Боришківці (Кам'янець-Подільський район) — Вікіпедія

село Боришківці
Країна	Україна
Область	Хмельницька
Район	Кам'янець-Подільський
Громада	Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68020230030069958
Основні дані
Засноване	1405
Населення	508
Площа	1,412 км²
Густота населення	359,77 осіб/км²
Поштовий індекс	32318
Географічні дані
Географічні координати	48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д.Координати: 48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	309 м
Місцева влада
Адреса ради	32309, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район, с. Слобідка-Кульчієвецька
Карта
	Боришківці
	Боришківці
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Боришківці.

Бори́шківці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва[ред. | ред. код]

За переказами, Боришківці здобули свою назву від першого поселенця чи засновника села — якогось Бориса, якого називали Боришком.

Географія[ред. | ред. код]

Подільське село Боришківці розташоване в південо-західній частині України за 7,5 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. В північно-східному напрямку село межує з лісовим масивом, на північно-західній стороні околиці села розташована «Товтра Висока», з якої відкривається чудовий краєвид на довколишню місцевість.

Клімат[ред. | ред. код]

Боришківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія[ред. | ред. код]

На околиці Боришківців проходить Траянів вал Подністров'я.

Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. В цей рік Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Кам’янецькому замкові.^[1]

Церква Різдва Богородиці заснована в 1722 році – дерев’яна триверха споруда. Під час ремонту 1752 року перероблена на одно-верху.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

6 листопада 2005 року урочисто відзначено 600-річчя села.

З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.^[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Ікони Божої Всіх Скорботних Радість у селі Боришківці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.^[3] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.

Населення[ред. | ред. код]

За даними на 1998 рік: дворів — 231, мешканців — 538.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 505 осіб.^[4]

Згідно перепису 2015 року селі проживало 523 особи, населення села збільшилось на 3,56 % порівняно зі 2001 роком та скоротилось 2,79 % з 1998.

Мова[ред. | ред. код]

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,21 %
російська	0,79 %

Економіка[ред. | ред. код]

ТОВ «Деметра-2010» — фермерське господарство.

Школа[ред. | ред. код]

1884 року в Боришківцях відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти.

1 вересня 1976 року відкрито нову школу (добудовану до старої). Діти із двозмінного навчання перейшли на однозмінне. Сьогодні в селі загальноосвітня школа I—II ступенів.

У 1975—1980 роках у школі вчителем математики працював подільський краєзнавець Олег Будзей.

Релігія[ред. | ред. код]

Церква Ікони Божої Всіх Скорботних Радість (ПЦУ)

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Григорій Олександрович Костюк (1902—2002) — літературознавець.
Володимир Максимович Перепелюк (1910—2000) — сценічний кобзар, бандурист..

Восени 2006 року головну вулицю села названо іменем Григорія Костюка.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу села на північно-західній околиці знаходиться «Товтра Висока».

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.
Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ СЕЛО БОРИШКІВЦІ
↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
↑ На Хмельниччині ще дві парафії перейшли до ПЦУ.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література[ред. | ред. код]

Будзей О. Коли Бориш ще не був Борисом // Подолянин. — 2005. — 11 листопада. — С. 5.
Гарнага І. Звідки пішла назва. Бабшин. Барвінкове. Боришківці // Прапор Жовтня. — 1971. — 7 серпня. — С. 4.
Криськова О. Нова школа // Прапор Жовтня. — 1976. — 7 вересня. — С. 4.
Боришковцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 110—114. (рос.)
Боришковцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 335—336.

Посилання[ред. | ред. код]

Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Погода в селі Боришківці [Архівовано 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Погода в Україні.
Земляки повертаються… вулицями
Сьогодні — Боришківці, завтра — Горішківці? [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] — Кам'янецький часопис КлюЧ, 2017-03-24

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] СЕЛО БОРИШКІВЦІ

[2] ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11

[3] На Хмельниччині ще дві парафії перейшли до ПЦУ.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]