніх планет Сонячної системи; місія «Галілео» до Юпітера і «Кассіні — Гюйгенс» до Сатурна.
Радянська система далекого космічного зв'язку, заснована на радіотелескопах РТ-70 та П-400П, працювала в C- та X-діапазонах. Антени встановлені в Західному та Східному центрі далекого космічного зв'язку, поблизу Євпаторії та Уссурійська[4].
РЛС[ред. | ред. код]
X-діапазон широко використовується в радіолокації. У цьому діапазоні використовуються радари багатьох типів як у військових, так і в цивільних цілях. Так, наприклад, радари X-діапазону широко використовуються в метеорології, позаяк через меншу довжину хвилі (у порівнянні з діапазонами L- і S- і C-) ці радари більш чутливі до туману та хмар, що складаються з дрібних крапель води, а також використовуються для виявлення снігових опадів та зон неінтенсивного дощу. З іншого боку, через невеликі розміри їх антен ці радари легко зробити на мобільній основі, що спрощує їх використання[5].
Крім того, радари X-діапазону використовуються в радіонавігації, в управлінні рухом суден, в управлінні повітряним рухом та інших областях[6].
У військових цілях радари X-діапазону використовуються для виявлення літаків, балістичних ракет та контрбатарейної боротьби.
Радари ДПС[ред. | ред. код]
Поліцейські дорожні радари використовують кілька несучих радіочастот, але найстарішою та основною є частота 10 525 МГц (±25 МГц). Безліч імпортних та російських радарів ДПС використовували цю частоту, з яких найпопулярнішими були «Бар'єр» та «Сокіл». Найперший радянський вимірювач швидкості «Бар'єр» наприкінці 90-х був знятий з виробництва через велике опромінення користувача. Радар наступного покоління «Сокіл» був менш шкідливим, але його також перестали випускати у 2008 році через низьку точність вимірювань, що виробляються у X-діапазоні[7][8].
Сучасні дорожні радари працюють у діапазонах K- та Ka-.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ A. Bole, A. Wall, A. Norris. The Radar System – Technical Principles // Radar and ARPA Manual (Third Edition). — Oxford : Butterworth-Heinemann, 2014.
- ↑ Satellite Frequency Bands. Satoms Online Courses (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Raduga (Gran/Globus) series (Russian Federation), Spacecraft - Defence. Jane's. Процитовано 23 лютого 2011.
- ↑ Вехи истории. 1946-2006, ТЕЛЕМЕТРИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ. Российский научно-исследовательский институт космического приборостроения. Архів оригіналу за 30 березня 2007. Процитовано 25 квітня 2011.
- ↑ Radar Bands. Weather Edge Inc. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 24 квітня 2011.
- ↑ Диапазоны частот и длин волн, используемые в радиолокации. radartutorial.eu. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Что такое антирадар. Магазин "ExpertAuto". Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 24 квітня 2011.
- ↑ X - диапазон. I-Radar.ru. Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 24 квітня 2011.