Букиник Михайло Овсійович — Вікіпедія

Букиник Михайло Овсійович
Основна інформація
Дата народження 29 жовтня (10 листопада) 1872
Місце народження Дубно, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Дата смерті 22 липня 1953(1953-07-22) (80 років)
Місце смерті Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Громадянство Російська імперія і США
Професії композитор, музичний педагог, віолончеліст, музичний критик
Освіта Харківське музичне училище (1890) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1895)
Вчителі Ґлен Альфред Едмундович
Інструменти віолончель
Заклад Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського

Михайло Овсійович Буки́ник (нар. 10 листопада 1872, Дубно — пом. 22 червня 1953, Нью-Йорк) — український і американський віолончеліст, композитор, музичний педагог і музичний критик. Брат музиканта Ісака Букиника.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 жовтня [10 листопада] 1872(18721110) року у місті Дубно (нині Рівненська область, Україна). Навчався у Альфреда Глена у 1885—1890 роках у Музичному училищі Харківського відділення Російського музичного товариства та 1890—1895 роках — у Московській консерваторії.

Упродовж 1899–1904 років викладав у Саратовському музичному училищі Російського музичного товариства. У 1904 році навчався в Німеччині, до 1906 року жив у Франції та Швейцарії.

Протягом 1907–1818 років викладав у Народній консерваторії у Москві. Брав участь у концертах гуртка росфйської музики, в організації Товариства поширення камерної музики й Товариства оркестрових музикантів. У 1919–1922 роках – професор Харківської консерваторії, одночасно у 1921 році обіймав посади декана виконавчого факультету Харківського музично-драматичного інституту, професора і декана Харківського музичного технікуму.

З 1922 року жив у США. Грав в українському квартеті, брав участь в українському музичному театрі. Помер у Нью-Йорку 22 червня 1953 року[1].

Творчість[ред. | ред. код]

У Російській імперії виступав як соліст і ансамбліст із Сергієм Танєєвим, Миколою Метнером, Костянтином Ігумновим, Олександром Гольденвейзером, Олександром Гедіке, Борисом Сибром, Вандою Ландовською.

Автор

Як музичний критик виступав в «Русской музыкальной газете», «Саратовском листке», журналі «Музыкальный труженик».

Написав спогади про Сергія Рахманінова (збірка «Пам'яті Рахманінова», Нью-Йорк, 1946).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Траурное объявление: Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1953.— 24 июля (№ 15063).— С. 1.(рос.)

Література[ред. | ред. код]