Автошлях E39 — Вікіпедія

Автошлях E39
Загальні дані
Країна  Норвегія і  Данія
Мережа європейський автомобільний маршрут
Номер E39
Довжина 1330 кілометр
OpenStreetMap r56555  ·R
CMNS: Автошлях E39 у Вікісховищі

Європейський маршрут E39 — це позначення 1 330-kilometre-long (830 mi) північ-південь дороги в Норвегії та Данії, що йде від Клетта на південь від Тронгейма до Ольборга через Берґен, Ставанґер та Крістіансанн. Усього існує дев'ять поромів, найбільша кількість поромів для однієї дороги в Європі.

У Тронгеймі є сполучення з E6 та E14. В Олесунні — з E136, у Берґені — з E16, у Гауґесунні — з E134, у Крістіансанні — з E18 і в Ольборзі — з E45.

Норвезька ділянка[ред. | ред. код]

Маршрут E39 показаний на мапі Західної/Південної Норвегії

У Норвегії E39 є частиною норвезької національної дорожньої системи і як такий розроблений та підтримується адміністрацією громадських доріг.[1] E39 — це в основному двосмугова нероздільна дорога, лише відносно короткі ділянки поблизу Ставанґера, Тронгейма та Берґена є автомагістралями або напів магістралями.

Фюльке Тренделаґ[ред. | ред. код]

Тронгейм
  • E6707 з'єднання Клетт
  • Udduvoll bru
Мельхус
Скаун
Орклен
Гайм
  • пором із Галси до Канестраума в Тінґволлі (20 хвилин, платний)

Мере-оґ-Ромсдал[ред. | ред. код]

Паромний причал Галса
Тинґволл
Емнес
Міст Емнессунн
Молде
Вестнес
  • E136 у Скоргенесі, збігається з E39 до Спйєлкавіка
Олесунн
Кругова розв'язка в Олесунні
Сула
  • пором із Солавоґена до Фестея в Ерста (20 хвилин, платний)
Ерста
Волда

Фюльке Вестланн[ред. | ред. код]

Поворот E39 на Анда біля аеропорту Сандан
Стад
Глоппен
  • Пором із Лоте до Анда (10 хв., 1–2 рейси на годину, платний)
Нордфійорд і пором E39 Лоте-Анда
Суннфіорд
Гоянґер
Ґюлен
Масфіорден
Алвер
Міст Гаґелсунн
Понтонний міст Нордгордланнсбруа в Берґені
Берґен
Б'єрнафіорден
  • Пором із Галг'єм до Сандвіквег (40 хв., 2 рейси на годину, платний)
Фітьяр
Стур
Свайо

Фюльке Рогаланн[ред. | ред. код]

Тисвер
  • E134 в Аксдал
Бокн
  • Пором з Арсвоґена до Мортавіки
Ставанґер
Рандаберґ
Ставанґер
Саннес
Йєсдал
Б'єркрайм
Айґерсунн
Лунн

Фюльке Аґдер[ред. | ред. код]

Вестервайен у Крістіансенні
Флеккефіорд
Квінесдал
  • Міст Федафіорден
  • Ватланнтуннелен (3184 м)
Лінґдал
  • Платний термінал у Лінґдалі
Ліндеснес
  • Кіркегайтуннелен (835 м)
Крістіансанн
  • Оплата за Вестервайен у Крістіансенні
  • E18У Крістіансанні
  • E39 Гіртсгал, Данія (2–3 години, 2–5 виїздів/день, плата)

Внутрішні пороми[ред. | ред. код]

Пороми E39 експлуатуються компанією Fjord1, за винятком порому Volda-Folkestad, яким керує Norled.

Паром із Fjord1 у доці Арсвоген.

Внутрішні автомобільні пороми на E39 розглядаються як невід'ємна частина національних автомагістралей. Пороми працюють відповідно до опублікованого розкладу та стандартних цін на транспортні засоби та пасажирів.[1] [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] E39 включає такі пороми з Півночі на Південь (приблизний час переправи у хвилинах):[2][3]

  • Галса — Канестраум 20 хв.
  • Молде — Вестнес 35 хв.
  • Солевоґ — Фестея 20 хв.
  • Волда — Фолкестад 10 хв.
  • Анда — Лоте 10 хв.
  • Лавік — Оппедал 20 хв.
  • Налг'єм — Саннвіквоґ 45 хв.
  • Арсвоґен — Мортавіка 25 хв.

Норвезький уряд планує замінити усі пороми в Норвегії мостами та тунелями.[4] Це стосується деяких найдовших запропонованих прольотів мостів.

