Історія освоєння мінеральних ресурсів Словаччини — Вікіпедія

Історія освоєння мінеральних ресурсів Словаччини

Археологічні дослідження вказують на видобуток золота й срібла кельтами в III — I ст. до РХ (Центральна Словаччина). Пізніше розробки поліметалічних руд велися римлянами на родовищі Банська Штявниця. Перші письмові згадки про експлуатацію цього історичного гірничого центра відносять до X ст. В XIII ст. Банська Штявниця стає великим містом з власним гірничим правом. В XVI — XVIII ст. один з основних постачальників золота й срібла у Європі. В 1740 р. річний видобуток цих дорогоцінних металів склав відповідно 600 кг та 22,7 т. На руднику використовували передові на ті часи технології: порох для вибухового проведення виробок (з 1627 р.), кінний привод, водопідіймальну машину Й.Гелла, водні колеса для підйомних та дробильних механізмів.

У Банській Штявниці була відкрита перша у світі Гірнича академія (декрет імператриці Марії Терезії від 1762 р., навчання студентів з 1763 р.).

Сьогодні у країні розвинена чорна і кольорова металургія, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість.

Зараз гірничих інженерів готують в Технічному університеті в Кошицях (з 1952 р.), геологів — в Братиславському університеті.

Джерела[ред. | ред. код]

• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.