French
DeutschІтоігаваїт — Вікіпедія
| Ітоігаваїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1998-034 |
| Абревіатура | Ito[3] |
| Хімічна формула | SrAl₂Si₂O₇(OH)₂·H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BE.05[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Просторова група | кристалографічна група 63d |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Ітоїґава[2] |
| Типова місцевість | Ohmi, Itoigawa Cityd[2] |
 Ітоігаваїт у Вікісховищі | |
Ітоігаваїт (англ. itoigawaite) — силікат, мінерал групи лавсоніту.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: SrAl2(Si2O7)(OH)2H2O. Містить (%): Sr — 24,22; Al — 14,92; Si — 15,53; H — 1,11; O — 44,22. Зустрічається у вигляді включень у мінералах. Сингонія ромбічна. Твердість 5-5,5. Густина 3,2–3,3. Колір синій, безбарвний в тонких кристалах. Риса біла. Прозорий. Блиск скляний. Спайність досконала. Утворюється разом із жадеїтом в тонких жилах серпентинітових порід. Осн. знахідки — район Отоігава-Омі, Префектура Ніїґата, Японія. Назва за місцем знаходження.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ferraris G., (not translated to fr) New minerals approved in 1998 by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — 1999. — Vol. 37. — P. 247–252. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ а б в Matsubara S., Miyawaki R., Miyajima H. et al. Itoigawaite, a new mineral, the Sr analogue of lawsonite, in jadeitite from the Itoigawa-Ohmi district, central Japan // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1999. — Vol. 63, Iss. 6. — P. 909–916. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1999.063.6.10
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ітоігаваїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ітоігаваїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Mineralienatlas:Itoigawait (Wiki)
- American-Mineralogist-Crystal-Structure-Database — Itoigawaite [Архівовано 6 травня 2018 у Wayback Machine.]
