Іващенко Валерій Володимирович (футболіст) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іващенко.
Ф
Валерій Іващенко
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Володимирович Іващенко
Народження 25 листопада 1980(1980-11-25)[1] (43 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998—2003 Україна «Металург» (З) 25 (0)
1998—2003 → Україна «Металург-2» (З) 57 (10)
2004 Україна «Спартак» (ІФ) 1 (0)
2004 → Україна «Спартак-2» (К) 2 (0)
2004—2008 Україна «Оболонь» 104 (27)
2008—2009 Україна «Нафтовик-Укрнафта» 33 (7)
2010—2011 Україна «Олександрія» 37 (6)
2011—2013 Україна «Оболонь» 1 (0)
2012 → Україна «Оболонь-2» 9 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2014—2017
2017
2020
2021—
2021— 		Україна «Оболонь-Бровар-2»
Україна «Оболонь-Бровар»
Україна «Оболонь»
Україна «Оболонь»
Україна «Оболонь»
в.о.
в.о.
в.о.

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Валерій Володимирович Іващенко (нар. 25 листопада 1980, Київ) — український футбольний тренер, колишній футболіст, що виступав на позиції півзахисника. З 2021 року — головний тренер ФК «Оболонь».

Старший брат іншого українського футболіста, Олександра Іващенка.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав у 1998 році в складі вищолігового запорізького «Металурга», паралельно з матчами в першій команді залучався й до виступів за друголіговий фарм-клуб запорожців, «Металург-2». У 2004 році перейшов до першолігового івано-франківського «Спартака», але зігравши 1 поєдок у футболці івано-франківців, був відправлений до їх фарм-клубу, «Спартака-2» (Калуш). Проте й у Калуші основним гравцем не став, зігравши в 2 поєдинках другої ліги. Тому того ж року приєднався до першолігової столичної «Оболоні». 16 квітня 2007 року на 10-й хвилині поєдинку проти ФК «Львова» зіткнувся з партнером по команді, через що отримав численні переломи кіток обличчя[2]. У складі «пивоварів» відіграв майже 4 сезони. З 2008 по 2009 рік був гравцем охтирського «Нафтовика-Укрнафти». На початку січня 2010 року був на перегляді в ФК «Кривбасі», але не зміг вразити тренерський штаб криворожан[3][4]. У 2010 році підписав контракт з ПФК «Олександрія». У футболці олександрійців дебютував 15 березня 2010 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 17-о туру першої ліги проти луцької «Волині». Валерій вийшов у стартовому складі, на 14-й хвилині отримав жовту картку, а на 61-й хвилині його замінив Олександр Казанюк[5]. Дебютним голом у складі ПФК відзначився 23 травня 2010 року на 67-й хвилині переможного (4:0) домашнього поєдинку 31-о туру першої ліги проти івано-франківського «Прикарпаття». Іващенко вийшов на поле в стартовому складі, а на 68-й хвилині його замінив Олександр Кочура[6]. В Олександрії відіграв півтора сезони, за цей час у першій лізі чемпіонату України відіграв 37 матчів та відзначився 6-а голами, ще 3 матчі (1 гол) провів у кубку України. Напередодні початку сезону 2011/12 років повернувся до київської «Оболоні». Проте основним гравцем «пивоварів» не став, зігравши того сезону в одному поєдинку. Наступний сезон провів в «Оболоні-2», але й там не був основним гравцем. У команді виступав до 2013 року, коли київський клуб було розформовано. У 2013 році став гравцем новоствореного аматорського клубу «Оболонь-Бровар». Був у заявці «Оболонь-Бровара» на другу лігу сезону 2013/14 років, але на поле не виходив. По закінченні цього сезону завершив кар'єру гравця[7].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 2014 році очолив «Оболонь-Бровар-2», яка виступала у чемпіонаті Київської області[8]. У 2017 році виконував обов'язки головного тренера першої команди[9][10]. З 2018 року — асистент головного тренера київської «Оболоні-Бровар»[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Іващенко повертається до Києва. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  3. ↑ Ряд гравців «Кривбасу» виставлено на трансфер. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  4. ↑ Кривбас назвав список непотрібних. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  5. ↑ «Волинь» (Луцьк) — ПФК «Олександрія» (Олександрія). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  6. ↑ ПФК «Олександрія» (Олександрія) — ФСК «Прикарпаття» (Івано-Франківськ). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  7. ↑ Іващенко: «Для нашої команди авторитетів немає». Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  8. ↑ Валерій Іващенко очолив другу команду Оболоні
  9. ↑ Оболонь-Бровар тимчасово прийняв наставник молодіжної команди. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  10. ↑ В.о. головного тренера Оболонь-Бровар став Валерій Іващенко. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  11. ↑ П'ятенко очолив Оболонь-Бровар. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
«Оболонь» — поточний склад
Головні тренери команд Прем'єр-ліги України 2023/24
Юрій Вернидуб («Кривбас») • Ярослав Вишняк («Колос») • Роман Григорчук («Чорноморець») • Сергій Долганський (в. о.) («Ворскла») • Олег Дулуб (ЛНЗ) • Валерій Іващенко («Оболонь») • Юрій Коваль (в. о.) («Зоря») • Желько Любенович (ФК «Минай») • Юрій Максимов («Дніпро-1») • Віталій Пономарьов («Рух») • Маріно Пушич («Шахтар») • Руслан Ротань (ФК «Олександрія») • Віктор Скрипник («Металіст 1925») • Олег Шандрук («Верес») • Олександр Шовковський («Динамо») • Сергій Шищенко (в. о.) («Полісся»)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іващенко_Валерій_Володимирович_(футболіст)&oldid=41132221