Александер Любомирський — Вікіпедія

Александер Любомирський
Народився 1751[1]
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 17 липня 1804(1804-07-17)
Відень, Габсбурзька монархія
Країна  Річ Посполита
Посада київський каштелян[2]
Рід Любомирські
Батько Станіслав Любомирський
Мати Людвика Гонората Потійd
Брати, сестри Францішек Ксаверій Любомирський, Юзеф Любомирський і Михайло Любомирський
У шлюбі з Розалія Любомирська
Діти Розалія Жевуська

Олександр Любомирський або Александер Любомирський (польск. Aleksander Lubomirski) (1749/1751 Київ — 14.08.1804 Відень / 1808) — польсько-український князь і магнат, державний діяч. Київський каштелян у 1785—1790 роках, генерал французьких військ. Нащадок українських князів Вишневецьких, з їх бічної лінії княжого роду Любомирських.

Власник «Опольського ключа» Люблінського воєводства Республіки Польщі. Син воєводи київського Станіслава Любомирського та його дружини — доньки великого литовського стражника Антона Потія (Антонія Поцея) Людвіки.[3] .

Дружина — Розалія Ходкевич (*16 вересня 1768, Чорнобиль — 30 червня 1794, Париж) — середня з трьох доньок Яна Миколая Ходкевича та його дружини Людвіки з Жевуських; шлюб 1787 року. В Ополі перебувала рідко, більшість часу — у Варшаві, мандрівках Європою. Під час 4-річного сейму мала славу однієї з найкращих жінок. Прихильниця князя Юзефа Понятовського. Брала участь в контрреволюційній діяльності у Франції. Донька — Олександра, миропомазана Розалія; дружина Вацлава «Еміра» Жевуського.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Andrzej Zahorski. Lubomirska z Chodkiewiczów Rozalia (1764—1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom XVII/4, zeszyt 75. — S. 633—634. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]