French
DeutschБудинок Йосипа Бреннера — Вікіпедія
| Будинок Йосипа Бреннера | |
|---|---|
|
| |
| 44°57′01″ пн. ш. 34°06′17″ сх. д. / 44.950277777805553114° пн. ш. 34.10472222224999683° сх. д.Координати: 44°57′01″ пн. ш. 34°06′17″ сх. д. / 44.950277777805553114° пн. ш. 34.10472222224999683° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Сімферополь |
| Тип | будівля |
| Стиль | еклектика (архітектура) |
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини України 284-АР |
  Будинок Йосипа Бреннера Будинок Йосипа Бреннера (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
.jpg)
Будинок Йосипа Бреннера — двоповерхова будівля з вежею, що розташована на Петропавлівській вулиці (раніше — Жовтнева) у Сімферополі. Будинок побудований у 1903 році у стилі еклектики. Пам'ятка архітектури.
Історія[ред. | ред. код]
Будівлю на початку 1903 році побудував Йосип Іванович Бреннер (1837—1919), купець першої гільдії, міський голова, член міської управи. Будинок Бреннера розташувався поруч із пожежним депо на Петропавлівській площі, де розташований Петропавлівський собор. Архітектором виступив Ф. К. Кіблер, який побудував також у Сімферополі лютеранську кірху та каплицю на німецькому кладовищі[1]. Йосип Бреннер помер у 1919 році, після чого будинок успадкувала його дочка. Після захоплення радянською владою будинок був націоналізований[2].
На початку XXI століття будівлю було відреставровано[3]. Наразі в колишньому будинку Бреннера розміщується готель «Таврійський»[4].
Наказом Міністерства культури і туризму України від 2012 року будинок як «житловий будинок» було включено в реєстр пам'яток місцевого значення як пам'ятка архітектури[5]. Після захоплення Криму Росією, постановою Ради Міністрів Республіки Крим від 20 грудня 2016 року, будинок був визнаний об'єктом культурної спадщини Росії регіонального значення як пам'ятка містобудування та архітектури[6].
Архітектура[ред. | ред. код]
Двоповерхова будівля виконана у стилі еклектики з елементами готики і пізнього ренесансу з каменю-вапняку. Складається із двох частин — житлового будинку та вежі. Збудований на високому цоколі. Інтер'єр будинку прикрашений ліпленням, каміном та сходами[3].
Вежа виконує естетичну функцію. Незважаючи на наявність пожежної частини в безпосередній близькості, вона ніколи не виконувала роль пожежної каланчі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Белова С. Л. Первый храм города // Симферополь. Этюды истории, культуры, архитектуры. — Симферополь : Таврия-Плюс, 2001. — 184 с. — ISBN 966-7503-39-9.
- ↑ а б Шевченко Татьяна. Герои в сером. kianews.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
- ↑ а б Сергеева О. И. Жилой дом. — Звід пам’яток історії та культури України. Автономна Республіка Крим. — Київ : Інститут історії України, 2015. — С. 540.
- ↑ Перечень санаторно-курортных и гостиничных организаций, действующих на территории Республики Крым. tourism.gov.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Реєстр пам'яток місцевого значення. mincult.kmu.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 17 квітня 2021.
- ↑ Церковь во имя Введения во храм Пресвятой Богородицы. kartarf.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Будинок Бреннера на вул. Петропавлівської // Сімферополь і його Особи: Книга-фотоальбом / авт. проекту Наумова І. Р. — Сімферополь, 2011
- Гузєєва І. А. Бреннер і Остер в Криму: До біографії родини і її сімферопольського будинку / І. А. Гузєєва // Крим' : Ілюструє. ист.-краєзнавець. альм. / Редкол .: А. Ф. Козлов [и др.]. — М. ; Сімферополь, 2013
Посилання[ред. | ред. код]
- Про затвердження охоронного зобов'язання [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
