Веймарська республіка — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Німеччина (значення).

Deutsches Reich
Німецька Держава
Німецька імперія
1919 – 1933[1][2][3] Третій рейх
Прапор Герб
Прапор Герб (1919—1928)
Девіз
Einigkeit und Recht und Freiheit
(«Єдність, і право, і свобода»)
Гімн
Das Lied der Deutschen
"Пісня німців"
(з 1922)[4]
Німецька Держава: історичні кордони на карті
Німецька Держава: історичні кордони на карті
Столиця Берлін
Мови Німецька (офіційна)
Релігії Перепис 1925:[5]
Форма правління федеративна репрезентативна напівпрезидентська республіка (1919–1930)
Президент
 - 1918–1925 Фрідріх Еберт (перший)
 - 1925–1933 Пауль фон Гінденбурґ (останній)
Канцлер
 - 1919 Фрідріх Еберт (перший)
 - 1933 Адольф Гітлер (останній)
Законодавчий орган Двопалатний
 - Верхня палата Рейхсрат[en] (де факто)
 - Lower house Рейхстаг[en]
Історичний період Міжвоєнний період
 - Засновано 9 листопада 1919
 - Конституція 11 серпня 1919
 - Прийнята до Ліги Націй 8 вересня 1926
 - Початок правління за допомогою указів[en] 29 березня 1930[6]
 - Адольф Гітлер вступив на пост канцлера 30 січня 1933
 - Підпал Рейхстагу 27 лютого 1933
 - Закон про надзвичайні повноваження 23 березня 1933
Площа
 - 1925 [7] 468 787 км2
Населення
 - 1925 [7] 62 411 000 осіб
     Густота 133,1 осіб/км² 
Валюта
Сьогодні є частиною
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Веймарська республіка

Ва́ймарська Респу́бліка[8] (нім. Weimarer Republik, [ˈvaɪmaʁɐ ʁepuˈbliːk] ( прослухати)) — історична назва німецької держави, пов'язана з конституційним Національним зібранням, що засідало у Ваймарі. Офіційно держава, як і її попередниця, продовжувала називатися Німецькою Імперією (нім. Deutsches Reich; ст. 1 Конституції[9]), але майже ніхто не використовував її протягом Веймарського періоду, і жодна назва нової держави не отримала широкого визнання[10]. Також використовували назви Німецька народна держава (нім. Deutscher Volksstaat) або просто Німецька республіка[11] (нім. Deutsche Republik).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша зареєстрована згадка про термін Republik von Weimar (Республіка Веймару) прийшла під час промови Адольфа Гітлера на мітингу нацистської партії в Мюнхені 24 лютого 1929. Через кілька тижнів термін Weimarer Republik вперше використав Гітлер у газетній статті[10]. Лише протягом 1930-х цей термін став основним, як у Німеччині, так і за її межами.

Виникла у 1919 році внаслідок Листопадової революції. У перші роки її політичне життя визначала парламентська більшість, що складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії та Партії центру. СДПН уже відійшла від своїх колишніх революційних ідей. Демократія функціонувала. Спроби повалення державного ладу з метою встановлення соціалізму було придушено. Приватна власність залишилася недоторканною.

Але вже у 1920-ті стало видно, наскільки крихка республіканська база серед населення. Економічна криза, інфляція, окупація Руру та спроби нацистського перевороту чітко показали в 1923 році, що у Ваймарській республіці демократи перебувають у меншості.

З висновком Локарнських угод у 1925 році Ліги Націй у 1926 році переможена Німеччина повернула собі політичне рівноправ'я на міжнародній арені. Цим пояснюється, що частина населення сприймала ті роки як «золоті двадцяті роки». Але період розквіту був коротким. З новою економічною кризою 1929 року почалося падіння республіки.

Ваймарська конституція була за своєю суттю достатньо авторитарною та надавала президентові (обраному прямим голосуванням на сім років) дуже широкі повноваження. Президент міг будь-коли розпускати Райхстаг, навіть у першу секунду першої сесії. Президент міг як і коли завгодно призначати та звільняти з посади райхсканцлера та кабінет (ст. 53 і 54). Райхстаг міг оголосити вотум недовіри канцлерові та уряду, але не мав права це робити у разі розпуску президентом.

У разі небезпеки державі президент міг скасовувати будь-які цивільні свободи на будь-який термін (ст. 48). Райхстаг міг скасувати ці заходи, але можливість розпуску знову ж таки нейтралізовувала парламент.

Ці серйозні обмеження демократії зробили можливою фактичну самоліквідацію демократичного ладу після призначення президентом Гінденбурґом на пост райхсканцлера Адольфа Гітлера в січні 1933 року.

З цієї миті зазвичай вважається, що Ваймарська республіка припинила існування та почався нацистський період — Третій Рейх. Політичні структури Третього Райху виникли, проте, не з нуля, а шляхом модифікації та підлаштування під однопартійну диктатуру нацистів наявних структур Ваймарської республіки.

До 1945 формально зберігався Райхстаг, органи управління земель (як-от Пруссія), органи місцевого самоврядування нижчого рівня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hosch, William L. (23 березня 2007). The Reichstag Fire and the Enabling Act of March 23, 1933. Britannica Blog (амер.). Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 30 березня 2017.
  2. ↑ The law that 'enabled' Hitler's dictatorship. DW.com (англ.). 23 березня 2013. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.
  3. ↑ Mason, K. J. Republic to Reich: A History of Germany 1918–1945. McGraw-Hill.
  4. ↑ Winfried Klein (14 вересня 2012). Wer sind wir, und was wollen wir dazu singen?. FAZ.NET. Frankfurter Allgemeine Zeitung. Процитовано 4 серпня 2022.
  5. ↑ Volume 6. Weimar Germany, 1918/19–1933 Population by Religious Denomination (1910–1939) [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] Sozialgeschichtliches Arbeitsbuch, Volume III, Materialien zur Statistik des Deutschen Reiches 1914–1945, edited by Dietmar Petzina, Werner Abelshauser and Anselm Faust. Munich: Verlag C. H. Beck, 1978, p. 31. Translation: Fred Reuss.
  6. ↑ Thomas Adam, Germany and the Americas: Culture, Politics, and History, 2005, ISBN 1-85109-633-7, p. 185
  7. ↑ а б Das Deutsche Reich im Überblick. Wahlen in der Weimarer Republik. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 26 квітня 2007.
  8. ↑ Ткаченко В. Росія та Захід: реінкарнація геополітики // Український історичний журнал. — К., 2016. — № 1 (526) (січ.—лют.). — 240 с. — С. 175. — ISSN 0130-5247.
  9. ↑ Verfassungen des Deutschen Reichs (1918–1933) [Конституція Німецького Рейху (1918–1933)]. Verfassungen der Welt (нім.). Процитовано 4 листопада 2023.
  10. ↑ а б Schnurr, Eva-Maria (30 вересня 2014). Der Name des Feindes: Warum heißt die erste deutsche Demokratie eigentlich 'Weimarer Republik?' [Назва ворога: чому першу німецьку демократію навіть назвали «Веймарською республікою»?]. Der Spiegel (нім.). Процитовано 11 червня 2020.
  11. ↑ Sebastian Ullrich[de] as quoted in Schnurr, 2014

Пояснювальні нотатки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Калінінградська область
  2. ↑ Частини Тельшяйського та Тауразького повіту
  3. ↑ Дуйвельсберг[en]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веймарська_республіка&oldid=43788860