Білокриницький палац — Вікіпедія

Білокриницький палац
50°08′38.50″ пн. ш. 25°43′57″ сх. д. / 50.1440278° пн. ш. 25.73250° сх. д. / 50.1440278; 25.73250
Статус	Пам'ятка архітектури історії археології місцевого значення
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Тернопільська область,  Кременецький район, с. Білокриниця
Архітектурний стиль	Ренесанс, елементи неоготики
Білокриницький палац (Україна)
Білокриницький палац у Вікісховищі

Білокриницький палац — пам'ятка архітектури місцевого значення в селі Білокриниця (Кременецький район, Тернопільська область). Зараз у приміщенні палацу розташований Кременецький лісотехнічний коледж.

Палац споруджено у англо-готичному стилі, з елемантами ренесансу. На готичний стиль вказують 2 вежі із невеликими зубцями по кутах та унікальне неоготична в'їзна брама. Інтер'єр від палацу мало зберігся, але в коридорах можна побачити готичні арки.

На сьогодні збереглись фрагменти рову навколо замку.

Поруч із палацом розташований Білокриницький дендропарк.

Перша згадка про Білокриницю — 1438 рік. Тоді ці землі належали до володінь Кременецького замку. З другої половини XVI століття Білокриниця переходить у власність князів Збаразьких, які зводять тут мурований замок. Хоча замок був укріпленим, його в 1603 році руйнують татари. Через три роки замок відбудовують. У 1617 році замок відвідує польський королевич Владислав.

У 1631 році, після смерті Юрія Збаразького, Білокриниця переходить до Вишневецьких. У 1705 році тут побував гетьман України Іван Мазепа.

У 1725 після шлюбу Уршулі-Францішки Вишневецької із Михайлом-Казимиром «Рибонькою» Радзівілом, замок переходить до роду Радзівілів. Новий власник мало дбав про фортецю, і замок потрохи занепадає. У 1806 році Радзівіли продають Білокриницю з околицями шляхтичу Колонна-Чосновському. Чосновський відновив споруду, але пожежа знищує фортецю. Більше 30 років замок був зруйнований.

У середині XIX століття нащадок Чосновського споруджує на замкових руїнах новий палац в англо-готичному стилі. Через велику вартість споруди, Чосновський збанкрутував, а в 1866 році садибу й прилеглі землі, близько 4500 десятин, купує на аукціоні Олександр Воронін, родом з Курської губернії, за 27000 рублів. Воронін вирішує заснувати господарство у приміщенні палацу, чим покращує економічну ситуацію Білокриниці. Поміщик помирає в 1890 році й згідно зі своїм заповітом похований на подвір'ї палацу. Також Воронін заповідає маєток та 180 тис. рублів скарбниці, але за умови відкриття в палаці сільськогосподарського навчального закладу для селянських дітей. У 1892 році в палаці відкривається Білокриницька трирічна рільнича школа. Опісля смерті Вороніна споруда не змінювалась.

Після радянсько-польської війни Білокриниця належала Польщі. Тут відкриті агрономічна та лісова школа, що були підрозділами Кременецького ліцею. За радянської влади діяв лісотехнічний технікум, нині — Кременецький державний лісотехнічний коледж. Разом із парком, гуртожитками та господарськими спорудами територія коледжу займає близько 32 гектарів. У приміщенні палацу влаштований невеликий музей.

Серед відомих людей, що навчались у приміщенні палацу були академік Ігор Юхновський, американський учений українського походження Олександр Грановський, архієпископ Австралії та Нової Зеландії Володимир Дідовий.

• 
  Загальний вигляд
• 
  Головний вхід
• 
  Брама
• 
  Білокриницький палац, весна
• 
  Білокриницький палац
• 
  Вид на палац з повітря

• Бойко В. Білокриницький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 56. — ISBN 978-966-528-318-8.

• Білокриницький замок-палац. 2022
• Білокриниця [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
• Білокриницький палац на фільмі з дрона (2018).