French
DeutschБегістунський напис — Вікіпедія
| Бегістунський напис | |
|---|---|
|
| |
| 34°23′25″ пн. ш. 47°26′09″ сх. д. / 34.39036111113888694° пн. ш. 47.435888888916664996° сх. д.Координати: 34°23′25″ пн. ш. 47°26′09″ сх. д. / 34.39036111113888694° пн. ш. 47.435888888916664996° сх. д. | |
| Країна |  Іран[1][2] |
| Розташування | Harsin Countyd[1][2] |
| Тип | інскрипція[2][3] барельєф[2] наскельний рельєфd[2][3] залишкиd і пам'ятка культури[1][2][4] |
| Матеріал | вапняк[5] |
| Дата заснування | 6 століття до н. е.[3] |
  Бегістунський напис Бегістунський напис (Іран) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бегісту́нський на́пис — клинописний текст на 400 рядків, вирізьблений на скелі Бегістун поблизу міста Керманшах у Західному Ірані за наказом перського царя Дарія І (522-486 до н. е.) давньоперською, вавилонською і еламською мовами.
У Бегістунському написі перелічуються території, що входили до складу держави Ахеменідів, розповідається про повстання народів проти перського панування (522-521 до н. е.) в Еламі, Мідії, Ассирії, Єгипті, Вірменії, Маргіані (Середня Азія) та про придушення цих повстань, а також про невдалий похід Дарія І у Скіфію. На значення Бегістунського напису для історичної науки вперше звернув увагу учений В. Ф. Діттель у 1842 році. Вивчення Бегістунського напису англійським ученим Г. К. Роулінсоном у 1845 році дало значний поштовх розвитку ассиріології.
Бегістунський напис — важливе історичне джерело для вивчення стародавньої історії народів Ірану, Закавказзя і Середньої Азії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
 | Це незавершена стаття з історії Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |