Андрос Олег Євгенійович — Вікіпедія

Ця стаття є автобіографією, редагується фігурантом статті або особами чи організаціями, які безпосередньо пов'язані з ним. Її вміст може суперечити правилу Вікіпедії щодо нейтральної точки зору. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрос.
Андрос Олег Євгенійович
Основна інформація
Дата народження 8 грудня 1985(1985-12-08) (38 років)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна
Професії письменник, активіст, музикант, композитор
Інструменти вокал[d] і фортепіано
Мова українська і англійська
Жанр синт-поп
рок
Колективи AndrosLand
Лейбл Artificial Sun
Tenebris Records
Нагороди
Нагрудний знак «Учасник АТО»
androsland.in.ua

Андрос Олег Євгенійович (нар. 8 грудня 1985(19851208), Київ) — український письменник, кандидат політичних наук, засновник гурту AndrosLand, автор публіцистичних статей на захист природи, автор-виконавець власних пісень. Громадський та політичний діяч, учасник АТО і російсько-української війни, співзасновник ГО Спілка вільних журналістів «Природа над усе».

Життєпис[ред. | ред. код]

Олег Андрос народився 8 грудня 1985 року в Києві. Син українського науковця, кандидата філософських наук Андроса Євгенія Івановича.

Вищу освіту здобув у 2007 році вКиївському національному університеті імені Тараса Шевченка, кваліфікація — магістр політичних наук, викладач філософських і соціально-політичних дисциплін. У 2011 отримав науковий ступінь кандидата політичних наук за спеціальністю «політичні інститути та процеси», тема дисертації — «Екологістські рухи в сучасному політичному процесі».

У 2011—2012 рр. — старший викладач кафедри екології факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». Працював у 2011—2020 рр. викладачем дисциплін з екологічної політики у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління. Має наукові публікації в галузі екологічної політики, досліджень енвайронменталізму, монографію «Екологістські рухи в сучасному політичному процесі» (2012)[1].

У 2015 році взяв участь у антитерористичній операції на території Донецької області[2][3], має статус учасника бойових дій, нагороджений у 2015 році нагрудним знаком «Учасник АТО».

Має художні публікації у таких жанрах, як наукова фантастика, фентезі, публіцистика, у журналах «Український фантастичний оглядач»[4] , «Стена»[5] , «Реальность фантастики»[6] (Україна), «Метаморфозы»[7] (Білорусь), літературний альманах «Соты»[8] (Україна). Автор художніх книг «Територія Духу» (в співавторстві з Ангеліною Яр, 2008)[9], «Тут побували люди» (2009)[10].

Захоплюється художнім фото, організатор персональних фотовиставок[11][12] [13] та учасник колективних виставок[14][15] [16].

Займається журналістською діяльністю[17][18]. Є засновником студійного проекту та рок-гурту «AndrosLand» (з 2011)[19]. Учасник низки громадянських кампаній на захист природи.

З початку повномасштабної російсько-української війни служить у Збройних Силах України, зокрема був офіцером 72 омбр [20] За матеріалами своїх фронтових фото Олег влаштував у Києві три фотовиставки у 2022 та 2023-2024 роках [21] [22][23].

Олег є членом Національної спілки фотохудожників України [24][25].

Художні книги[ред. | ред. код]

Тут побували люди — дебютна збірка оповідань написана у жанрах «сатирична та соціальна проза», «містика» та «фантастика».[26] Автор характеризує деякі сюжети оповідань наступним чином: «Ельфи, що мужньо йдуть до мети, але зустрічають на своєму шляху людське плем'я. Обложене ворогами місто початку ХХІ сторіччя і дівчина-привид, що зникає десь удалині за вікном». Експерименти Олега охоплюють фентезі, кіберпанк, містику, гумореску, репортаж. Збірка містить 11 творів, в яких простежується наскрізна тема — чого прагнуть люди і людство загалом (золота, чи то насолод, які купляються за нього, чи то просто жити в мирі з собою і довкіллям).[27] Презентація книги відбулась на київському конвенті «Дивосвіт фантастики» у 2012 р.[28], а також у київській Молодіжній бібліотеці «Молода гвардія» у 2015 р.[29]

«Територія Духу» — сатирико-фентезійний роман Ангеліни Яр та Олега Андроса. Є першим в українській літературі художнім описом спротиву забудові зелених зон Києва. Один із перших природоохоронних творів в пострадянській українській літературі.[30] [31] Книга перевидавалася чотири рази в Україні (російською — у 2008, 2009, 2010 р.; українською — у 2013 р.).

Повість була написана у 2008 р. двома київськими журналістами, які стали свідками й учасниками радикальної боротьби громади із варварською забудовою столиці. Повість ґрунтується на реальних подіях, які відбувалися у період після Помаранчевої революції в Києві. Оповідь про захист Пейзажної алеї, схилів Дніпра біля Аскольдової могили, «гарячих точок» на Лісовому масиві, багато інших історій сплітаються в одну сюжетну канву. Врешті на читача чекає неочікувано фантастичний фінал. Присутня у творі і жорстка сатира на сучасників, більшість із яких або списані з натури, або є узагальненими образами тих персоналій, що мають стосунок до охорони природи або забудови міст.[32] [33]

Вибрана дискографія (у складі AndrosLand)[ред. | ред. код]

  • All power to imagination (LP) (2012)
  • Прості чари (LP) (2016)
  • Зона призначення (EP) (2018)

Публікації[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Андрос О. Є. Екологістські рухи в сучасному політичному процесі: монографія. — Київ: Стилос, 2012. — 206 с. ISBN 978-966-2399-14-1[34]

Монографія присвячена аналізу ідеологічного підґрунтя та процесів інституціоналізації екологістських (природоохоронних) рухів у ХХ—ХХІ ст.

