Боббі Босолей — Вікіпедія

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (серпень 2019)
Боббі Босолей
англ. Robert Kenneth Beausoleil
Народився 6 листопада 1947(1947-11-06)[1][2] (76 років)
Санта-Барбара, Каліфорнія, США
Країна  США
Діяльність актор, кіноактор, музикант, гітарист
Знання мов англійська[3]
Членство Сім'я Менсонів
IMDb ID 0064694
Сайт beausoleil.net

Роберт Кеннет «Боббі» Босолей (англ. Bobby Beausoleil; нар. 6 листопада 1947) — американський вбивця, колишній член «Сім'ї Менсона», яку очолював Чарльз Менсон.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Боббі народився 6 листопада 1947 року в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, в сім'ї робітника. Його батько був молочником. Він був первістком у великій католицькій родині і мав чотирьох братів і сестер. В молодості Боббі був непростим підлітком. В 15 років його на десять місяців відправили у виховний табір для хлопчиків Los Prietos за втечу з дому та серію підліткових пранків. Після табору він дрейфував між Сан-Франциско і Лос-Анджелесом. Босолей писав музику і брав участь в акторській діяльності. Він приєднався до кількох рок-груп в 1966 році, в тому числі до The Orkustra, The Milky Way та The Grass Roots[en]. У наступному році він познайомився з Кеннетом Енгером, і брав участь у фільмі «Сходження Люцифера» (музику до цього фільму він написав вже в тюрмі Трейсі, відбуваючи свій довічний строк). У 1969 році Босолей жив з Гері Хінманом, в той же час він почав спілкуватися з Чарльзом Менсоном, і приєднався до "Сім'ї Менсона".

Вбивство Гері Хінмана[ред. | ред. код]

Як описує в книзі «Helter Skelter»[en] прокурор Вінсента Бульйосі[en], Гері Хінман був убитий за гроші і майно. Менсон стверджував, що Хінман заборгував Сім'ї. Це вбивство мало стати першим із серії вбивств, скоєних Родиною, щоб почати «Helter Skelter»[4] — «війну», початок якої Менсон проповідував своїй Родині влітку 1969 року. Супроводжуючими Босолея в ту ніч були Сьюзен Аткінс і Мері Бруннер. Обидві згодом були залучені в інші вбивства та злочини.

Більше десяти років потому, Босолей сказав, що Хінман надав йому партію поганого мескаліну, який, у свою чергу, Босолей продав банді мотоциклістів Straight Satans. Коли байкери зажадали повернути свої гроші, Менсон відправив Босолея в резиденцію Хінмана, щоб отримати гроші. Кажуть, що Хінман відмовився платити, заявивши: «У мене немає грошей, щоб дати вам». Босолей подзвонив Менсону на Ранчо Спана, щоб сказати йому, що грошей не буде. Потім Босолей, Аткінс і Бруннер тримали його в полоні у його власному будинку, щоб переконати його повернути гроші. Коли Менсон прибув, то обрізав частину вуха Хінмана шаблею. Потім Аткінс і Бруннер защили його зубною ниткою. Потім Менсон наказав Босолею вбити Хінмана і сказав йому, щоб воно виглядало так, ніби злочин було скоєно чорними революціонерами, оскільки він передрікав своїй Сім'ї, що расова війна неминуча. Босолей вбив Хінмана і написав слова «Політична свиня» на стіні кров*ю Хінмана, намагаючись змусити поліцію вважати, що вбивство було скоєно групою радикалів. Після того, як він написав ці слова, Босолей занурив руку в кров Хінмана і залишив відбиток лапи, що символізує «Чорних пантер», щоб ввести в оману слідчих вбивства Хінмана. Босолей був згодом заарештований 6 серпня 1969 року після того, як заснув у розбитому Фіаті Хінмана поруч з шосе в Куеста-Сорті, на крутому відрізку маршруту США 101 між Сан-Луїс-Обіспо і Атаскадеро.

У двох судових розглядах Босолея про вбивство, захист нічого не говорив про вбивство, яке є результатом незаконної операції з наркотиками. Його перше одкровення про це сталося в 1981 році, через 12 років після вбивств, в інтерв'ю, опублікованому в журналі Oui. В цьому інтерв'ю він також заперечив, що Менсон приїхав в резиденцію Хінмана під час події, яка призвела до вбивства, хоча пізніше він звернув увагу на цей аспект. Це версія, яку Босолей в даний час підтримує як істину. За вбивство Хінмана він отримав довічне ув'язнення, яке відбував у різних тюрмах США.

Боббі також був музикантом, раніше пробував свої сили в акторстві. У в'язниці він одружився і продовжив музичну кар'єру. На його рахунку музика до ряду фільмів, сольні альбоми та пісні, написані для інших виконавців.

На основі інтерв'ю з Босолеєм Труман Капоте написав коротку розповідь (розмовний портрет) Then It All Came Down[5][6].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • 1981: Lucifer Rising (reissued in 2005 and 2016)[7]
  • 1997: Running with the White Wolf
  • 1998: Mantra: Soundscapes for Meditation
  • 2001: Orb
  • 2002: 7
  • 2009: The Orkustra: Experiments in Electric Orchestra from the San Francisco Psychedelic Underground, 1966-67[8]
  • 2013: Dancing Hearts Afire EU LP (reissued on CD in 2016)[9]
  • 2014: Orb EU LP
  • 2018: Voodoo Shivaya LP and CD[10][11]

Збірники[ред. | ред. код]

  • 2007: Dreamways of the Mystic, Vol. 1
  • 2007: Dreamways of the Mystic, Vol. 2
  • 2009: The Lucifer Rising Suite (4-LP Boxed Set) Reissued in 2013.
  • 2014: The Lucifer Rising Suite CD boxed set[12]

Сингли[ред. | ред. код]

  • 2013: "Red House"
  • 2014: "OM's Law"
  • 2014: "Angel"
  • 2014: "Who Do You Love"
  • 2015: "Ghost Highway"

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #135920477 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ «Helter Skelter» — розгардіяш, рос. кавардак. 9 серпня 1969 року ці слова (з помилкою: Healter Skelter) убивці кров'ю написали на стінах маєтку на Беверлі-Хіллз. Чарльз Менсон заявив на суді про те, що на вбивство його надихнула однойменна пісня Бітлс. Прокурор Вінсент Бульйосі запозичив цю назву для заголовку своєї книги-бестселера 1974 року, яка розповідала про історію злочинів банди Менсона
  5. ↑ A. L. Bardach (November 1981). Jailhouse Interview: Bobby Beausoleil. Oui Magazine. Bardach Reports. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 27 серпня 2019.
  6. ↑ ‘Then It All Came Down’: Truman Capote Interviews Bobby Beausoleil. San Quentin, 1973. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  7. ↑ 'Lucifer Rising' LP. The Ajna Offensive. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2018.
  8. ↑ The Orkustra: Bobby Beausoleil. Bobbybeausoleil.com. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  9. ↑ Exposé Online » Reviews » Bobby Beausoleil - Dancing Hearts Afire. Expose.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  10. ↑ 'Voodoo Shivaya' Double DLP. The Ajna Offensive. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  11. ↑ 'Voodoo Shivaya' Double CD. The Ajna Offensive. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  12. ↑ The Lucifer Rising Suite (Original Soundtrack and Sessions Anthology). Bobby Beausoleil official web site. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боббі_Босолей&oldid=39801741