Антончук Демид Миронович — Вікіпедія

Антончук Демид Миронович
 Поручик
 Полковник
Загальна інформація
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Рід військ кордонна охорона
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
житомирський повітовий комендант
Хрест Симона Петлюри
CMNS: Антончук Демид Миронович у Вікісховищі

Деми́д (Дмитро) Миронович Антончу́к (роки життя невідомі) — полковник Армії Української Народної Республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1917 році служив у 240-му піхотному Ваврському полку, згодом — у штабі 28-го корпусу. Останнє звання у російській армії — поручик.

У 1917 році — голова української ради 28-го корпусу та 5-ї армії. У 1918 році — житомирський повітовий комендант. З лютого 1919 року — інспектор національно-культурних справ, згодом — державний інспектор Корпусу кордонної охорони УНР.

З 1 червня 1919 року — член української місії генерала Дельвіґа у Польщі, згодом — державний інспектор української військової місії у Румунії. У 1920 році навчався у Румунській військовій академії. У липні 1920 року, всупереч наказу, не виїхав до складу Дієвої армії УНР та залишився в українській військовій місії в Румунії.

У 19201930 жив на еміграції в Румунії.

З 1931 року проживав у Празі, і до кінця 30-х брав аквтину участь у житті української громади, працював уповноваженим представником Українського Бюро в Лондоні.[1]

Подальша доля невідома.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Монолатій Іван. Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина. Івано-Франківськ:Лілея-НВ, 2023, 448 с.; 16 іл. ISBN 978-966-668-590-5

Джерела[ред. | ред. код]