Методичні матеріали[ред. | ред. код]

  • Василюк О. В., Андрос О. Є. та ін. Ваш перший контакт з журналістами і чиновниками (методичний посібник для Дружин охорони природи та інших молодіжних природоохоронних організацій). Випуск 1. — Київ, НЕЦУ, 2010. — 80 с.[35]
  • Василюк Олексій, Андрос Олег, Борисенко Катерина, Парнікоза Іван. Охорона природи у місті. Теорія, практичні поради, методичні рекомендації, менеджмент. Видання 2, виправлене і доповнене. Під редакцією Наталі Атамась. Київ, самвидав, 2009. Автор розділу «Громадські слухання»[36].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Українки, Публічна бібліотека імені Лесі. Андрос, О.Є. Екологістські рухи в сучасному політичному процесі : монографія. — Київ : Стилос, 2012. — 206 с. lukl.kiev.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  2. ↑ Як «воюють» мобілізовані журналісти? | НМПУ. НМПУ (укр.). 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  3. ↑ Бездомные животные на фронте — обереги для солдат, — активист | Громадське радио. Громадське радіо (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
  4. ↑ Журнал «Український фантастичний оглядач (УФО) №1(7)». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  5. ↑ № 2-3 (17) 2009 год - Обложки журнала "Стена" - Обложки журнала "Стена" - Фотоальбомы - Всеукраинский молодёжный журнал «Стена». stina.kiev.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  6. ↑ Олег Андрос «Здесь побывали люди». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  7. ↑ Журнал «Метаморфозы, № 1 (1)». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  8. ↑ ОЛЕГ АНДРОС • РАЗМИНИРОВАНИЕ. Издательский дом Дмитрия Бураго (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  9. ↑ Анжеліка Комарова, Олег Андрос. Територія Духу (2008, 2012) - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 19 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  10. ↑ Буквоїд. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  11. ↑ Державна бібліотека України для юнацтва (10 червня 2019). Олег Андрос. Світла й темна сторона Єви. Державна бібліотека України для юнацтва (українська) . Державна бібліотека України для юнацтва. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  12. ↑ Фотовиставка "Котики і люди". Youtube канал Громадське радіо (українська) . Громадське радіо. 15 серпня 2018. Процитовано 26 листопада 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  13. ↑ Буцко, Христина. Хто і навіщо організовує діджей-сети і лекції в Ботсаду Гришка: Історія еко-проєкту Фітотрон. БЖ (українська) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  14. ↑ Фотовиставка творчої групи «Розвиток фотографа». fotoafisha.com (українська) . fotoafisha.com. 31 серпня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 26 листопада 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  15. ↑ Фотовиставка «ТИ, ЖІНКА». fotoafisha.com (українська) . Фотоафіша. 29 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  16. ↑ Виставка «ШАЛЕНИЙ ФОТОАРТ» Київ 2021. fotoafisha.com (українська) . 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  17. ↑ Олег Андрос Archives. Нігіліст (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
  18. ↑ Олег Андрос | Українська правда _Життя. life.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
  19. ↑ Група | Офіційна сторінка AndrosLand. androsland.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  20. ↑ У столичній бібліотеці відкрили фотовиставку офіцера ЗСУ. Вечірній Київ. 09 січня 2023.
  21. ↑ Герої України: розмова з військовослужбовцем, який поєднує війну та фотографію. Подробиці. 27 січня 2023.
  22. ↑ Фотовиставка «ЗАНУРЕННЯ У ПРОТИСТОЯННЯ». Фотоафіша. 09 липня 2022.
  23. ↑ 2. Фотовиставка Олега Андроса «Ми – є. Все буде Україна». msmb.org.ua (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
  24. ↑ Про мене. Photographer Oleh Andros (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
  25. ↑ http://www.photospilka.inf.ua/doc/53_plenum_NSPAU_2023%2031_12_protocol.doc
  26. ↑ Тут побували люди? | ХайВей. h.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  27. ↑ Олег Андрос (11 січня 2012). Тут побували люди - СВЖ «Природа над усе». nature-first.info (рос.) (вид. СВЖ «Природа над усе»). Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  28. ↑ Презентація книг Олега Андроса на міні-конвенті «Дивосвіт фантастики». bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  29. ↑ 2. «Інформаційний кот» Олега Андроса. msmb.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 9 листопада 2018.
  30. ↑ Презентована сатирическо-фэнтезийная повесть Анжелики Комаровой и Олега Андроса "Территория Духа" (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  31. ↑ Олег Андрос, Ангеліна Яр. Територія Духу (укр.).
  32. ↑ Виходить у світ україномовне видання повісті «Територія Духу». bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  33. ↑ Яр Ангеліна. Священний сад бабусі Анастасії - "Мій Бердичів". "Мій Бердичів" (uk-UA) . 31 січня 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  34. ↑ Андрос, Олег (2012). Екологістські рухи в сучасному політичномцу процесі (PDF) (Українська) . Київ: Стилос. с. 206. ISBN 978-966-2399-14-1. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  35. ↑ Андрос, Василюк, Олег, Олексій (2010). ВАШ ПЕРШИЙ КОНТАКТ з журналістами та чиновниками (PDF) (Українська) . Київ: ВГО "Національний екологічний центр України", МБО "Екологія. Право. Людина". с. 88. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  36. ↑ Громадські слухання. pryroda.in.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрос_Олег_Євгенійович&oldid=41793826