Броварна Юлія Валентинівна — Вікіпедія

Броварна Юлія Валентинівна
Юлія Броварна
Псевдо Юля Бро
Народилася 13 березня 1979(1979-03-13) (45 років)
м. Вінниця Вінницька область
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання м. Вінниця Вінницька область
Діяльність Українська література, Російськомовна література України
Відома завдяки поетеса, художник-графік

Ю́лія Валенти́нівна Брова́рна (нар. 1979, м. Вінниця, Вінницька область) — поетеса, художник-ілюстратор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 13 березня 1979 року і проживає у Вінниці. Закінчила Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського за фахом «філологія» і «соціальна педагогіка».[1] З 2001 р. — в команді організаторів щорічного всеукраїнського конкурсу одного вірша «Малахітовий носоріг», з 2006 р. — співорганізатор всеукраїнського фестивалю поезії на Поділлі «Підкова Пегаса», з 2010 р. — одна з кураторів громадської ініціативи «Вінницький Дім поета». З 2011 р. — голова Вінницького обласного відділення, з 2013 - віце-президент Асоціації українських письменників.

Леонід Борозєнцев і Юлія Броварна на фестивалі «Підкова Пегаса-2012»

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Початок літературної діяльності припав на 90-ті роки XX століття і пов'язаний з вінницьким літературним об'єднанням «Сучасник». З 2003 р. — учасниця літературного угруповання «Лірики Transcendent'a». Писала вірші та малу прозу українською і російською мовами. Сфери інтересів — авторська пісня, журналістика, видавнича справа. Дописувач низки регіональних видань, зокрема газети «Подільська зоря»; член редколегій газет «Літтерра» та «Поле литературное»; учасниця творчих колективів низки літературних альманахів — «Стожари» (2003, 2004 рр.), «Маскарад» (2004)[2]. Ілюстратор дитячих книжок, автор графіки для низки видань вінницького видавництва «Континент-ПРИМ».

Поклала на музику і заспівала під гітару переклади віршів з книги «Такі собі казки» Р. Кіплінга для аудіопроекту видавництва «Богдан» (Тернопіль, 2010)[3]. Одна з ініціаторів проведення на Поділлі першого «Кіплінг-фесту»[4] (2012), творчих зустрічей літераторів — Тараса Федюка[5], Вікторії Гранецької[6], Віктора Мельника[7], гутірки українських поетів «Севама»; автор рецензій в пресі на творчі доробки колег[8] та повідомлень про літературні події[9]. Переможниця, лауреат, а надалі і член журі низки всеукраїнських поетичних фестивалів, зокрема, таких, як «Літаючий дах» в Черкасах (2004)[10], «Звуки поезії» у Вінниці (2004, 2005), Пушкінський фестиваль поезії у Кам'янці Черкаської області (2004 та 2005 рр.), «Сінані-фест» у Ялті (2008)[11]. Лауреат літературної премії МСПУ ім. Тетяни Снєжиної (2013), Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (2015)[12]. Член Національної спілки журналістів України (від 2002 р.)

Юлія Броварна на конкурсі «Малахітовий носоріг-2008»

Твори[ред. | ред. код]

- "Життя різнобарвні скельця". Поезія (Вінниця: Нілан-LTD, 2003)

- "Кіновар". Поезія (Київ: Гамазин, 2016, серія "Зона Овідія")

- "Сепія". Поезія (білінгва, Серія Бібліотека української поезії "Перед лицем війни" фундації "Пограниччя", Польща, Сейни, 2023)

Друкується в періодичних виданнях України. Зокрема, її твори публікувалися у журналах «Дніпро», «Вінницький край»[13], "Золота Пектораль" (2023) "Київ" (2024), увійшли до антології „Украина. Русская поэзия. ХХ век“ (Київ, 2008)[14], колективних збірок і альманахів — „Взмах крыла“ (Вінниця, 2003)[15], Стожари» (Вінниця, 2004), «Маскарад» (Вінниця, 2004)[16], «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (Канів, 2005)[17], «Ключи» (Вінниця, 2005)[18], «Листья» (Остін, США, 2007)[19], «Провинция» (Запоріжжя, 2006[20] та 2009[21]), «Стых» (Дніпропетровськ, 2009)[22], «Арт-ШУМ» (Дніпропетровськ, 2009)[23], «Харківський міст» (Харків, 2010)[24], SITIS (Канів, 2010)[25], «Експрес Молодість» (Вінниця, 2010)[26], "ЛИТ-Ё (Харків, 2012)[27], «ЛАВА» (Харків, 2012)[28], до видання Ліриків Transcendent'a «Книга лирики» (Вінниця, 2013)[29] та ін. Творчість широко представлена у мережі Інтернет, зокрема, на літературних порталах: «Поезія та авторська пісня України» [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.], «Поетичні майстерні» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

