Вагонка — Вікіпедія

Обшита вагонкою церква в селі Бушеве

Вагонка — тонка обшивальна дошка, продукт переробки деревини. Товщина, як правило, не перевищує 22 мм.

Види вагонки[ред. | ред. код]

Профіль «Штиль» при обшивці внутрішньої стіни мансарди

Виробляється з обрізної дошки струганням однієї або двох сторін і вибірки з бічних поверхонь чверті (фальцювання) або шпунту (шпунтовка). Буває дерев'яна і пластикова вагонка. Пластикова вагонка не втрачає свої якості від впливу сонячних променів та вологи, не піддається корозії й гниттю. Термін її служби становить 25-30 років. Вагонка з дерева служить близько 15-20 років. Термін її служби збільшить обробка від комах та грибків, а також покриття тонувальним антисептиком. Захисне покриття зазвичай наносять при виготовленні, але існують і спеціальні лаки, якими можна провести додаткову обробку.[1]

Застосування[ред. | ред. код]

Використовується для внутрішньої та зовнішньої обробки будівель. Для прискорення робіт із монтажу застосовуються кляймери. Залежно від породи деревини вагонка застосовується:

  1. Вагонка сосна, ялина — оздоблення внутрішніх приміщень, без істотних коливань температури від −5°С до +30°С і невисокої вологості;
  2. Вагонка липа, вільха — оздоблення внутрішніх приміщень (лазні, сауни) із підвищеним терморежимом до +120°С і вологістю до 100 %;
  3. Вагонка модрина — зовнішня обробка приміщень, перепади температур від −50°С до +50°С, вологість до 100 %.

Етапи виготовлення[ред. | ред. код]

Шип (вгорі) і паз (внизу) вагонки

Основні критерії якості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олексій Вельдер. Погляд зсередини. Вибір матеріалу для обробки внутрішніх стін лоджії. BLIZKO Ремонт. 17 квітня 2011. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 2 липня 2012.
  2. Здорові, зрощені з деревом сучки