French
DeutschМисливський будинок Юсупова — Вікіпедія
| Мисливський будинок Юсупова Аскерін | |
|---|---|
 | |
| 44°32′50″ пн. ш. 33°57′35″ сх. д. / 44.54722° пн. ш. 33.95972° сх. д.Координати: 44°32′50″ пн. ш. 33°57′35″ сх. д. / 44.54722° пн. ш. 33.95972° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Соколине |
| Тип | особняк |
| Автор проєкту | Краснов Микола Петрович |
| Засновник | Фелікс Юсупов |
| Дата заснування | 1912 |
| Початок будівництва | 1908 |
| Побудовано | 1912 |
| Статус | Комплекс пам'яток UA 01-204-9014, Пам'ятка культурної спадщини України 4821-АР. |
  Мисливський будинок Юсупова Мисливський будинок Юсупова (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мисливський будинок князя Юсупова (також Юсуповський палац, Аскерін, крим. Askeriñ, від asker — воїн) — палац князя Фелікса Юсупова в селі Соколине Бахчисарайського району Криму, пам'ятка архітектури місцевого значення.
Побудований в 1908–1912 роках, за проєктом ялтинського архітектора Миколи Петровича Краснова, у кримськотатарському стилі, з використанням мотивів ханського палацу в Бахчисараї[1].
Будівля асиметричної композиції з вежею, перепадами черепичних дахів та гостроверхими камінними трубами. До комплексу колишнього Юсуповського будинку входять: головний корпус, корпус з вежею, господарські будівлі (людська, стайня, пральня), фонтан біля воріт (1883 рік), фонтан «Блакитне око» (крим. Kökköz) та колишня Юсуповська мечеть (знаходиться біля мосту через річку Коккозка).[2]
Історія[ред. | ред. код]
У 1908 році Юсуповими в Коккозах (Богатирській волості) було придбано маєток, у якому, за бажанням Зінаїди Миколаївни Юсупової, було вирішено побудувати «будинок у місцевому стилі». Будівництво було доручено головному архітектору Ялти Миколі Петровичу Краснову, який у цей час вже був зайнятий спорудженням Кореїзького (для великого князя Петра Миколайовича) і Лівадійського палаців[3]. Новому маєтку господарі, які з XV століття служили російським царям і прославилися військовою доблестю, дали назву Аскерін (у перекладі — приналежна воїну)[4][5].
Будівля була білою (в дусі кримськотатарських гірських будинків), дах покритий блискучою черепицею, кольору морської хвилі, у стрілчастих вікнах — ажурні палітурки. На лівій від головного входу стіні був облаштований пристінний фонтан Блакитних очей, у вигляді неглибокої стрілчастої ніші, облицьований зеленими плитками, із зображенням у центрі стилізованого блакитного ока, з якого витікала цівка води, відсилаючи до назви села: Коккоз у перекладі з кримськотатарської — блакитні очі. У великій вітальні була копія бахчисарайського фонтану, в парку — ще один фонтан, створений за мотивами місцевих легенд. Також до комплексу палацу входили: міст через Коккозку, за ним — мечеть — подарунок князя місцевому населенню. Палац відвідували Микола II та король Португалії Мануел II.
В еміграції Фелікс Юсупов залишив спогади про палац:
 | Палац був білий, із дахом із старовинної черепиці, покритої глазур'ю, якій патина часу надала різні відтінки зеленого кольору. Його оточував виноградник, маленький струмок біг біля стін — із балкону можна було ловити форель. Усередині меблі, фарбовані яскравими червоними, синіми і зеленими кольорами, були скопійовані зі старовинної татарської. Східні тканини покривали дивани і стіни. Велика їдальня вдень освітлювалася перськими вітражами на стелі. Увечері, освітлені зсередини, вони пропускали в кімнату світло, яке гармонійно змішувалося зі світлом свічок на столі. Одна зі стін була прикрашена мармуровим фонтаном, де вода текла крапля за краплею з ніжним жалібним звуком по безлічі маленьких раковин, з однієї в іншу. Цей фонтан був точним відтворенням того, що містився в палаці хана… Блакитні очі були всюди: у вітражах, над фонтаном, у Кипарисовому парку і в східній орнаментиці столових приладів… |  |
За радянської влади в палаці розташовувалися школа II ступеня, сільрада, хата-читальня та клуб, влітку турбаза[6] (згодом називалася Орлиний заліт), під час окупації Криму в 1941—1944 роках — чи то казино, чи то бордель, сам маєток сильно постраждав.
До російської окупації тут знаходився Кримський республіканський дитячий оздоровчий заклад «Сокіл», що відкрився 24 червня 2011 року.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Памятники архитектуры местного значения. АР Крым. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 квітня 2014.
- ↑ Охотничий дом князя Юсупова (Соколиное) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 27 грудня 2023.
- ↑ Микола Петрович Краснов. Мультимедийная энциклопедия "Достопримечательности Крыма" (2004 р.). Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Крым — Фотосказка. Города и посёлки. Соколиное. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
- ↑ Дворец князей Юсуповых (охотничий дом князя Ф.Ф. Юсупова). Полуостров сокровищ. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 25 березня 2014.
- ↑ Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы. Крым. Путеводитель, 3-е издание / Пузанов, И. И.. — Симферополь.: Крымгиз, 1929. — С. 39. — 614 с.
- ↑ Под Бахчисараем находится второй Юсуповский дворец. podrobnosti. 24 січня 2012. Процитовано 27 грудня 2023.
