Єсентуки (мінеральна вода) — Вікіпедія

Будівля грязелікарні імені Н. А. Семашко (курорт Єсентуки)

Єсентуки́ — мінеральні води популярного великого бальнеологічного курорту Росії Єсентуки, що спеціалізується на лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки та порушення обміну речовин.

Базовими лікувальними засобами курорту є понад двадцять джерел мінеральних вод. Найбільш відомі серед них: «Єсентуки № 20», «Єсентуки № 17», «Єсентуки № 4», «Єсентуки № 2 (нова)» та багато інших. Води джерел використовуються для пиття, прийому ванн, зрошень, інгаляцій. У лікувальних цілях (грязелікування) також використовують сульфідну мулову грязь Тамбуканського озера.

Історична довідка[ред. | ред. код]

День заснування міста-курорту Єсентуки відзначається 27 серпня[1]. Як курорт Єсентуки визнали пізніше П'ятигорська і Желєзноводська. У 1847 році намісник на Кавказі князь Воронцов затверджує проект галереї, що являє собою будівлю на англійський манер з візантійськими і мавританськими елементами архітектури та джерелом мінеральної води Єсентуки № 17. Її відкриття відбулося через чотири роки — в 1856-му.

Після завершення будівництва залізничної гілки до станції Єсентуки, потік відпочиваючих різко збільшився. Популярність курорту на початок ХХ століття досягла величезних розмірів: за показником відвідуваності Єсентуки впевнено вийшли на перше місце. Курорт Єсентуки розширюється: будуються санаторії, грязелікарні, готелі. До 1917 року в нинішній курортній зоні було побудовано затишне дачне селище, кожна будівля у якому стала маленьким архітектурним шедевром.

Справжня курортна історія Єсентуків почалася 1925-го, коли всі великі споруди були перетворені в санаторії. Поряд з цим в місті будувалися нові здравниці. Постійно велися роботи з озеленення та благоустрою міста. Саме з 1925 року станиця Єсентукська отримала назву «місто-курорт Єсентуки».

У роки Другої світової війни курорт Єсентуки був тимчасово окупований. 11 січня 1943 року Єсентуки звільнені від загарбників[1]. 5 червня 1964 року Рада Міністрів РРФСР ухвалила директиву «Обмежити прописку громадян в містах-курортах П'ятигорську, Кисловодську, Желєзноводську, Єсентуках, Мінеральних Водах і прилеглих до них населених пунктах Ставропольського краю»[2].

21 червня 2002 місто-курорт значно постраждало від руйнівної повені на річках Подкумок та Бугунта.

5 грудня 2003 у другому вагоні приміського електропоїзда, що прямував за маршрутом Кисловодськ — Мінеральні Води о 7 годині 42 хвилини (за московським часом) при під'їзді до залізничного вокзалу станції Єсентуки стався теракт. В результаті вибуху загинуло 36 осіб, ще 155 отримали поранення.

Різновиди та хімічний склад[ред. | ред. код]

Ессентукськє родовище містить вуглекислі (концентрація розчиненого СО2 1,0—3,0 г/дм3) хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води типу «Єсентуки №4» з мінералізацією 7—10 г/дм3 (на терині санаторію пробурено 11 свердловин[3]) і типу «Єсентуки №17» з мінералізацією 10—15 г/л (5 джерел[3]); сероводородно-вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води середньої мінералізації та інші. Сумарна віддача Ессентукских і Бештаугорских родовищ перевищує 800 м3/добу. Мінеральні води використовуються на курорті Єсентуки для питного лікування та проведення зовнішніх процедур[4].

Мінералізація і основний іонний склад (мг/дм3) деяких мінеральних вод міста-курорту Єсентуки[5]:

Назва Єсентуки цілюща[6] Єсентуки Нова-55[7] Єсентуки №2 Нова[8] Єсентуки №4[9] Єсентуки №17[10] Єсентукська Гірська[11]
Джерело Єсентукськє родовище, свердловина №73.




Єсентукськє родовище, свердловина №55.





Суміш мінеральних вод Бештаугорського родовища із свердловин №2Б і №66.



Єсентукськє родовище, свердловини №№33-біс, 34-біс, 39-біс, 41-біс, 49-Е, 418', 56, 57-РЕ-біс, 71. Єсентукськє родовище, свердловини №№17-біс, 36-біс, 46.



Єсентукськє родовище мінеральних вод, гірська ділянка, свердловина №70.

Призначення лікувально-столова столова прісна лікувально-столова лікувально-столова лікувальна столова прісна
Мінералізація середня (7,0—8,0 г/л) прісна (0,4—0,9 г/л) низька (3,0—6,5 г/л) средняя (7,0—10,0 г/л) висока (10,0—14,0 г/л) прісна (0,5—0,8 г/л)
HCO3-
1600—1800
200—350
1000—2000
3400—4800
4900—6500
220—500
SO4-
1300—1600
100—170
900—1600
менш ніж 25
менш ніж 25
менш ніж 90
Cl-
1800—2000
50—100
200—750
1300—1900
1700—2800
менш ніж 80
I-
0,47
Ca2+
менш ніж 250
менш ніж 50
100—350
менш ніж 150
50—200
менш ніж 20
Mg2+
менш ніж 100
менш ніж 50
менш ніж 100
менш ніж 100
менш ніж 150
менш ніж 10
Na+ + K+
2100—2400
190—250
800—1500
2000—3000
2700—4000
120—250
Н2SiO3
100—180
30—80
Н3BO3
30—60
40—90
CO2
500—800
500—1800
500—2350

«Єсентуки № 20» — столова прісна питна вода з низькою мінералізацією зі свердловини № 2Б Бештаугорського родовища, а також вода Юцкого джерела П'ятигорського родовища[12].

