Імперське міністерство внутрішніх справ — Вікіпедія

Імперське міністерство внутрішніх справ
Дата створення / заснування 1919
Логотип
Посада керівника організації Reichsminister des Innernd
Голова Hugo Preußd, Едуард Давид, Erich Koch-Weserd, Georg Gradnauerd, Adolf Kösterd, Rudolf Oeserd, Wilhelm Sollmannd, Karl Jarresd, Martin Schieled, Otto Gesslerd, Вільгельм Кюльц, Walter von Keudelld, Carl Severingd, Йозеф Вірт, Вільгельм Ґренер, Wilhelm von Gayld, Franz Brachtd, Вільгельм Фрік, Генріх Гіммлер, Пауль Гіслер і Вільгельм Штуккарт
Країна  Веймарська республіка і  Третій Рейх
Дочірня організація Reichskommissar für Überwachung der öffentlichen Ordnungd
Розташування штаб-квартири Берлін
Замінений на Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини
Час/дата припинення існування 1945
Зображення печатки/емблеми

Імпе́рське міністе́рство вну́трішніх справ (нім. Reichsministerium des Innern) — центральна державна установа Німеччини, що існувала за часів Німецької імперії, Веймарської республіки та Третього рейху.

Історія[ред. | ред. код]

До приходу до влади НСДАП і її лідера А. Гітлера, міністерству не була підпорядкована поліція, оскільки вона перебувала у віданні земельних урядів.

Під час формування уряду А. Гітлером 30 січня 1933 року, портфель міністра внутрішніх справ був одним з трьох, які дісталися нацистам. Через рік, 30 січня 1934 року, виключні права німецьких земель були передані центральному уряду, земельні уряди підпорядковані офіційному Берліну, а губернатори — міністру внутрішніх справ.

В системі МВС був сформований відділ поліції, який у травні 1934 року очолив один із вищих чинів СС Курт Далюге.

Поступово, з посиленням ролі СС, функції МВС почали обмежуватись. Призначення у 1936 році начальником поліції рейхсфюрера СС Г. Гімлера ще більше посилило вплив СС на поліцію. Намагання міністра внутрішніх справ В. Фріка повернути міністерству колишню силу виявились малоефективними.

З призначенням 25 серпня 1943 року Г. Гімлера на посаду міністра внутрішніх справ більшість підрозділів МВС повністю підпало під контроль СС. Після фактичного виведення поліції зі складу МВС, міністерство розподілилось на дві частини, якими керували статс-секретарі.

Структура[ред. | ред. код]

Після об'єднання у листопаді 1934 року пруського і імперського міністерств внутрішніх справ, його центральний апарат налічував 7 відділів:

  • 1-й — складання і застосування законів;
  • 2-й — кадри й адміністрація;
  • 3-й — поліція;
  • 4-й — охорона здоров'я;
  • 5-й — комунальний;
  • 6-й — германська нація, фізичний розвиток, питання церков;
  • 7-й — робітнича служба.

Після 1943 року міністерство складалось з двох основних частин, які підпорядковувались статс-секретарям:

  • статс-секретар Вільгельм Штуккарт займався питаннями:
    • адміністрації (1-й відділ);
    • цивільної оборони (2-й відділ);
    • особового складу (3-й відділ);
    • комунального господарства (4-й відділ).
  • статс-секретар Леонардо Конті займався питаннями охорони здоров'я:
    • відділ А — імперського здоров'я;
    • відділ В — народного забезпечення;
    • відділ С — ветеринарної служби.

Крім того, в підпорядкуванні МВС перебувала Імперська служба спорту на чолі з рейхсшпортфюрером, що відповідала за масове залучення населення до фізкультури.

Імперські міністри[ред. | ред. код]

13 лютого 1919 — 20 червня 1919 Гуго Прейс НДП
21 червня 1919 — 3 жовтня 1919 Едуард Давид СДПН
3 жовтня 1919 — 4 травня 1921 Еріх Кох-Везер НДП
10 травня 1921 — 22 жовтня 1921 Георг Граднауер СДПН
26 жовтня 1921 — 14 листопада 1922 Адольф Кьостер СДПН
22 листопада 1922 — 12 серпня 1923 Рудольф Езер НДП
14 серпня 1923 — 3 листопада 1923 Вільгельм Зольман СДПН
11 листопада 1923 — 15 грудня 1924 Карл Ярес ННП
15 січня 1925 — 23 жовтня 1925 Мартін Шіле НННП
23 жовтня 1925 — 5 грудня 1925 Отто Геслер НДП
20 січня 1926 — 17 грудня 1926 Вільгельм Кюльц НДП
29 грудня 1927 — 12 червня 1928 Вальтер фон Койдель НННП
28 червня 1928 — 27 березня 1930 Карл Северінг СДПН
30 березня 1930 — 7 жовтня 1931 Йозеф Вірт Центристи
9 жовтня 1931 — 30 травня 1932 Вільгельм Ґренер безпартійний
1 червня 1932 — 17 листопада 1932 Вільгельм фон Гайл НННП
3 грудня 1932 — 28 січня 1933 Франц Брахт безпартійний
30 січня 1933 — 20 серпня 1943 Вільгельм Фрік НСДАП
24 серпня 1943 — 29 квітня 1945 Генріх Гімлер НСДАП
30 квітня 1945 — 2 травня 1945 Пауль Гіслер НСДАП
3 травня 1945 — 23 травня 1945 Вільгельм Штуккарт НСДАП

Література[ред. | ред. код]

  • «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. В. Телицын, 3-е изд., — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор. 198–199. — ISBN 5-320-00447-8 ЛОКИД-ПРЕСС) ISBN 5-7905-3721-9 (РИПОЛ классик).

Посилання[ред. | ред. код]