Ідея нації — Вікіпедія

Ідея Нації

«Ідея Нації» — символ «» («»)[1] активно використовується українськими націоналістичними організаціями[2]. Найширше його використовують члени Соціал-Національної Асамблеї, цивільного корпусу «Азов» і штурмової бригади «Азов».

Опис[ред. | ред. код]

Символ «Ідея Нації» є монограмою літер «І» та «N». Форма написання літери «N» відповідає традиційному, давньоукраїнському стилю правопису[3]. Монограма, утворена шляхом переплетення вказаних літер, при чому, літера «І» вертикально і в центрі перетинає поперечний елемент літери «N»[3].

За роки від часу своєї появи символ значно поширився, тож з'явилося чимало його інтерпретацій - накреслень: базове, класичне, атакуюче, штурмове, польове, міжнародне, мілітарне, націократичне, язичницьке, оберіг, тероборонівське, середньовічне, рукописне, київське, фрайкорівське (використовується підрозділом «Фрайкор»), ПУ (подвійна монограма, що використовувалась організацією «Патріот України»), кежуальна, ієрогліф.

Історія використання[ред. | ред. код]

Символ «Ідея Нації» був створений у 1992 році, як емблема Соціал-національної партії України. Автором символу є художник Нестор Пронюк (в різний час займав в лавах СНПУ посади «уповноваженого з питань пропаганди і агітації» та «уповноваженого з питань зовнішніх зв’язків»). Він розробив графічний символ на замовлення Комітету уповноважених (колегіальний орган керівництва СНПУ)[4].

Згодом використання «Ідеї Nації» підтримали організація «Патріот України», полк АЗОВ, Третя Штурмова Бригада ЗСУ, харківський підрозділ «Фрайкор» та інші націоналістичні структури й організації, що входили до складу Соціал-Національної Асамблеї[5].

Монограма блакитного кольору зображувалася на партійних знаменах, чорного — на знаменах товариства сприяння Збройним Силам та Військово-Морському Флоту «Патріот України». Колір знамен в обох випадках був золотим.

За твердженням[6] автора блогу про ідеологію Азову Олексія Рейнса, на сьогоднішній момент символ «Ідея Nації» є фактичним символом українського націоналізму загалом та на нього не розповсюджуються жодні авторські права[7].

Сам автор «Ідеї Nації», Нестор Пронюк, в інтерв’ю зазначає: «…я не відчуваю якихось авторських амбіцій. Його [символу Ідея Nації – прим.] поширення – найвище визнання. Це вже надбання національної творчості…».

Галерея[ред. | ред. код]

З'їзд організації «Патріот України» у квітні 2008 року. «Ідея нації» та схожа на неї монограма літер П і У, що також використовувалася організацією

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У unicode-і склади письма Ї «сі» (U+A46D) та «джі» (U+A3E2).
  2. Полк «Азов» пояснил значение символа на своем шевроне. ТСН.ua (укр.). 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 10 березня 2020.
  3. а б Опис емблеми Соціально-Національної Партії України [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.], Міністерство юстиції України. Процитовано: Лютий 20, 2017.
  4. Нестор Пронюк // Людина, яка намалювала символ «Ідея Nації». РЕЙНС.хаб (укр.). Процитовано 9 серпня 2023.
  5. Цензор.НЕТ (6 жовтня 2020). Націоналісти-щитовики (Микола Кравченко). Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 22 грудня 2023.
  6. Книга "Історія забороненого символу Ідея Nації". rainshouse.com (укр.). Процитовано 9 серпня 2023.
  7. Цензор.НЕТ (16 червня 2023). Символ (ꑭ): чи можна його використовувати цивільним? (Олексій Рейнс). Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 9 серпня 2023.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]