Бушуєв Олександр Миколайович — Вікіпедія

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (травень 2022)

Бушуєв Олександр Миколайович рос. Бушуев Александр Николаевич
Полковник
Загальна інформація
Народження	24 липня 1974(1974-07-24)
Смерть	3 липня 2016(2016-07-03) (41 рік) Україна, Донецька область, поблизу Харцизька
Поховання	Благовіщенськ
Громадянство	Росія
Псевдо	Зоря
Військова служба
Приналежність	Росія
Рід військ	Десантні війська, мотострілецькі війська(2015—2016)
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
?—2015 83 ОДШБр, 1-й заступник командира 2015—2016 7 ОМСБр, командир
Нагороди та відзнаки

Олександр Миколайович Бушуєв, позивний Зоря (рос. Александр Николаевич Бушуев; 24 липня 1974 — 3 липня 2016 біля Харцизька, Україна) — російський військовий злочинець^[1], полковник військ РФ, командир 7 ОМСБр 2 АК. Учасник війни на сході України на боці окупантів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 липня 1974. Закінчив Казанське суворовське військове училище та Далекосхідне вище загальновійськове командне училище^[1]

До осені 2015 проходив службу у 83 ОДШБр ЗС РФ на посаді начальника штабу — першого заступника командира бригади. Прославився жорстоким ставленням до особового складу й тим, що змушував підлеглих виконувати гімн РФ, стоячи у протигазах на плацу^[2]

Участь у війні на сході України[ред. | ред. код]

У вересні 2015 прибуває на тимчасово окуповані території сходу України, де під іменем «Колосов Олександр Миколайович» (рос. Колосов Александр Николаевич) очолює 7 ОМСБр.^[3]

Через некомпетентність та легковажність Бушуєва, бригада постійно несла важкі втрати, внаслідок чого 5 травня 2016 четверо російських офіцерів, що перебували в ОРДЛО написали звернення до начальника військової академії Генштабу ЗС РФ С. Макарова з проханням виключити його з кандидатів на вступ до академії, назвавши Бушуєва посміховиськом та «соромом російської армії».^[4]

21 травня 2016 Бушуєв намагався вкрасти та вивезти до Росії авто SUV Acura MDX, що належало зниклому безвісти жителю Донбасу.^[5]

За даними ГУР МОУ, навесні 2016 полковник переніс декілька нервових зривів^[6] та був відправлений на лікування до психоневрологічного відділення військового шпиталю Ростова-на-Дону, проте вже в червні повернувся в ОРДЛО.^[7]

Ліквідація[ред. | ред. код]

3 липня 2016 автомобіль Бушуєва було підірвано на фугасі на залізничному переїзді близ Харцизька. Внаслідок вибуху двоє його охоронців, кадрових військових ЗС РФ дістали важкі поранення, а сам Бушуєв помер, ставши першим полковником ЗС РФ, що офіційно загинув у ході російсько-української війни.^[8]

7 липня 2016 полковника було поховано на кладовищі Благовіщенська.^[9]

На місці смерті «Зорі» було встановлено пам'ятну дошку.^[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

• Орден мужності^[11] (РФ)
• Медаль ордена «За заслуги перед вітчизною» II ст.^[11] (РФ)

Див. також[ред. | ред. код]

• 7-ма окрема мотострілецька бригада (РФ, Донбас)
• Російські сили вторгнення на території України (з 2014)
• Російські військовослужбовці, що загинули внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)

Примітки[ред. | ред. код]