Перліт — Вікіпедія

Перліт

Загальні відомості
Ідентифікація
Використання
Перліт у Вікісховищі

Перлі́т — кисле водовмісне вулканічне скло з характерною концентрично-сферичною окремістю, за якою воно розколюється на кульки, що мають дещо іризуючу поверхню (нагадують перлини).

Загальний опис[ред. | ред. код]

У складі перліту міститься не менше 1,5 % конституційної води, а також включення, представлені вкраплениками і мікролітами (кварц, калінатровий польовий шпат, плагіоклаз, біотит, амфібол), сферолітами (агрегат калінатрового польового шпату і однієї з модифікацій SiO₂) і вторинними мінералами (цеоліти, монтморилоніт).

За текстурою розрізнюють перліти пористі і масивні. Перліти утворюються при гідратації вулканічного скла, що відбувається або безпосередньо при охолоджуванні вулканічних тіл і перерозподілі води, що міститься в них під впливом перепаду температури і тиску, або через значний після утворення скла проміжок часу під впливом гідротермальних розчинів і поверхневих вод. Відповідно в залежності від часу гідратації скла виділяють первинні і вторинні перліти.

Склад і властивості[ред. | ред. код]

Середній хімічний склад за Р. Делі (%):

SiO₂ — 68 — 76;

TiO₂ — 0,1 — 0,5;

Al₂O₃ — 11 — 14;

Fe₂O₃ — 0,2 — 1;

FeO — 0,4 — 1,5;

СаО — 0,5 — 1,5;

Na₂O — 2 — 4;

К₂О — 1,5 — 4;

Н₂О⁺ — 1 — 9.

Густина 2,30 — 2,39.

Пористість 1,8 — 70 %.

Поширення і застосування[ред. | ред. код]

Перліти поширені в районах розвитку продуктів палеоген-четвертинного вулканізму (наприклад, у Закарпатті). Застосовують як тепло- і звукоізоляційний матеріал. Но-Агуа — найбільше у світі родовище і кар'єр з видобутку перліту.

Видобуток[ред. | ред. код]

У 2020 році в усьому світі було видобуто 4,2 мільйона тонн перліту. Найбільшими видобувними країнами були Китай, за ним йшли Туреччина, Греція (на острові Мілос) і США, на які разом припадало 92% світових обсягів видобутку.^[1][2]

Див. також[ред. | ред. код]

• Вермікуліт
• Перли

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Примітки[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

• The Perlite Institute
• Mineral Information Institute – perlite
• "That Wonderful Volcanic Popcorn." Popular Mechanics, December 1954, p. 136.
• CDC – NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards