Брі-Бейн Марія Феліксівна — Вікіпедія

Марія Феліксівна Брі-Бейн
Народження 2 червня 1892(1892-06-02)
Одеса
Смерть 1971(1971)
 
Москва
Країна СРСР СРСР
Навчання Одеське художнє училище

Марія Феліксівна Брі-Бейн (нар. 2 червня 1892, Одеса — пом. 1971, Москва) — радянський живописець, графік, плакатист; член Товариства південноросійських художників у 1917—1919 роках, Асоціації художників революційної Росії у 1926—1928 роках, Асоціації художників революції у 1928—1932 роках і Московського відділення Спілки художників СРСР з 1932 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 2 червня 1892 року в Одесі. У 1910—1915 роках навчалася в Одеському художньому училищі у Киріака Костанді. Викладала в якості помічника Павло Волокидіна у виробничих майстернях Спілки робітників мистецтв в Одесі[1]. В 1924 році навчалась в Москві у Іллі Машкова.

З 1930 року працювала в Московському театрі дитячої книги як художник-ілюстратор, у 1930—1950-ті роки — у видавництвах «Молода гвардія», Воєнвидаві, в журналі «Робітниця».

Померла в Москві у 1971 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка багатьох живописних робіт. З 1930 року виконувала агітплакати. Працювала у техніці мініатюри на слоновій кістці. Серед робіт:

живопис
  • «Мітинг моряків в Одесі»;
  • «В університеті трудящих Сходу» (1929, Третьяковська галерея);
  • «Перший урок» (1929);
  • «Жінка-радист» (1933, Третьяковська галерея);
  • «Над свіжою могилою К. Маркса» (1933);
  • «Молодий Енгельс у Манчестері» (1935);
графіка
  • «Портрет І. Рабінович» (1935);
  • «Автопортрет» (1935);
мініатюра на слоновій кістці
  • «Портрет К. Маркса» (1935);
  • «Пушкін-ліцеїст»;
  • «Пушкін з дружиною»;
плакати
Плакат «Як пов'яжеш галстук — бережи його!».
  • «Робітниця, борись за чисту їдальню, за здорову їжу!» (1931);
  • «Рівняйтеся на Червонопрапорну бригаду ударниць заводу імені Лепсе, що виконав п'ятирічку в 2,5 року» (1931);
  • «Робітниця, колгоспниця, будь ударницею оборони» (1931);
  • «Жінка-пролетарка, опановуй авіаційною технікою …» (1931);
  • «Кожна комсомолка повинна оволодіти бойовою технікою …» (1932);
  • «Передамо молодим робітникам досвід старих виробничників» (1933);
  • «Ми були країною патріархальною і безграмотною. Тепер ми стаємо, однією з найбільш передових країн» (1934);
  • «Народи СРСР» (1934; 1-а премія на конкурсі плакатів до 10-річчя з дня смерті Володимира Леніна);
  • «Хай живе рівноправна жінка СРСР» (1939);
  • «Жінка в обороні Москви» (1941);
  • «Слава любій Батьківщині» (1952);
  • «Будемо будівельниками!» (1953);
  • «Допомагай молодшим!» (1953);
  • «Колгоспники, опановуйте наукою, будьте майстрами високих врожаїв!» (1953);
  • «Як пов'яжеш галстук — бережи його!» (1955).
  • «Допоможемо колгоспу» (1959).

Брала участь у виставках з 1917 року, зокрема:

  • «Мистецтво руху» (1925, Москва);
  • радянського мистецтва (1932, Кенігсберг);
  • «Плакат на службі п'ятирічки» (1932, перша всесоюзна виставка плаката, яка відбулася в Москві в будівлі Державної Третьяковської галереї);
  • «Десять років без Леніна за ленінським шляхом» (1933);
  • «Художники РРФСР за 15 років» (1933—1934, Москва);
  • «15 років РСЧА» (1933—1935, Москва, Ленінград, Київ, Харків);
  • «Плакат і сатира за 40 років в творах московських художників» (1958).

В складі АХРРовських бригад брала участь у виставках на заводах і пересувних агітвиставках, в організації Центрального антирелігійного музею. Регулярно виїжджала в творчі відрядження на Криворізькі рудники, в колонію «Інгулець» (1935), колгосп «Мячикова» Московської області (1957)[1].

Картини художниці зберігаються у Державному центральному музеї сучасної історії Росії (Москва), Державному музеї Олександра Пушкіна (Пушкін), в Державній Третьяковській галереї. Плакати зберігаються в фондах Російської державної бібліотеки та Національної бібліотеки Білорусі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Трамвай мистецтв. [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • «Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь». — Том 2. — Москва: Искусство, 1972. (рос.);
  • Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 20. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4;
  • «Словник художників України. Біобібліографічний довідник». Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінки 161—162. ISBN 978-966-02-8960-4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брі-Бейн_Марія_Феліксівна&oldid=41722210