French
DeutschБондар Олександр Олександрович — Вікіпедія
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Олександрович Бондар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 24 вересня 1981 (42 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Здолбунів, Ровенська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Правий вінгер | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Eurobus» (Перемишль) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ДЮСШ м. Здолбунів Спортінтернат с. Сугаки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2013—2014 | Україна | 7 (1) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дані оновлено 20.04.2024. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олександр Олександрович Бондар (нар. 24 вересня 1981, Здолбунів, Рівненська область УРСР) — український футзаліст-тренер, гравець польського «Євробусу», виступав за футзальну збірну України. П'ятиразовий чемпіон Польщі та триразовий чемпіон України з футзалу. За кар'єру гравця здобув 21 трофей на клубному рівні.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Футболом розпочав займатися в ДЮСШ (Здолбунів), перший тренер — В'ячеслав Гайдучик.
Дебютував у великому футзалі у 1999 році за тоді ще рівненський «Случ», який виступав у вищій лізі і упродовж шести сезонів був одним із кращих гравців колективу, в подальшому перейменованого в МФК «Рівне». Загалом провів за клуб 88 матів у чемпіонатах України і забив 84 м'ячі.
У сезоні 2005/06 перейшов до львівської «Енергії», з якою став віце-чемпіоном України, а наступного — чемпіоном. Також зіграв в еліт-раунді Кубку УЄФА з футзалу. У складі львівського «Тайму», який 2011 року об'єднався з «Енергією» (Львів), ще двічі виграв чемпіонат України, а також по одному разу ставав володарем Кубку та Суперкубку України[1].
У сезоні 2014/15 приєднався до польського клубу «Вісла Кракбет» (Краків) і в своєму дебютному матчі виграв Суперкубок Польщі[2]. Завершив чемпіонат виграшем золотих нагород Екстракляси, володарем Кубку та Суперкубку Польщі. Крім того став найкращим бомбардиром першості (28 голів у 25 матчах) і отримав нагороду, як найкращий легіонер польського чемпіонату.
У 2015 році перейшов до команди «Ред Девілс» (Хойніце), з якою виграв кубок Польщі та захистив титул найкращого бомбардиру чемпіонату (31 гол у 24 матчах).
Із 2016 по 2020 роки був гравцем «Рекорду» (Бельсько-Бяла). За чотири сезони у футболці «рекордсменів» став чотириразовим чемпіоном Польщі, триразовим володарем Кубка та Суперкубка країни.
У сезоні 2020/21 повернувся до України, підписавши контракт із командою «Кардинал-Рівне». Після відставки з посту головного тренера Ігоря Москвичова у лютому 2021 року став в.о. головного тренера клубу, а згодом позбувся приставки «в.о.», ставши головним наставником команди.
У сезоні 2022/23 вперше в історії «Кардинал-Рівне» привів команду до бронзових нагород Екстра-ліги та здобув Кубок України. У цьому ж сезоні Олександра Бондаря визнали кращим тренером VBET Екстраліги.
У січні 2024 року у якості гравця перейшов до команди польської Екстракляси «Євробус» із міста Перемишль.
Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]
Дебютував у збірній України 11 лютого 2013 року в матчі проти збірної Польщі, в якому відзначився одним із голів, а поєдинок завершився з результатом 6:2[3]. У вересні зіграв у двох матчах плей-оф чемпіонаті Європи 2014 року проти збірної Угорщини, але на сам турнір його не викликали[4].
Статистика[ред. | ред. код]
Статистика виступів у чемпіонаті Польщі[ред. | ред. код]
| Сезон | Клуб | Країна | Змагання | Матчі | Голи |
|---|---|---|---|---|---|
| 2014/15 | «Вісла Кракбет» (Краків) | Польща | Футзальна Екстракляса | 25 | 28 |
| 2015/16 | «Ред Девілс» (Хойніце) | 24 | 31 | ||
| 2016/17 | «Рекорд» (Бельсько-Бяла) | 20 | 19 | ||
| 2017/18 | 25 | 25 | |||
| 2018/19 | 27 | 26 | |||
| 2019/20 | 18 | 13 | |||
| 2023/24 | «Євробус» (Перемишль) | 12 | 1 | ||
| Усього в Екстраклясі | 151 | 143 | |||
Статистика виступів в Україні[ред. | ред. код]
| Сезон | Клуб | Ліга | М | Г |
|---|---|---|---|---|
| 1999/00 | «Случ» (Рівне) | Вища | 10 | 2 |
| 2000/01 | МФК Рівне | Перша | 23 | 16 |
| 2001/02 | 17 | 17 | ||
| 2002/03 | 17 | 19 | ||
| 2003/04 | 14 | 21 | ||
| 2004/05 | 15 | 12 | ||
| Усього за МФК Рівне | 86 | 85 | ||
| 2005/06 | «Енергія» | Вища | 30 | 7 |
| 2006/07 | 35 | 5 | ||
| Усього за «Енергію» | 65 | 12 | ||
| 2007/08 | «Тайм» | Вища | 23 | 16 |
| 2008/09 | 28 | 17 | ||
| 2009/10 | 30 | 7 | ||
| Усього за «Тайм» | 81 | 40 | ||
| 2010/11 | "Енергія-Тайм"(Львів) | Вища | 27 | 7 |
| 2011/12 | «Кардинал-Рівне» | ЕЛ | 21 | 8 |
| 2012/13 | 25 | 10 | ||
| Усього за «Кардинал-Рівне» | 46 | 18 | ||
| 2013/14 | «Енергія» | ЕЛ | 28 | 6 |
| Усього за «Енергію» | 93 | 18 | ||
| 2020/21 | «Кардинал-Рівне» | ЕЛ | 17 | 7 |
| 2021/22 | 12 | 1 | ||
| 2022/23 | 26 | 7 | ||
| 2023/24 | 8 | 1 | ||
| Усього за «Кардинал-Рівне» | 109 | 34 | ||
| Усього в Вищій/Екстра-лізі | 320 | 101 | ||
| Усього в Першій лізі | 86 | 85 | ||
Титули та досягнення як гравця[ред. | ред. код]
- Україна
- Чемпіон України (3): 2006/07, 2008/09, 2009/10
- Віце-чемпіон (3): 2005/06, 2010/11, 2013/14
- Кубок України (4): 2009/10, 2010/11, 2013/14, 2022/23
- Суперкубок України (1): 2009
- Польща
- Чемпіон Польщі (5): 2014/15, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2019/20
- Кубок Польщі (4): 2014/15, 2015/16, 2017/18, 2018/19
- Суперкубок Польщі (4): 2014, 2017, 2018, 2019
Особисті[ред. | ред. код]
- Кращий бомбардир Екстракляси (2): 2014/15, 2015/16
- Кращий легіонер Екстракляси: 2014/15
Титули та досягнення як тренера:
- Кубок
- Володар (1): 2022/23
- Бронзовий призер чемпіонату України: 2022/23
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олександр БОНДАР: «Треба цілеспрямовано йти до своєі мети» [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Wisła Krakbet z Superpucharem Polski w futsalu (пол.). 90minut.pl. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 8 вересня 2014.
- ↑ Дебют у збірній України рівнянин відзначив голом. ogo.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ Futsal EURO — Teams — UEFA.com [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль та біографія [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Футзал України»
- Профіль гравця [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Польський футзал» (пол.)