Юлія Броварна у Вінницькому Домі поета, 2012

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Русская поэзия. ХХ век. Поэтическая антология (сост. Ю. Каплан). — К.: ТОВ «ЮГ», 2008. — С. 343.
  2. ↑ Антологія сучасної новелістики та лірики України. — Канів: Склянка часу, 2005. — С. 54.
  3. ↑ Сучасна українська книгосфера. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
  4. ↑ Про [[Редьярд Кіплінг|"Кіплінг]]-фест у Вінниці. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 28 січня 2013.
  5. ↑ Ю. Броварна — модератор творчої зустрічі Т. Федюка з вінничанами
  6. ↑ Ю. Броварна презентує В. Гранецьку на засіданні літературного клубу «Маруся». Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 28 січня 2013.
  7. ↑ Ю. Броварна — один з модераторів презентації нової книги В. Мельника. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 28 січня 2013.
  8. ↑ Броварна, Юлія. Відближення чи… наближення? [Рец. на книгу В.Мельника] // Вінницький край. — 2011. — № 1. — С. 146.
  9. ↑ Ю. Броварна про фестиваль поезії в Тернополі. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 28 січня 2013.
  10. ↑ Про фестиваль «Літаючий дах»[недоступне посилання з червня 2019]
  11. ↑ Пипа, О. Художник-дизайнер із Вінниці виграла поетичний конкурс [про Ю. Броварну — переможницю міжнародного фестивалю поезії в Ялті «Сінані фест — 2008» // 20 хвилин. — 2008. — 22 вересня. — С. 7.
  12. ↑ Лауреати «Кришталевої вишні» за 2015 рік // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2016. — 15 вересня.
  13. ↑ Літературно-мистецький журнал Поділля „Вінницький край“. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 25 травня 2019.
  14. ↑ Русская поэзия. ХХ век. Поэтическая антология (сост. Ю. Каплан). — К.: ТОВ „ЮГ“, 2008. — С. 343.
  15. ↑ Взмах крыла. Временник „Современника“, ЛИТО поэтов Винницы / Сост., подгот. текстов А. В. Стебелева, Л. А. Емельяновой; вступ. статья О. П. Кадочникова. — Вінниця, Тиврів: Кобза, 2003. — С. 37 — 46.
  16. ↑ Маскарад. Поэтический альманах. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2004. — С. 12 — 17.
  17. ↑ Антологія сучасної новелістики та лірики України. — Канів: Склянка часу, 2005. — С. 54 — 55.
  18. ↑ Ключи. Стихи. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2005. — С. 12 — 17.
  19. ↑ Листья. Литературно-художественный журнал. — Остін, США, 2007 — С. 65 — 67.
  20. ↑ Провинция. Международный литературный альманах. — № 17. — Запоріжжя: Просвіта, 2006. — С. 73 — 74.
  21. ↑ Провинция. Международный литературный альманах. — № 19. — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — С. 79.
  22. ↑ Стых. Альманах своевременной литературы. — № 25. — Днепропетровск: Икра, 2009. — С. 103–110.
  23. ↑ Арт-Шум. Литературный альманах. — № 2. — Дніпропетровськ: 2009. — С. 106–107.
  24. ↑ Харківський міст. Літературно-мистецький альманах. — № 4. — Харків: ООО С. А. М. , 2010. — С. 199–200.
  25. ↑ SITIS. Сучасні тексти про пристрасті. — Канів: Склянка часу, 2010. — С. 170–171.
  26. ↑ Експрес «Молодість». Альманах. Упорядник — Борецький В. В.. Передмова — Каменюк М. — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2010. — С. 166–181.
  27. ↑ ЛИТ-Ё. Поэтический сборник. — Харків: Колегіум, 2012. — С. 35 — 37.
  28. ↑ ЛАВА. Журнал поэзии клуба АВАЛ. — февраль 2011. — Харків: ЧИПП Слово, 2011. — С. 5 — 7.
  29. ↑ Лирики Transcendent'a. Книга лирики. — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2013. — С. 82 — 101.

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • Антологія сучасної новелістики та лірики України. — Канів: Склянка часу, 2005. — С. 54.
  • Русская поэзия. ХХ век. Поэтическая антология (сост. Ю. Каплан). — К.: ТОВ «ЮГ», 2008. — С. 343.
  • Експрес «Молодість». Альманах. Упорядник — Борецький В. В. Передмова — Каменюк М. — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2010. — С. 166.
  • Тисячна, Т. Контрастний душ відпочинку Юлії Броварної. // 20 хвилин. — 2008. — 13 червня. — С. 20.
  • Пипа, О. Художник-дизайнер із Вінниці виграла поетичний конкурс [про Ю. Броварну — переможницю міжнародного фестивалю поезії в Ялті «Сінані фест — 2008» // 20 хвилин. — 2008. — 22 вересня. — С. 7.
  • Піскунічева, Наталія. Якщо дітям подобається — ура! Робота виконана добре [вірші, що увійшли до аудіо книги «Такі собі казки», поклала на музику і заспівала під гітару вінницька поетеса та бардівська співачка Юлія Броварна]. // 20 хвилин. — 2010. — 26 — 27 липня. — С. 7. Електронна версія статті на сайті газети "20 хвилин
  • Юлія Броварна - резиденція в Красногруді 28 вересня 2022 - 31 січня 2023 https://www.pogranicze.sejny.pl/pogranicze-ukraina/pogranicze-ukraina/rezydenci/julia-brovarna/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Броварна_Юлія_Валентинівна&oldid=42209907