Жорін Максим Борисович — Вікіпедія

Зовнішні відеофайли
	ТРЕТЯ ШТУРМОВА: ЗРАДНИКИ В ШТАБАХ, СОКИРА ДЛЯ РЕДІСА, ЗЕКИ В АРМІЇ на YouTube // Бомбардир — 2023. — 21 листопада.

Максим Жорін; Максим Борисович Жорін
	Майор
Загальна інформація
Народження	7 червня 1989 (34 роки); Рубіжне, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Alma Mater	Київський університет технології та дизайну
Псевдо	«Мосе»
Військова служба
Роки служби	2014—2017, 2022—
Приналежність	Україна
Формування	«Азов»; 3 ОШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України; ; Російське вторгнення в Україну (2022) Битва за Київ; Битва за Бахмут; ;
Командування
2016—2017	ОЗСП «Азов», командир
2022—2023	3-тя штурмова бригада, заступник командира

Максим Борисович Жорін (нар. 7 червня 1989, Рубіжне) — український військовий та політичний діяч. Заступник командира 3-ої ОШБр, командир полку «Азов» (2016—2017), майор ЗСУ^[1]. Начальник Центрального Штабу Національного Корпусу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Рубіжному на Луганщині. 2008 року закінчив Рубіжанський політехнічний коледж ім. Порай-Кошиці Луганського національного університету. 2014 року закінчив Київський університет технології та дизайну.

11 липня 2012 року під час суперечки в студентському гуртожитку Максим Жорін почав бити камерунця Вільяма Ашиллє, у відповідь на що той вдарив Жоріна ножем. Суд присудив Ашиллє три роки випробувального терміну й виплатити 21 тис. грн компенсації Жоріну за заподіяння шкоди. На думку адвокатки Вільяма Євгенії Закревської, його мали судити за статтею «Перевищення меж самооборони», але судили за статтею «Нанесення тяжких тілесних ушкоджень»^[2].

Участь в АТО[ред. | ред. код]

Добровольцем долучився до батальйону (згодом - полку) «Азов», де впродовж 2014-2017 років пройшов шлях від рядового бійця до командира полку.

13 червня 2014 року брав участь у визволенні Маріуполя. Батальйон «Азов» під командуванням Андрія Білецького здійснив ключову роль у цій військовій операції. На початку серпня 2014 року брав участь в боях за Мар'їнку, 5 серпня 2014 року місто було звільнено від окупантів.

Учасник Іловайської операції у серпні 2014 року. 10 лютого 2015 року командував батальйонно-тактичною групою полку «Азов» під час Широкинської наступальної операції, в результаті якої було звільнено від окупантів населені пункти: Широкине, Бердянське, Лебединське, Пікузи та Павлопіль.

У серпні 2016 - вересні 2017 був командиром полку «Азов». Разом з Владиславом Соболевським за даними слідства був визнаний організатором обстрілу демонстрації 9 травня 2017 року в селі Безіменне (демонстрація проводилася військовими формуваннями ДНР)^[3].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У жовтні 2017 року очолив обласний осередок партії Національний корпус у Харківській області. З лютого 2018 року — голова міжобласного об'єднання осередків партії ^[4]. З січня 2020 року очолив центральний штаб партії.

12 березня 2020 року був одним за активних учасників зриву презентації «Національної платформи єдності і примирення» Сергія Сивохо^[5]. Разом з Владиславом Соболевським, Сергієм Тамаріним, Сашею Волковим та Юрієм Каплею був затриманий поліцією^[6]. Через дві години після затримання його випустили з відділку поліції.

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

З першого дня повномасштабної агресії РФ проти України, 24 лютого 2022 р., долучився до формування київського добровольчого загону ТрО «Азов — Київ» який в березні розширився до батальйону ТрО «Азов — Київ», а згодом - Окремого полку спеціального призначення ЗСУ «Азов — Київ»^[7]. В усіх цих підрозділах Максим Жорін був співкомандиром, брав участь у плануванні та здійсненні оборонних заходів на підступах до столиці^[8]. Також відповідав за організацію перекидання гвинтокрилами азовських добровольців у блоковане російськими військами м. Маріуполь^[9]. В квітні 2022 р. разом з усім ОПСП ЗСУ «Азов — Київ» перейшов до лав ССО^[10].