«Єсентуки Нова» — суміш мінеральних вод Ессентукского родовища із свердловин № 1-КМВ-біс № 55 змішаних в пропорції 1:2 і джерельної води[13].

Лікувальні властивості[ред. | ред. код]

До лікувальних і лікувально-столових мінеральних вод слід ставитися як до ліків, яки створені самою природою та приймати їх у визначений час і у зазначеному дозуванні суворо за призначенням лікаря. Мінеральні води курорту «Єсентуки» рекомендують для профілактики загострень та лікування різних хронічних захворювань (у стадії клініко-лабораторної ремісії)[14]:

Розташування джерел[ред. | ред. код]

На терені та в околицях міста-курорту Єсентуки пробурено багато свердловин, які відрізняються одна від одної не тільки датою буріння, але й за глибиною, а також хімічним складом води та її природною температурою. При цьому два джерела належать до групи сірководневих вуглекислих, за змістом сірководню (16—20 мг/дм3), мінералізації у межах 4,7—5,6 г/л і концентрації вуглекислоти не менше 1,0 г/л. Води цих джерел Єсентуків належать до бальнеологічної групи мінеральних вод, зі слабосульфидным складом[3][15].

У 1967 році було пробурено та облаштовано свердловину під першим номером, яка розташована в чотирьох кілометрах північніше міста Єсентуки. За хімічним складом мінеральна вода з цієї свердловини відноситься до хлоридно-гидрокарбонатных вод, з підвищеним вмістом магнію і сульфатів, її природна температура досить висока: +42 °C. Безпосередньо на територію курорту вода з джерела № 1 подається не в чистому вигляді, а в суміші зі слабомінералізованою водою (мінералізація 0,7 г/л), яка надходить зі свердловини під номером 55, яка була пробурена ще в 1966 році. За хімічним складом (хлориди, гідрокарбонати, натрій, кальцій) та величиною природної температурі вода цього джерела подібна воді зі свердловини № 1. Розташована свердловина № 55 на невеликій відстані від свердловини № 1. При цьому обидві свердловини експлуатуються методом самовилива. Змішуються води із свердловин № 1 і № 55 в момент надходження в накопичувальні ємності Нижніх і Верхніх ванн (співвідношення 1:2)[15]. При цьому змішана вода має хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатний кальцієво-натрієвий з підвищеним вмістом іонів магнію склад (дуже близький до первозданного типу мінеральної води джерела № 20), її мінералізація — 3,0 г/л, вміст розчиненої вуглекислоти, перевищує 1,0 г/л. В 1987 році на основі цієї води, що отримала назву «Ессентукська нова», було організовано питний бювет[3].

У 1989 році на терені Єсентуків побудована найбільша в країні питна галерея, розрахована на 5 000 відвідувань на добу. Архітектурне рішення галереї, у тому числі ротонда, яка була побудована з граніту та мармуру, стало справжньою окрасою міста-курорту. Мінеральні води «Єсентуки № 4», «Єсентуки № 17» і «Єсентуки Нова» надходять у галерею зі свердловин, яки належать до Ессентукского та Бештаугорского родовищ[16].

Промислове виробництво[ред. | ред. код]

У роздрібній торговельній мережі є в наявності великий вибір мінеральних вод «Єсентуки» від різних виробників (також зустрічаються і підробки). Незважаючи на це, необхідно чітко уявляти собі, що цілющі властивості мінеральної води досить складно зберегти в повному обсязі. На думку лікарів курорту Єсентуки, найбільший лікувальний ефект дає дозований прийом мінеральної води безпосередньо з бювету, куди вода надходить зі свердловини не втративши своєї природної температури. Після виходу на поверхню, мінеральна вода остигає на відкритому повітрі та протягом 15—20 хвилин втрачає частину катіонів, а разом з ними і частину своїх лікувальних властивостей. Тим не менш, під контролем фахівців певна кількість мінеральних вод бальнеологічного курорту розливається в склотару на заводах, що розташовані у місті Єсентуки. Для максимального збереження лікувальних властивостей мінеральну воду, отриману з свердловин, обробляють розчином срібла. При дотриманні умов зберігання пляшок в горизонтальному положенні в темному і прохолодному приміщенні мінеральна вода здатна не втрачати цілющих якостей протягом практично необмеженого періоду часу. Необхідно пам'ятати, що збереження лікувальних властивостей будь-якої мінеральної води можливе тільки у скляній тарі[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Календарь государственных праздников Российской федерации, памятных дат и знаменательных событий Ставропольского края на 2011 год (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  2. Об ограничении прописки граждан в городах-курортах Пятигорске, Кисловодске, Железноводске, Ессентуках, Минеральных Водах и прилегающих к ним населенных пунктах Ставропольского края (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 28 лютого 2015.
  3. а б в г РусКурорт:. Описание курорта Ессентуки (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  4. Перечень курортов России с обоснованием их уникальности по природным лечебным факторам (Методические указания утверждены Министерством здравоохранения Российской Федерации 22.12.99 N 99/228) (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  5. Минеральные воды (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  6. Ессентуки целебная (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  7. Ессентуки новая-55 (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  8. Ессентуки № 2 Новая (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  9. Ессентуки № 4 (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  10. Ессентуки № 17 (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  11. Ессентукская Горная (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  12. Ессентуки № 20 (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  13. Ессентуки новая (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  14. а б Минеральные источники Ессентуки: польза и вред (рос.). Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  15. а б Минеральные источники Ессентуки: польза и вред (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  16. Карта расположения санаториев Ессентуков (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 28 лютого 2015.

Посилання[ред. | ред. код]