Історія[ред. | ред. код]

У 1786 р. було прийнято королівське рішення встановити поштовий шлях між Берґеном і Тронгеймом. Із моменту встановлення пошти в Норвегії в 1647 р. і до того часу вся пошта між цими містами надходила до Осло. Для початку маршрут був призначений для великих частин, придатних лише для прогулянок та верхової їзди, але в наступні десятиліття він був перебудований, щоб пропустити кінні екіпажі. Кілька ділянок вимагали човна. Маршрут був Берґен — Асане — Гордвік — (човен над Салгусфіорден) — Ісдал — Гуннвін — Ґюлен — Рутледал — (човен над Соґнефіорд) — Лайрвік (Гіллестад) — Флекке — Дале — Биґстад — Форде — Йолстер — Ґлоппен — (човен над Нордфіордом) — Фалайде (Стрин) — Горніндаль — Геллезилт — Странна — (човен по Шторфіорден) — Шеголт — Вестнес — (човен над Ромсдалсфіорден) — Молде — Анґвік — (човен над Тінґволфіорден) — Тинґволл — (човен над Галсафіорд) — Штанґвік — Скай — Ріндал — Орканґер — Тронгейм. Рішення 1786 року також включало поштовий маршрут між Ставанґером та Берґеном. У 1858 році пошта була перенаправлена на нещодавно створені пароплави Берґен — Вадгайм, а поштовий маршрут змінився на Вадгайм — Санне — Форде, частинами саме по сьогоднішньому маршруту.[5]

Із 1990 р. ряд довгих мостів і тунелів замінили чотири пороми. Мостами та тунелями є:

Інші великі дорожні проекти включають:

Маршрут Тронгейм — Олесунн — Берґен — Ставанґер — Крістіансанн був названий E39 у 2000 році. Крістіансанн — Ставанґер раніше був риксвегом 1 (національна магістраль 1, «прибережна дорога») з 1992 року, а риксвегом 14 — до 1992 року. Ставанґер — Крістіансанн був частиною E18, а Тронгейм — Крістіансунн — риксвег 65 та риксвег 71.

Майбутнє[ред. | ред. код]

  • Довжина 15-kilometre-long (9,3 mi) автострада на південь від Берґена будується і повинна бути закінчена в 2022 році.
  • Найглибший і найдовший у світі підводний дорожній тунель довжиною 27-kilometre-long (17 mi) та 392-metre-deep (1 286 ft) Рогфаст, розпочато (перші вибухові роботи) у 2018 році та, як очікується, буде відкрито у 2028–29.
  • Весь маршрут від Ставанґера до Крістіансанна планується перебудувати до 4-смугової автомагістралі до 2030 року, загалом 144 kilometres (89 mi) залишився (станом на 2021 рік) для будівництва.
  • У планах замінити кожне поромне сполучення фіксованим сполученням. Їх сім, але кожен представляє дорогий технічний виклик, оскільки фіорди широкі і дуже глибокі, тому плани суперечливі та невизначені (крім Рогфаста).[6]
    Окрім «Рогфасту», два проекти мають часовий план, хоча і затримується:
    • Гордфаст (на південь від Берґена) є пріоритетним, оскільки має найбільшу кількість поромів, п'ять працюють і другий за обсягом транспортний рух після Рогфаста. Це пріоритет, незважаючи на те, що це, мабуть, технічно найскладніший з усіх цих переходів. Планується п'ятикілометровий плавучий міст через Б'орнафіорден, новий світовий рекорд, у бурхливій місцевості, з очищенням для суднового руху нижче. І підвісний міст через Лангенюен завдовжки 1 700-metre-long (5 600 ft), одна з найдовших у світі.
    • Перехід через Ромсдалсфіорден (Олесунн — Молде) 22-kilometre-long (14 mi) підводний тунель. Початок будівництва планується близько 2030 року.

Пором Норвегія — Данія[ред. | ред. код]

Міжнародний автомобільний пором, який експлуатується Color Line:[7] та Fjord Line (Seasonal).[8]

Крістіансенд — Гіртсгалс 3 години 15 хвилин

Данська частина[ред. | ред. код]

E39 у Данії, вихід 3

З Норвегії E39 іде поромом із Крістіансанна до Гіртсгалса на півночі Данії. Поромами керують компанії Colorline та Fjordline. У Данії E39 — це автомагістраль з півдня Гіртсгалса на північ від Ольборга. Виходи:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ National Public Roads Administration of Norway, website. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 26 травня 2021.
  2. ↑ Fjord1 website. Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 20 лютого 2009.
  3. ↑ Can Norway win the global race to build a 'floating tunnel'? [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] CNN 29 January 2019
  4. ↑ 3D-animation the Sognefjord. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 26 травня 2021.
  5. ↑ Historiske kart 22D 12; 23C 9; 28B 4; 28B 8; 29A 1; 29A 5: Hordaland / Sogn og Fjordane. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 26 травня 2021.
  6. ↑ The E39 Coastal Highway Route. Statens vegvesen. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  7. ↑ Color Line. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2022.
  8. ↑ Fjord Line. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 26 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Автомобільний міст Це незавершена стаття про автомобільні дороги.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автошлях_E39&oldid=42181379