З 2023 року заступник командира 3-ої окремої штурмової бригади.^[11]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагрудний знак «За відвагу в службі» — відомча заохочувальна відзнака Міністерства внутрішніх справ України.^{[джерело?]}
Медаль «За оборону Маріуполя» — за участь у звільненні та обороні Маріуполя.^{[джерело?]}
Нагородна вогнепальна зброя — за проявлену особисту мужність під час виконання бойових завдань.^{[джерело?]}

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Максим Жорин Доброволец с 2014 года, экскомандир полка АЗОВ, майор ВСУ UAportal. UAportal (рос.). Процитовано 8 лютого 2023.
↑ Катерина Цибенко. "За що тебе поважати, якщо ти чорний". Камерунця засудили на 5 років за конфлікт з українцем [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 14 червня 2013.
↑ Жесткая линия Авакова – обстрел Азовом поселка Безыменное^{[недоступне посилання]}
↑ Терен Схід [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
↑ “Нацкорпус” зірвав презентацію “платформи примирення” від Сивохо. ВІДЕО - Новинарня. novynarnia.com. 12 бер. 2020 р. Процитовано 10 лист. 2022 р..
↑ Поліція затримала 15 учасників сутички на презентації Національної платформи єдності і примирення (оновлено) (фото). Лівий берег. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
↑ Підрозділ тероборони "Азов" у Києві став окремим полком спецпризначення ЗСУ. interfax.com.ua. Процитовано 10 лист. 2022 р..
↑ Місяць війни: російські трупи розкидані по всій Україні - Максим Жорін. Апостроф. Процитовано 10 лист. 2022 р..
↑ Тарасов, Олексій (2 червня 2022). «Історичні спецоперації». Як допомагали захисникам Маріуполя, оминаючи повне оточення — інтерв'ю з співорганізатором місій Максимом Жоріним. НВ. Архів оригіналу за 11 липня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
↑ Кулініч, Ірина (6 черв. 2022 р.). Українські захисники показали відео ближнього бою з окупантами на Запоріжжі: ворог зазнав втрат. Відео. war.obozrevatel.com. Процитовано 10 лист. 2022 р..
↑ Цензор.НЕТ (8 листопада 2023). Заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін: "Запрошую депутатів у свій підрозділ". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 21 листопада 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Екс-командир полку «АЗОВ» Максим Жорін очолив «Терен Схід» (21 березня 2018) [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]
«Персона». Максим Жорін на YouTube — Телеканал Р1 (ефір від 30 січня 2019)
«Юлія Латиніна». Максим Жорін на YouTube — LatyninaTV (ефір від 06 травня 2022)

[1] Максим Жорин Доброволец с 2014 года, экскомандир полка АЗОВ, майор ВСУ UAportal. UAportal (рос.). Процитовано 8 лютого 2023.

[2] Катерина Цибенко. "За що тебе поважати, якщо ти чорний". Камерунця засудили на 5 років за конфлікт з українцем [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 14 червня 2013.

[3] Жесткая линия Авакова – обстрел Азовом поселка Безыменное^{[недоступне посилання]}

[4] Терен Схід [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

[5] “Нацкорпус” зірвав презентацію “платформи примирення” від Сивохо. ВІДЕО - Новинарня. novynarnia.com. 12 бер. 2020 р. Процитовано 10 лист. 2022 р..

[6] Поліція затримала 15 учасників сутички на презентації Національної платформи єдності і примирення (оновлено) (фото). Лівий берег. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2021.

[7] Підрозділ тероборони "Азов" у Києві став окремим полком спецпризначення ЗСУ. interfax.com.ua. Процитовано 10 лист. 2022 р..

[8] Місяць війни: російські трупи розкидані по всій Україні - Максим Жорін. Апостроф. Процитовано 10 лист. 2022 р..

[9] Тарасов, Олексій (2 червня 2022). «Історичні спецоперації». Як допомагали захисникам Маріуполя, оминаючи повне оточення — інтерв'ю з співорганізатором місій Максимом Жоріним. НВ. Архів оригіналу за 11 липня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.

[10] Кулініч, Ірина (6 черв. 2022 р.). Українські захисники показали відео ближнього бою з окупантами на Запоріжжі: ворог зазнав втрат. Відео. war.obozrevatel.com. Процитовано 10 лист. 2022 р..

[11] Цензор.НЕТ (8 листопада 2023). Заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін: "Запрошую депутатів у свій підрозділ". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 21 листопада 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]